Все в блогах
Живильна роса
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 11
6 травня – церковне свято славного великомученика, переможця і чудотворця Юрія, або ж Юрія Побідоносця.
У народній традиції українців свято Юра (так його іменують) насамперед пов’язане зі скотарством, пастушими обрядами. У цей день вперше після зими вигонили корів на пасовиська. Мешканці Карпат проводжали на полонини вівчарів з отарами овечок. Навіть більшість народних прикмет свята Юрія, спостережень за погодою і змінами у природі пов’язані з тваринництвом, хоча й не позбавлені аграрного змісту:
-Юрієва роса краща від вівса.
-Юрієва роса – живильна: вона і землю, і трави, і злаки живить.
-Юрієва роса очі лікує. Тому, хто мав захворювання очей, рано-вранці на Юрія неодмінно вмивав очі його росою.
-Якщо на Юрія ворона сховається в озимих посівах – буде добрий врожай хліба.
-Якщо на Юра баюра, то буде добрий сінокіс. Дощ на Юра, то і віл трави наїсться, і корова напасеться.
-Бажано тільки після Юра садити картоплю.
-На Юра холодно, то червень може бути теплим.
З-поміж іншого, Святого Юрія вважають покровителем скотарства, опікуном свійських (домашніх) тварин і лісових звірят.
За народними повір’ями, апокрифічними легендами, у дикій природі Святий Юрій має право розподіляти серед звірів кому й на кого полювати (вовкові – на оленя, лисиці – на зайця…) і скільки можна вполювати. Хто візьме надмірно, того покарає. Так само чинить з мисливцями, навіть ховає від них звірів і птахів, щоб ті повернулися з полювання з порожніми руками…
Час посіву
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 2
(Наші традиції)
В основу народних передбачень погоди покладені багатовікові спостереження за природою. Цим, насамперед, займалися землероби. Досвід навчив їх використовувати видозміни у житті рослин. А ці видозміни спричинені тим, що сума оптимальних температур досягає такого рівня, коли фізіологічні функції дикорослих рослин, а також окремих садових, сприяє тому чи іншому їх розвитку. Вони якраз і співпадають з умовами для посіву, росту культурних злаків, коренеплодів, овочів. Так і виник народний аграрний календар. Ефективний він тим, що пристосований до будь-якого кліматичного регіону, а не до конкретного дня. Хоча церковним календарем наші предки також не нехтували. Отож:
-«Пробилися» на світ білий перші проліски – можна орати ниву.
-Зацвіла осика – пора моркву сіяти.
-Вкрилася цвітом черемха – треба саджати картоплю.
-З’явилися перші листочки на березі – кидай овес у землю.
-Із пшеницею краще зачекати до появи листя на дубі, а гречку сій, коли травиця сили набереться.
-Верба вкрилася молодим листям і земля доволі волога – можна сіяти ячмінь.
Зелений килим
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 2
- У травні трави високі – такі ж будуть стіжки сіна.
- Травень красується травами – буде паша для худоби.
- У травні багато трави – добре косу нагостри.
- Травень землю вкриває зеленим килимом.
- Якщо вже й у травні корова добре напасеться – буде ріка молока.
- Трава «гірка», коли мала. (Лихо для господаря, коли неможливо запастися сіном на зиму).
- Сухий травень – не чекай доброго покосу.
-У травні корові дай трави і до водопою підведи.
- Заспівали соловейки – не чекай різких похолодань.
- Черемха цвіте – чекай похолодань.
- Картоплю краще садити після перших травневих дощів.
- Мокрий і теплий май – ростиме жито, як гай.
- Дощ у травні хліб піднімає.
- Березень був сухий, квітень був помірний, а коли був мокрий май – буде каша і коровай.
- Дощ у травні надворі – буде повно хліба в коморі.
- Дощів у травні багато – буде мало їх у вересні (і навпаки).
- Дощ у травні не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
- Горобина рясно цвіте – буде багато вівса і льону.
- Прогриміли травневі громи – час садити городину.
- Прилетіли ластівки – можна братися за посів дрібної городини.
- Травневий дощ, який почався великими краплинами, ітиме довго.
- Багато конвалії у лісі – на тепле літо.
- Багато хрущів – чекай сухого літа, але буде мало плодів.
- У травні тумани часто сповивають землю – до мокрого літа.
- Щавлю багато вродило – літо буде теплим.
- Сухо у травні – влітку хліба не збереш.
- Сухий травень губить хліб.
- У травні вночі і вранці холодні роси – на добрі хлібні покоси.
***
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 10
Якщо я попрошу тебе підняти руки вгору, ти вирішиш здатися, чи приєднаєшся до гурту тих, кого здіймає ближче до стелі сердечно-душевно-ритмічне поривання бути більшими під час того відьмацтва, яке насценні назвали піснею?
Якщо я візьму тебе за руку, чи будемо ми разом розхитувати повітря хвилями разом із морем рук?
Чи погодишся ти на це вдруге?
А більше?
Над головою, вище голів, майже торкаючись стелі або неба, але все ж залишатись міцно на землі ногами, корінням у моменті.
Красиві руки, граційні рухи, грають більше, співають більше, ніж звуки, які ловлять мікрофони.
Діставай з-під спуду…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 5
28 квітня церкви східного обряду вшановують святих апостолів Аристарха, Пуда і Трохима. Вони не були безпосередніми учнями Ісуса Христа, але багато знали про Нього і стали одними з перших його послідовників – поширювали вчення нашого Спасителя.
У народі про цей день кажуть: «На Святого Пуда діставай (виймай) з-під спуду». Спуд – це потайник, схованка, сховище. Етнографи тлумачать таку паремію отак: час діставати посівні зерна окремих городніх культур (наприклад, кукурудзи, квасолі…) і сіяти їх.
Прогностичні прикмети:
-На Пуда вилетіло багато бджіл з вулика – буде пуд меду.
-Черемха зацвіла рано – буде тепле літо.
-Тільки після Пуда час ловити лящів.
-На Пуда посієш великим зерном – будеш з хлібом і вином.
-Кукурудзу посієш до дощу – матимеш сало до борщу. (Буде вдосталь корму свиням).
-На Пуда кулик прилетів з-за моря – холоду не приніс.
