15 серпня – Церква урочисто святкує Успіння Пресвятої Богородиці. У народі – Перша Пречиста.
Її відхід у Вічність був зовсім іншим. У людському сенсі смерть – це певна втрата, насамперед для нашого тіла, «страх перед будучністю». Принаймні, так для більшості з нас. Але для праведної душі це здобуток, бо вона єднається з Богом. Тому смерть Пречистої Матері Божої була спокійна і радісна, вільна від болю і терпінь, глибоких страждань. Про Її останній день життя сповістили Богородиці Небесні Сили. Вона спокійно сприйняла цю звістку і попросила не оплакувати Її.
Пресвята Богородиця залишила цей видимий світ і стала біля самого Бога разом зі своїм Сином Ісусом Христом. Тіло Богородиці Воскресло, а Душа отримала постійну радість і щастя.
Лише після Успіння Богородиці ми стали називати Пречисту Царицею Небесною. Вона наша Захисниця на Небі і землі. Як щиросердну подяку, на Успіння ікони, статуї Богородиці прикрашаємо букетами живих квітів, які святимо у храмі.
Успіння завершує строгий двотижневий піст. Уже можна справляти весілля. До цього часту потрібно остаточно впоратися зі жнивами.
Народні прикмети:
-На Успіння віділтають у вирій перші птахи; їх масовий відліт попереджає про ранню осінь і холодну зиму.
-На Успіння тепло – буде раннє бабине літо.
-Дощ на Успіння – дощитиме у вересні.
-Туман на Успіння –осінь буде багатою на гриби.
-Сад пахне яблуками і грушами – на тепло.
До речі, на Успіння жінки і дівчата Марії відзначають свої іменини, як і в інші Богородчанські свята.
