14 липня – свято Акили. Він разом з дружиною Присціллею навернувся з іудейської віри до християнства. Обоє стали надійними помічниками Святого постола Павла. Загинули мученицькою смертю.
На ці дні припадає переділ календарного літа (минає його перша половина), але не фенологічного, бо у фенологічному календарі свої «закони та порядки».
Кажуть: «На Акили гострі вила». Звозять з лук останнє сіно.
Народні прикмети:
-Ясне сонце, але голубе небо почати вкрили сірі хмари – буде гроза.
-Темні густі хмари довго не розходяться – на дощ.
-Сова гукала всю ніч – вдень буде негода.
-Нема погоди без негоди. (Під час жнив любить задощити).
-Кури «купаються» у пилюці – перед негодою.
-Гуси скубуться – перед тривалою спекою.
-Листя папороті згортається – перед похолоданням.
