Все в блогах

Автор: Агнія Ткаченко

22 травня 2022

Перегляди: 57

Олів‘є Ведрін — відомий французький політолог, журналіст , громадський діяч та професор .
З місьє Олів‘є ми познайомилися онлайн і я мала за честь отримати від нього відповіді на мої запитання. Вся моя цікавість стосувалася питань війни та «що» робити далі. Тож, до уваги моє інтерв‘ю:

Розкажіть, як змінилося ваше життя з початком тієї війни в Україні?

Я приїхав в Україну в 2012 році, щоб створити бізнес-школу. Як спікера Європейської Комісії (я був членом мережі Team Europe з 2007 по 2014 рік), мене запрошували говорити про ЄС в українських університетах. Коли почалася революція, мене вже знали, мене покликали друзі-українці приєднатися до протестів на Майдані, де я кілька разів виступав на сцені перед десятками тисяч людей. Після революції я вів як телеведучий понад 150 телевізійних шоу англійською мовою на українських телеканалах і продовжував давати конференції та інтерв’ю в Україні. Я також продовжував свою діяльність в ЄС, я головний редактор газети несистемної російської опозиції «Русский Монитор», «Русский Монитор» заснував мій друг Федір Клименко, він є власником цієї газети. Через коронавірусну кризу я почав проводити конференції Zoom з колегами, університетами, неурядовими організаціями та інститутами з-за кордону. Зараз багато університетів через коронавірусну кризу розробляють курси онлайн, деякі університети ЄС та Північної Америки попросили мене читати курси онлайн, тому я погодився. Моє життя в Україні було пов’язане з великою кількістю міжнародних заходів. Зараз через війну я перебуваю в Парижі, продовжую тут свою міжнародну діяльність, як і раніше в Києві. У мене є багато інтерв’ю для французьких телеканалів і міжнародних телеканалів по всьому світу, а також для французьких та іноземних газет. Я пишу статті для газет з різних країн ЄС та світу, проводжу конференції.

Чим ви зараз займаєтесь у Франції і як підтримуєте українців?

Як я сказав у своїй відповіді на ваше перше запитання, я продовжую у Франції свою міжнародну діяльність, як і раніше в Києві в Україні. Я підтримую Україну тут, у Парижі, різними заходами. Я пишу статті про війну в Україні, даю інтерв’ю французьким національним ЗМІ та міжнародним ЗМІ по всьому світу, даю конференції про Україну та підтримую різні НУО, які допомагають українським біженцям.
З моєю давньою подругою-українкою Юлією Гершун, Місіс Всесвіт 2018, Топ-модель Світу 2017, Президент Комітету Миру України, який зараз евакуює дітей із гарячих точок країни та міст-мучеників, щоб знайти їм безпечне місце в Європі ми створюємо глобальну гуманітарну платформу для допомоги Україні.
Разом ми визначили основні напрямки, зокрема допомога матерям та вагітним; виховання дітей; протезування травмованих; психологічна та фінансова підтримка; відновлення лікарень і шкіл; будівництво реабілітаційних центрів та іншої інфраструктури.
Ми організуємо захід-концерт допомоги українським біженцям з футболістом Андрієм Чевченком та організатором гуманітарних заходів Франком Лабурі.

А як ваші друзі з Франції реагують на цю жахливу ситуацію в Україні?

Володимир Путін зрадів, коли дізнався про результати першого туру президентських виборів у Франції. Поки в Україні накопичуються бачення жаху – масові могили, спустошені міста, а президента Росії звинувачують у злочинах проти людства, кожен другий француз проголосував за кандидатів (Марін Ле Пен – 23,15%, Жан-Люк Меланшон – 21,95% і Ерік Земмур 7,07%), які раніше висловлювали своє захоплення Путіним, його ідеями чи його зовнішньою політикою. Хоча західні лідери закликали до єдності, кожен другий француз підтримав у першому турі президентських виборів суверенні партії, переважно ворожі Європейському Союзу та НАТО.
Результати другого туру з перемогою Еммануеля Макрона у Франції заспокоюють міжнародних партнерів і в першу чергу ЄС у виборі суспільства, виборі зовнішньої політики та глобальних політичних і геополітичних орієнтацій. Перемога Еммануеля Макрона також є хорошою новиною для України.
У Франції вплив Путіна дуже сильний. Тому я пишу статті та даю інтерв’ю на радіо чи телебаченні, щоб якомога більше підтримати Україну.

Журналістка МАЛіЖ Агнія Ткаченко

Olivier Vedrine is a well-known French political scientist, journalist, public figure and professor.

 We met Monsieur Olivier online, and I was honored to receive answers to my questions.  All my curiosity was about the war and "what" to do next.  So, here's my interview:

Can you tell me how changed your life with the beginning of that war in Ukraine?

I came in Ukraine in 2012 to create a business school. As a Speaker of the European Commission (I was member of Team Europe network from 2007 to 2014), I was invited to speak about the EU in Ukrainian universities. When the revolution broke out, I was already known, I was called by Ukrainians friends to join the protests on Maidan where I spoke several times on the stage in front of tens of thousands of people. After the revolution I presented as TV anchor more than 150 TV shows in English on Ukrainian TV channels and I continued to give conferences and interviews in Ukraine. I also continued my EU activities, I am chief editor of Russian Monitor a newspaper of the non-systemic Russian opposition, Russian Monitor was founded by my friend Fedor Klimenko, he is the owner of this newspaper. With the Coronavirus crisis, I started to give some Zoom conferences with colleagues, universities, NGOs, and institutes from abroad. Now a lot of universities because of the Coronavirus crisis are developing courses online, some EU and North American universities asked me to give courses online, so I accepted. My life in Ukraine was with a lot of international activities. Now because of the war I am in Paris, I am continuing here my international activities as I did before in Kyiv. I have a lot of interviews for French TV channels and international TV channels around the world and for French and foreign newspapers. I am writing articles for newspapers from different countries in the EU and around the world and I am giving conferences.

What did you do in France now and how do you support Ukrainians?

As I said in my answer to your first question, I am continuing in France my international activities as I did before in Kyiv in Ukraine. I am supporting Ukraine here in Paris with different activities. I write articles about the war in Ukraine, I give interviews for French national media and international media around the world, I give conferences about Ukraine and I support different NGOs who are helping Ukrainian refugees.

With a long-time Ukrainian friend of mine, Julia Gershun, Mrs. Universe 2018, Top Model of the World 2017, President of the Peace Committee of Ukraine which now evacuates children from the country’s hot spots and martyred cities to find them a safe place in Europe, we are creating a global humanitarian platform to help Ukraine.Together we have identified the main areas, including assistance to mothers and pregnant women; education of children; prosthetics for the injured; psychological and financial support; restoration of hospitals and schools; and construction of rehabilitation centers and other infrastructure.We will organize an event - concert to help Ukrainian refugees with the footballer Andrei Chevtchenko and Franck Labourey an humanitarian events organizer.

And how are your friends from France react on this horrible situation in Ukraine?

Vladimir Putin was happy when he discovered the results of the first round of the French presidential election. While in Ukraine, visions of horror – mass graves, devastated cities – accumulate and the Russian President is accused of crimes against humanity, one in two French people voted for candidates (Marine Le Pen at 23, 15%, Jean-Luc Mélenchon 21.95% and Éric Zemmour 7.07%) who had previously expressed their admiration for Putin, his ideas or his foreign policy. While Western leaders called for unity, one in two French people had supported in the first round of the presidential elections sovereigntist parties largely hostile to the European Union and NATO.The results of the second round with the victory of Emmanuel Macron in France reassure the international partners and in the first place the EU on the choice of society, the choice of foreign policy and global political and geopolitical orientations. The victory of Emmanuel Macron is also a good news for Ukraine.In France Putin's influence is very strong. That's why I write articles and I do radio or TV interviews to support Ukraine as much as possible.

Journalist in International Academic of Literature and Jourmalistics, Associated centre of UNESCO— Ahniia Tkachenko

Автор: Тарас Лехман

22 травня 2022

Перегляди: 3

28 травня вшановують преподобного Пахомія Великого, римського воїна, згодом побожного пустельника у Тебаїді, засновника монастирів й укладача строгих чернечих уставів. Його називають першим великим провідником чернечої братії.

З огляду на народний побут для українського селянина важливим було, щоб цього дня встановилася тепла погода.

Кажуть:

- На Пахома баба з печі злазить.

- Прийшов Пахом - запахло теплом. А якщо Пахом холодний, то і літо холодне.

- Пахом гріє деревам боки.

- На Пахома-бокогрія відкриваються ворота літу.

- На Пахома тепло - все літо буде теплим.

- Пахом, Пахом, завій теплом!

- Тепло на Пахома-бокогрія - на добре літо надія!

Автор: Тарас Лехман

20 травня 2022

Перегляди: 6

24 травня — свято Мокія. Майже на всіх теренах України за цим днем завбачали, якою буде погода влітку. Багатовікові народні прогностичні спостереження говорять про наступне:

- Якщо у цей день ітиме дощ, то чекай мокрих жнив.

- Мокіїв день мокрий, то все літо буде мокрим.

- Дощ на Мокія - сорок днів поспіль буде падати дощ. (Це ж віщує і густий туман, який довго не опускається на землю).

- Мокрий Мокій - мокре сіно.

- Мокрий Мокій хліб замочить.

- Якщо сонце в цей день сходить червоне, то все літо буде грозове і «пожарне».

У народі Мокія вважали ще й царем граду, називали Градобоєм. Звідси приказка: «Якщо сонце не випече, то град висіче».

Градобій завжди приносив селянам лихо. Щоб «задобрити» Мокія, у його свято не працювали, молились. Дозволялася (і то в окремих випадках) праця на городі. Вважають, що на Мокія добре висівати соняшникове насіння.

А от день перед тим, 23 травня - у свято Симона Зилоти жінки-знахарки, дівчата, які переймали досвід від старших, збирали лікарські рослини. (Робити таке у цей день дозволялося лише представникам прекрасної статі). Бо наступного дня, якщо Мокій замочить чудодійне зілля, то воно втратить свою силу. Зібрані лікарські рослини знахарки в'язали у пучечки і надійно ховали від Мокія на горищі, у клуні, розвішували у добре провітрюваних місцях, щоб належно просушити. Отож, цих два свята певною мірою взаємопов'язані.

Автор: Тарас Лехман

15 травня 2022

Перегляди: 6

22 травня — свято, приурочене до дня перенесення мощей Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. З цієї нагоди Папа Римський Урбан II в XI столітті узгодив обрядову відзнаку свята. Але за своїми урочистостями воно поступається вшануванню Святого Миколая 19 грудня. У народі травневе свято називають днем Літнього Миколи. Він символізував початок випасу коней на лугах.

Перед тим господарі збиралися біля церкви, приводили своїх коней, а священик читав молитви і скроплював гривастих помічників людини свяченою водою, благословляв господарів.

Випасали коней звечора і до світанку. Вдень «запрягали їх до праці». Для випасу винаймали пастухів, або ж господарі самі пасли по черзі. Найчастіше пастухами ставали хлопці-підлітки. Власники коней справно розраховувалися з ними за труди. Не така вже й легка ця робота. Пасти доводилось і під час грози, блискавиць, буревіїв, ураганів... Та найгірше, коли в цій місцевості водилися вовки. Вони насамперед нападають на беззахисних лошат. Відлякували сіроманців здебільшого вогнем (смолоскипами). Мисливських рушниць підліткам не давали. Зрештою, мало хто їх мав. Отож пастухи часто наражалися на небезпеку.

З народних висловлювань:

- До Літнього Миколи не сій гречки і не стрижи овечки.

- Як на Літнього Миколи тепло, то й середина літа буде теплою.

- До Літнього Миколи у водоймах не купаються.

- Держи сіно до Миколи, то не побоїшся зими ніколи.

- Прийшов Літній Миколай - коней випасай.

- Від Миколи до літа ще може бути дванадцять приморозків.

- Не побачиш на Миколи колосу - будеш без хліба.

- Добре, коли Микола хвалиться високою травою.

Автор: Тарас Лехман

11 травня 2022

Перегляди: 16

Упевнений, що Україна переможе російського агресора! Знатимемо поіменно всіх Героїв, як боролися з ворогом, волонтерів, які допомагали фронту. Але поки що їхні прізвища журналістам інколи доводиться замовчувати, також не висвітлювати конкретних географічних назв. Принаймні, на прохання самих респондентів - безпосередніх учасників подій. Однак від цього інформація про щось добре, корисне, патріотичне не втрачає свого сенсу, змісту.

Отож очільник міської козацької сотні ГО «Прикарпатська Січ» Іван, громадські активісти Борис, Іван та інші вирішили зробити подарунок нашим захисникам, а саме - український прапор з відповідною геральдикою - державними та національними символами, адресатом (тут особливо постаралася п. Віра) і передали його бійцям одного з опорних пунктів територіальної оборони Прибузького краю. (Особисто бачив ці зворушливі фото!).

Шикуючись під таке знамено, бійці неабияк відчувають єдність поколінь, яким завжди доводилося захищати Україну від ворога-супостата.

Водночас вони доставили тероборонівцям посильну гуманітарну допомогу.

Приємно і те, що органи районної влади надали опорному пункту транспортний засіб.