Все в блогах
Запах спогадів
- Автор: Марія Павлова
- Перегляди: 11
А що, якщо у спогадів є запах?
І просто серед тиші в самоті
Торкнеться тебе свіжа мʼята,
І ось, вертаєшся в ту саму мить.
Або, стежками ідучи по лісу,
Вдихнеш вологий свіжий дуб,
Думки перенесуть тебе у місце,
Де з класом у багатті готували суп.
Асфальт, нагрітий сонцем пил,
Старий новий парфюм у мами,
Картопля в нотках лісових грибів.
І запах дому, свіжозмеленої кави.
Медовий подих лип і літній вітер
Немов ще вчора огорнув.
І памʼять забере туди, де ми ще діти,
Де час і досі не минув.
У спогадів є, дійсно, аромат,
Він змушує серця сильніше битись.
Один лиш подих - крок назад,
Туди, де не вдалося нам лишитись.
02.08.2026
З льоном поспішає...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 8
21 серпня – у церквах вшановують святого апостола Тадея і мученицю, преподобну Вассу.
Святий Тадей Едеський – один із сімдесяти учнів Ісуса Христа. Проповідував християнство в Едесі, Месопотамії, Фенікії. Загинув мученицькою смертю у Вірменії.
Преподобна Васса (також родом з Едеси) була дружиною язичницького жреця. Навернулася у християнство. Загинула мученицькою смертю за Христову віру. Разом з нею стратили її трьох малолітніх синів-християн.
У народі кажуть:
-На Тадея святого у селянина хліба много.
-На Тадея день ясний – можна чекати ще чотири тижні доброї погоди.
-На мучениці Васси баба Василиха з льоном поспішає, готується до тріпання і вечорниць.
-На Васси починає дозрівати брусниця.
-Прийшла Васса – овес дозрів.
-Дощ у цей день – вересень може бути непогідним.
-Дощ при повному місяці – і далі дощитиме.
-Квітне верес – прийшла справжня фенологічна осінь.
Хлібник
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 5
-Верес порожевів пелюстками – час іти за рижиками.
-Вранці (насвітанку) погано ловляться лящ і сом – буде різка переміна погоди; бери вудку і йди додому.
-Вранці встав – першим гриби зібрав.
-Серпневий світанок, як панок, - багато допоможе у роботі.
-Раніше з ліжка піднявся – багато зробиш.
-У серпні до обіду працюють, а по обіді роботу довершують.
-У серпні дожинати і копи звозити.
-Серпень хлібний і багатий, запрошує гостей до хати.
-Побачиш у небі дві чи три яскравих веселки – буде теплий дощ.
-Веселка стрімка – на вітер; спадиста – на дощ.
-Веселка має червоний колір (переважає червоний колір) – невдовзі проясниться.
-Поперек болить – буде дощ. (Про старших людей).
-Очі зліпаються, позіхається – перед негодою.
-На дощ риба з води вискакує і ловить комах.
-Мошви багато – багато грибів.
-Комарі кусають на погіршення погоди.
-Місяць червоніє – на вітер; стає блідий – на дощ.
-Небо чисте, голубе, прозоре, повітря сухе і здорове – ясна хороша погода встановиться надовго.
-Увечері квіти жовтецю відкриті – дощу не буде.
-Ніч суха та задушлива – чекай дощу.
-Півень уночі співає невчасно – до негоди.
-Після грози погідна погода, як після горя радість.
-Серпнь – хлібник, бо багатий на хліб.
Нерукотворний Спас
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 5
16 серпня – церковне свято Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа з Едеси до Константинополя. Подія сталася 944 року.
У народі це свято називають Третій Спас (після Маковія і Преображення Господнього), Горіховий Спас, Спас на воді, Спас на полотні, Нерукотворний Спас...
Про появу Образа з церковних розповідей дізнаємося, що цар Авгар, який важко занедужав, послав свого слугу-художника до Ісуса Христа з проханням, аби Син Божийприбув до немічного правителя і зцілив його. Ісус Христос не зміг прийти. Тоді художник вирішив написати з Нього образ, мовляв принесе до царя своє «творіння мистецтва», покаже і він зцілиться, бо повірить, що через образ Ісус передав недужому своє благословення на оздоровлення. Але змалювати обличчя Ісуса художнику ніяк не вдавалося, хоча докладав чимало зусиль. Спостерігаючи за марними стараннями придворного митця, Ісус Христос умив своє обличчя водою і притулив до нього полотно. На ньому назавжди закарбувався лик Месії – Нерукотворний Образ Ісуса Христа. Завдяки йому (та, насамперед глибокій вірі) правитель зцілився.
За давніх часів у цей день кропили свяченою водою криниці. Влащтовували ярмарки, на яких торгували домотканим полотном.
Після Третього Спаса починали збирати ліщинові горіхи. Перед тим спостерігали: якщо білочка вже охоче їх їсть, запасає на зиму, тоді горіхи слід класти у кошик.
У народі кажуть:
-Журавлі на болотах жалібно курличуть – готуються до відльоту.
-На листках смородини багато дірок – осінь буде мокрою.
-Третій Спас остаточно прощається з літом.
-У цей день вода на річках та озерах тиха – осінь буде тихою; бурлить – вітряною.
-Мокрий Третій Спас – мокрий вересень.
Тебе величаємо!
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 5
15 серпня – Церква урочисто святкує Успіння Пресвятої Богородиці. У народі – Перша Пречиста.
Її відхід у Вічність був зовсім іншим. У людському сенсі смерть – це певна втрата, насамперед для нашого тіла, «страх перед будучністю». Принаймні, так для більшості з нас. Але для праведної душі це здобуток, бо вона єднається з Богом. Тому смерть Пречистої Матері Божої була спокійна і радісна, вільна від болю і терпінь, глибоких страждань. Про Її останній день життя сповістили Богородиці Небесні Сили. Вона спокійно сприйняла цю звістку і попросила не оплакувати Її.
Пресвята Богородиця залишила цей видимий світ і стала біля самого Бога разом зі своїм Сином Ісусом Христом. Тіло Богородиці Воскресло, а Душа отримала постійну радість і щастя.
Лише після Успіння Богородиці ми стали називати Пречисту Царицею Небесною. Вона наша Захисниця на Небі і землі. Як щиросердну подяку, на Успіння ікони, статуї Богородиці прикрашаємо букетами живих квітів, які святимо у храмі.
Успіння завершує строгий двотижневий піст. Уже можна справляти весілля. До цього часту потрібно остаточно впоратися зі жнивами.
Народні прикмети:
-На Успіння віділтають у вирій перші птахи; їх масовий відліт попереджає про ранню осінь і холодну зиму.
-На Успіння тепло – буде раннє бабине літо.
-Дощ на Успіння – дощитиме у вересні.
-Туман на Успіння –осінь буде багатою на гриби.
-Сад пахне яблуками і грушами – на тепло.
До речі, на Успіння жінки і дівчата Марії відзначають свої іменини, як і в інші Богородчанські свята.
