Все в блогах
Для Серця Ісусового
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 4
На десятий день після Трійці (на 60-тий день після свята Воскресіння Христового) і завжди у четвер відзначаємо свято Пресвятої Євхаристії (Божого Тіла). Воно установлене Західною Церквою аж у XIII столітті, але швидко набуло поширення. Перейняла його й УГКЦ. Свято символізує Святе Причастя усіх вірних християн Тілом (хлібом) і Кров’ю (вином) Ісуса Христа.
З огляду на його велич і значимість, усі урочисті Богослужіння у храмах переносяться на прийдешню неділю. У цей день священиками і вірними здійснюється обхід навколо церкви з читанням уривків з Євангелії, піснеспівами. Після завершення всіх відправ священики освячують віночки, принесені парафіянами.
Плести віночки перед Пресвятою Євхаристією здебільшого вважають народною традицією. Цей вінок призначений для самого Серця Ісуса Христа. І він не терновий, як зображується на іконах (на Голові або на Серці Спасителя). Плетуть його з ранніх літніх квітів, ніжних, пахучих, м’яких на дотик. Потім цей віночок чіпляють удома на стіні біля ікон, або на одвірках і зберігають протягом року, як захист від усього злого. Так само, як і свячену вербу, троїцький букет.
Народна прикмета:
-Тепло і сонячна погода на Пресвяту Євхаристію – будуть погожі жнива.
Дивиться на колосся
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 4
11 червня – день преподобної Теодосії (Феодосії), святої дівиці, мучениці за Христову віру.
У народній уяві вона постає вродливою юнкою у червоному сарафані, червоних чобітках, а голова покрита легкою червоною хусткою. (Своєрідний символ красного літа). Її очі сонцем сяють. Феодося (так називають у народі цю красуню) ходить по полю і дивиться на колосся: чи добре зійшли хлібні злаки, чи належно наливається колос. Коли бачить благо, то щиро посміхається. А коли негаразди, то сумує. Адже тоді лихо буде селянину. Трохи більше, ніж через місяць розпочнуться жнива, а жати нічого. Рік видасться голодним на хліб. Доведеться ощадити минулорічні запаси борошна, зерна. Що ж тоді сіяти наступного року?..
Народні прикмети:
Тепла Феодося – до доброго колосся.
Похмурий день на Феодосії – жнива мокрі.
На Феодосії жито із трубок – будуть повні мішки зерна.
На Карпа погода не та...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 4
8 червня – день вшанування пам’яті Святого Карпа, одного з 70-ти Христових апостолів, який загинув мученицькою смертю у I столітті.
У народі про цей день кажуть:
На Карпа погода не та… Якщо задощить, то мокро буде до Петра і Павла (12 липня).
Прийде Карпо і запитає: хто як садив і сіяв?.. До цього дня вже мають бути перші сходи городини.
На Карпа сонце ясно сяє – буде тривала тепла погода.
Сонце при сході здається дещо більшим, ніж звичайно, - чекай дощу.
На Карпа великі роси – будуть добрі покоси.
Соловейко співає всю ніч без упину – перед вітряним днем.
Взагалі-то після Карпа більшість птахів замовкає. У них вилупилися пташенята і вони посилено годують своє потомство. Навіть горобці і синички вже мають другий приплід. Тому пернатим не до розваг та концертів.
Ромашкове поле
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 7
Перші ромашки зацвітають у травні. Але їхня справжня квіткова феєрія розпочинається у червні. За сприятливої погоди вони цвітуть аж до жовтня. Хто з нас не замилується красою ромашкового поля чи лугу?!. Ця рослина любить відкритий простір, хоче, щоб сонячне проміння пестило її.
Навіть у червні ромашку доцільно заготовляти на ліки, що і роблять досвідчені знахарі- народці зцілителі.
Чай з ромашки п’ють при збудженні нервової системи, захворюваннях шлунку, поганому травленні, запальних процесах (особливо тривалих). При погіршенні зору ромашковий чай вживають внутрішньо, а також промивають ним очі.
Не тільки для краси дівчата вплітали ромашку у вінок, а й щоб голова не боліла. Відваром з квіток рослини також вмивали голову, щоб позбутися болю і щоб волосся було шовковим. Букет з ромашки у посудині з водою ставлять біля подушки. Він покращує сон. Але такий букет потрібно міняти щовечора.
Колись дівчата ворожили на ромашках. Зривали з квітки по пелюстці і примовляли:
-Любить?.. Не любить?..
Виявляється, що ромашка ще й добрий синоптик. У народі кажуть:
Якщо у червні зацвіло багато ромашок, то літо буде теплим, а осінь погожою.
Мало ромашок – на холодне літо.
Якщо ромашки не схиляються до землі, то буде погожий день.
Ромашки виглядають «зів’ялими», «пригніченими» - до дощу.
Ввечері сильно пахнуть ромашки – над ранок буде дощ.
До речі, ромашка, як і соняшник, здатна повертати свою «голову» до сонця.
Народження Церкви
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 6
На п’ятдесятий день після Великодня, Воскресіння Христового припадає свято Трійці, П’ятидесятниці. Цю подію вважають днем народження Церкви.
Те, що сталося у Єрусалимі, справді виходило за межі людського розуміння і звичайних міркувань. У Сіонську горницю ввійшли боязкі гагілеяни, а вийшли звідтіль провісники вселенської істини, готові навчати всі народи. Коли над апостолами спалахнули язики божественного полум’я, тоді в їхні серця проник вогонь Святого Духа. Тепер вони, сповнені мужності й рішучості, стали відкрито проповідувати про Воскресіння Ісуса Розп’ятого, називаючи Його Месією-Христом. Це – діяння Духа Божого, Утішителя, обіцяного Господом, чудо П’ятидесятниці, явлення Сили Його.
День Зішестя вогняних язиків на апостолів було лише початком безперервного Зішестя Святого Духа у віруюче людство.
Історія поширення християнства в перші століття життя Церкви зберігає чимало прикладів того, як люди, зміцнювані Духом Святим, виявляли справжні чудеса героїзму, мужності і стійкості. Це благодатне єднання Творця і створіння з Духом-Утішителем є невимовне блаженство, яке підносить людину від землі до Неба.
Саме з того дня, коли апостоли зібралися в Сіонській горниці, у духовний світ увійшла нова сила. Ісус Христос сповістив Царство Боже, яке «не від світу цього», але утверджується в світлі у світі цьому, насамперед, у людських серцях.
У народній традиції Трійця, Зелені свята характеризуються прибиранням (клечанням) осель, господарських споруд, подвір’я гілками листяних дерев (липи, клена, дуба), шаваром (аїром), лепехою. Роблять це у суботу ввечері. Пахне зеленню, пахне святами… У неділю у церквах святять букети квітів, здебільшого лісових та польових. Потім ці букети сушать і зберігають за іконами впродовж року. У деяких селах Гуцульщини такий букет називають лісовим ладаном. Коли хтось у хаті захворів, то букет спалюють на тарелі, а димом обкурюють хворого.
Народна прикмета:
-Яка погода на Трійцю – так піде літо.