Все в блогах

Автор: Олена Федюра

16 вересня 2021

Перегляди: 122

Безідейники та ненатхненники,
Соціальні антидіячі.
Поки звершиш перші гори, змінять покоління спостерігачі

Листи прийдуть із запізненням,
Та ще й помітно урізаними.
А ті – стабільно усміхнені,
Із ранами зализаними.

Зів'яле частково листя,
Засохлі, та досі квіти,
Навіщось ідей зреклися –
То ж що їм тепер робити?

Такі ми, такі ми таки,
Такими, такими стали;
Хотіли, тому повстали;
Згоріли, але ж горіли;
Хотіли усе навпаки,
Допоки не скам'яніли.

Ім'я автора – назва книги,
Назва дії – огранка суті.
Поки анти- існують тихо,
Контраанти кричать присутність.

Автор: Маркіян Лехман

12 вересня 2021

Перегляди: 222

Знов осінь фарбами малює
Міраж, який приховує вуаль.
Свічада жовтий цвіт дивує,
А дощ наповнює кришталь.
Любовна осінь знову кружляє,
Читає загадковий свій сонет.
Вона так ніжно простягає
Для нас жоржиновий букет.

Автор: Seyyub Asadov

24 серпня 2021

Перегляди: 128

24 avqustda dost Ukrayna xalqı müstəqilliyinin 30-cu ildönümünü qeyd edir. Eləcə də ölkədə Dövlət Bayrağı Günü də qeyd edilir. Ukraynanın Dövlət Bayrağı Günü və müstəqilliyinin 30-cu ildönümü münasibətilə ukraynalı dostlarımı, həmkarlarımı,  bütün Ukrayna xalqını ürəkdən təbrik edirəm. Hər şeydən əvvəl dost Ukrayna xalqına cansağlığı, xoşbəxtlik, sülh və firavanlıq, təhsildə yaradıcılıq uğurları arzulayıram.

Yaşasın Ukrayna! Yaşasın Ukraynanın Müstəqillik Günü!

24 серпня дружній народ України відзначає 30-річчя незалежності. В країні також відзначається День державного прапора. Щиро вітаю своїх українських друзів, колег і весь народ України з Днем Державного прапора та 30-річчям незалежності України. Перш за все, бажаю доброзичливому народу України міцного здоров'я, щастя, миру і благополуччя, творчих успіхів в освіті.

Хай живе Україна! Хай живе День Незалежності України!

Автор: Олена Федюра

23 серпня 2021

Перегляди: 338

Твоє обличчя в світлі ліхтарів,
В твоїх долонях холод жовтолисний.
Закрався образ тиші й кольорів
У мої сни на мить, на дві, наскрізно.

Мої думки тихіші від твоїх,
В моїх долонях осінь холодрижна.
Листи із листя носять на поріг
Вітри з-під ліхтарів-металострижнів.

Між нами осінь, осінь поміж нас,
А де її немає, там не осінь.
Тавтолоречі-сни прем'єрний раз
Не повторились. Бо, напевно, досить

Тих ліхтарів, облич, долонь і снів,
Пустих листів та вітру у квартирах,
Нічного образу тавтолослів,
Як присмак вересневої сатири.

Автор: Василь Тарчинець

18 серпня 2021

Перегляди: 357

Ніколи не мала спокою мама: весною  від зорі до зорі поралася на своїй і колгоспній ниві, а влітку гнула спину на сінокосах. Восени збирала урожай, дбала, аби жодна морквина або зернина не залишилася на полі. І як тільки білою сніжною ковдрою накривалася земля, мама уже готувала вовну для пряжі. Примостившись з куделею біля вікна, розпочинала прясти нитки – білі і чорні. Вміло вона це робила – могла дати собі раду не тільки з овечою, але й козячою вовною.

У радість їй була така робота.  Просуваючи до клубка нитку, вона складала співанки, і наша хатинка на високій горі Кичері  наповнювалася дзвінким маминим співом:

Пряду тебе, куделенько,
Із рання до ночі.
То не є мені тяженько,
Лиш ня болять очі.

Вже’м напряла та й навила
Мотків єдинадцять.
Кросна іщи не складала:
Треба мотків з двадцять.

Нитка ми с’я добре в’ється,
Колесо ся крутить
Хоч не легко нам живеться,
Бог за нас заступить.

Ой розкладу я варстати
Та й сяду за кросна.
І натчу покрівці файні,
Вби всім було доста.

Як зозульки  - дві дівчата,
П’ятеро  в н’я хлопців
Як ся зійдуть – повна хата,
Так як руж в городцях.

Зиму й літо пекелую,
Хосну я не маю.
На Кичері я газдую
Й співанки складаю.

Співаночко моя мила,
Щось зі мнов вчинила?
Що ми нічка бушитлова
Та й не біла днина…