Mes rêves sont simples,
Sont pas compliqués,
Mais je suis pas capable
De les faire arriver.
Mes rêves sont la paix,
L’harmonie, le bonheur,
L’amour est la clé
qui tue la douleur.
Mes rêves sont le ciel bleu,
Les oiseaux qui chantent,
Le soleil brûlant d’or,
Et la vie apaisante.
Мій вірш написаний французькою, бо саме цією мовою я хотіла передати м’якість, простоту й меланхолію своїх думок. У ньому немає складних слів чи гучних образів - тільки щирість і прагнення до спокою.
Я писала про мрії, які здаються звичайними, але насправді - найважливіші: мир у серці, гармонія між людьми, щастя без боротьби, любов, яка лікує біль. Це все здається таким простим, майже буденним, але водночас - недосяжним.
Коли я створювала ці рядки, мені хотілося показати, що навіть найсвітліші мрії можуть бути болючими, якщо вони залишаються лише мріями.
Я уявляла блакитне небо, пташиний спів, тепле сонце - усе те, що символізує життя без тривоги, внутрішній мир, до якого ми всі прагнемо.
Цей вірш - моя тиха молитва за прості речі, за світ, у якому любов справді «tue la douleur» - убиває біль.
Коментарі
Дякую за уточнення і правку, вірш написано дійсно не всім зрозумілою мовою - французькою. Виправила!