Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (1 голос)

Я юна маліжанка, Катерина Габльовська, яка розвивається і здобуває нові знання в МАЛіЖ.
"Приємно, що кожна дитина має змогу закарбувати свої дари і таланти на сторінках Всеукраїнського літературно-художнього журналу "КРАЇНА ТАЛАНТІВ"
Міжнародною Академії літератури і журналістики",-зазначила Катерина Говера. 

Завдячуємо ректору МАЛіЖ Василю Тарчинцю, за особистий вклад в розвиток дітей України.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

28 лютого вшановують преподобного Василія Визнавця, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, побратимом Святого Прокопія Декаполіта в побожному монаршому житті. Зазнав багатьох переслідувань за те, що різко виступив проти іконоборчої єресі, постав на захист святих ікон.

У народі його називають Василем-Плаксивцем, або Плаксієм. Вважалося, що у цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь Плаксій зі стріхи капає – весну поквапує»; «На Василя Плаксія любить бути відлига, а то й падати дощ». Чим не Цар Плаксій із казки Василя Симоненка?..

Народні прикмети:

- Граки зграями над гніздами в’ються, то сядуть, то знову піднімаються – погода зміниться.

- Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимують на Україні – бути дружній і повноводній весні.

- Якщо сніжок за видолинками – буде врожай на городину і ярину.

-У цей день місяць ріжками вниз – на тепло і добрий врожай.

- Проліски рано зацвіли – весна не відступить.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

27 лютого вшановують преподобного Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Палестинець із Десятигороддя, ченець прославився тим, що твердо став на захист святих ікон.

У народі його називають Зимовим Прокопом. Адже іншого Святого Прокопія (Літнього) вшановують у липні. З цього приводу жартували: «Зимовий Прокіп снігом мете, а Літній Прокіп нажне жита сім кіп і збере на городі кріп».

Народні прикмети:

-Якщо на Зимового Прокопа тепло віє, то і старого гріє. Значних тривалих похолодань уже не буде.

-На Зимового Прокопа погода ясна і красна (тепла) – вважай, що зими вже нема.

-На Прокопа погожа днина – літо буде гарне.

-Коли цієї пори дерев’яний пліт (тин) чорніє – на відлигу.

-Стовбури берези здалеку здаються сірими – буде відлига.

-Дрова в печі займаються з кутка і погано горять – буде потепління.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

Цей звичай побутував тільки на Херсонщині. 25 лютого, після «власових морозів» і якщо не розпочався Великий піст, відзначали так званий «Бабський празник».

Жінки у своє свято намагалися не працювати. Виняток – намикати три мички з клоччя, щоб потім ними «підкурити корову й теля, оберегти їх від усього лихого». А ще підстригали корові кінчик хвоста, а «волос» закопували під порогом хліва, щоб та влітку добре паслася, не втікала зі стада, не блукала, чемно поверталася додому і давала багато молока. До речі, з цією ж метою обряду «підстригання корові хвоста» дотримувалися і в Карпатах. Але гуцули стригли корові хвоста у травні перед першим вигоном.

На Бабський празник всі турботи по господарству брали на себе чоловіки. Адже у другій половині дня жінки йшли до корчми (чоловікам туди було – зась!) і «замочували корі, щоб були лагідними». Потім, повернувшись додому, днищами (пристроєм, у який застромлювали гребеня у прядку) «били своїх чоловіків, аби ті були чуйними до дружини».

Над дівчатами, які ще не знайшли собі пари, кепкували: «Олеся, на заміж не ласься…». Це було своєрідним нагадуванням про наближення Великого посту, коли весілля не справляють.

Народні прикмети:

- Якщо цього дня відлига, то міцних морозів більше не буде.

- Сніг лежить гребенями – на вітряне літо; жито і пшениця також виляжуть гребенями.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

23 лютого вшановують Святого мученика Полікарпа, єпископа Смирни в Малій в Малій Азії, Апостольського Отця, учня Святого Апостола Івана Богослова. У ІІ столітті він був страчений за Христову віру. Духовного отця спалили живцем. Свої терпіння Полікарп переніс мужньо.

Колись вважали, що цього дня варто поспостерігати за воронами. Їхня поведінка протягом зими часто змінюється, буває непередбачуваною, але сповістити про погоду ці пернаті таки здатні.

Народні прикмети:

-Якщо ворони купаються у снігу чи в калюжах талої води – до негоди; каркають усією зграєю, наче хочуть перекричати одна одну – до морозу; влаштовують у небі хороводи – на снігопад; сідають на землю – до відлиги; вмощуються на нижніх гілках дерев – на вітер; облюбували верхні гілки – буде спокійна погода.

-Придивіться до «рослинних» візерунків на шибці. Якщо їхні пагони спрямовані вгору – морози триватимуть довго; а коли вниз – до відлиги.

Коментарі

Новеньке у блогах

Теодул-вітродув

Тарас Лехман
28 березня 2024

 

5 квітня – день вшанування пам'яті священомученика Теодула, церковного читця, якого 303 року...

Болотяний

Тарас Лехман
25 березня 2024

 

Як тільки відшуміли перші весняні грози, оживає господар боліт – Болотяний (Болотяник). З...

Прокинувся Водяник

Тарас Лехман
24 березня 2024

 

2 квітня – свято Микити.

У давнину наші предки вважали, що саме цього дня після тривалого...

Квітень квітне квітами…

Тарас Лехман
23 березня 2024

 

- У квітні багато квітів – на квітне літо.

- Квітень квітне квітами, а травень красується...

Посієш вчасно…

Тарас Лехман
19 березня 2024

 

Що, де, і коли сіяти, садити весною?.. Що краще садити і сіяти кожної окремої весни, а що...