Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

Великдень, Воскресіння Христове (цього року припадає на 12 квітня) – найвеличніше свято церковного календаря. Адже всі ми отримали надію на спасіння і життя вічне. Не меншого значення воно набуло і в народному календарі українців. Христинські традиції і обряди почасти переплелися з дохристиянськими, язичницькими.

Розрочинається свякування у церкві з обходом навколо храму і похованням плащаниці. Після чого священик тричі виголошує: «Христос Воскрес!», а парафіяни у відповідь: «Воістину Воскрес!».

Наажливіший етап святкувань – урочиста Літургія, після якої відбувається освячення великодніх страв.

Великодній кошик з паскою, крашанками, ковбасою, шинкою, салом, маслом, сиром, хроном... – дяка за те, що люди строго дотримувалися Великого посту. Тепер можуть ситно похарчуватися. Паска (хліб) – це радість, насолода, основа для життя. Важко без хліба...

Кладуть у великодній кошик і спечений солодкий хлібчик у вигляді баранця (ягнятка) – символ смиренності, любові до Іскса, визнання того, що Він є нашим Пастирем, пам’ятає і піклується про кожне ягнятко, особливо про те (людину), яке заблукало. Такі смаколики готували дітям. Адже Ісус Христос для них найщиріший Приятель. На образочках, книжкових малюнках-ілюстраціях Ісус Христос посміхається тільки до дітей.

Великодній кошик (він мав би бути круглої форми), наповнений «добром» , символізує єдність роду, дост аток.

Ще одна важлива деталь – відвідування кладовищ з молебнями, молитвами над могилами померлих. З ними також вітаються словами: «Христос Воскрес!». Згадування про спочилих предкі – лобра традиція, що сягає сивої давнини, вона глибоко вкорінилася у свідомості укранців.

Мало хто знає про великолній вогонь. Багаття запалювали неподалік церкви у ніч перед Великоднем. Воно згасало з початком відправи у храмі. Це нагадування про те, що озброєна сторожа біля Гробу Господнього стояла ще й зі смолоскипами, але так і не побачила, як Христос Воскрес.

Неодмінні атрибути Великодня – писанка, крашанка, яйце. З часів трипільської культури, яку успадкували українці, яйце символізувало будову Всесвіту, зародок, з якого почалося життя.

За апокрифічною легендою, Марія  Магдалина принесла імператору Тиберію червоні крашанки, начебто пофарбовані «кровію» Спасителя, щоби повідомити правителю: «Христос Воскрес!».

Добра українська традиція – не ходити в гості без дарунка. Тому на Великдень даруємо один одному писанки та крашанки, навіть кладемо їх на могили  померлих, сповіщаючи про Воскресіння Христове.

Великодні свята голі уявити без веснянок, гаївок, хороводів. Це не тільки вітання Воскреслому Ісусові, а й весні. Весною воскресає вся природа, тягнеться, пнеться до сонця (Ісус Христос і є наше сонце) кожна травинка, кожна билинка.

Церковні дзвони не замовкають протягом усіх Великодніх свят, щоб лихий знав: допоки вони дзвонять і люди пишуть писанки, йому не опанувати світом!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі

Новеньке у блогах

Стелися, барвінку!..

Тарас Лехман
19 квітня 2026

 

Є в українці звичаї, обряди, традиції, які не пов’язані з конкретними днями, іменами святих,...

Мироносиці

Тарас Лехман
19 квітня 2026

 

26 квітня – Неділя святих жінок-мироносиць, перехідне свято у церковному календарі, яке...

Заспіває соловейко та на свято Юра...

Тарас Лехман
19 квітня 2026

 

23 квітня – свято великомученика Юрія Побідоносця.

За народним календарем українців, його...

Віддати шану померлим

Тарас Лехман
13 квітня 2026

 

Перша неділя після Великодня, яка завершує Світлий тиждень, зветься Томиною або ж Провідною,...

Сонечко гріє...

Тарас Лехман
13 квітня 2026

 

-Як у квітні сонечко гріє, то людина й пташина радіють.

-Юна весна працює на підстаркувату...