Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (4 голосів)

Продовження. Уривок із книги "Доля під сузір'ям"

batku popowitch

У серпні 1962 року Павло приїхав до батьків у рідний Узин. І не сам: у відкритій урядовій «Чайці»  поруч з ним були перший секретар ЦК компартії України Петро Шелест, голова Ради Міністрів УРСР Володимир Щербицький, найвищі військові чини

В центрі міста, на стадіоні, з двох вантажівок із відкритими бортами наспіх обладнали сцену з трибуною, мікрофонами та озвученням. Вулиці міста настільки були заповнені людьми, що пройти було годі. Море квітів і транспарантів. Уся дорога від села Блощенців до Узина була встелена квітами. Люди, що стояли обіч дороги, кидали квіти у відкритий автомобіль, на якому їхав Павло і супроводжуючі. Пізніше довідалися від Павла, що один букет попав йому в очі, які потім певний час навіть сльозилися. Радість зі сльозами на очах, як у пісні співається…

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Моя мелодія — лише для нас,
Яка звучить легенько й вільно.
Приходить знов ліричний час,
Зі струн акорди йдуть повільно.
Мою мелодію почуєш тільки ти.
Я хочу, щоб вона тобі звучала.
Послухай! Й зможеш віднайти
Єдину ту, яка від серця залунала.

1 1 1 1 1 (5 голосів)

Основа життя – розвиток,
Не відкладай його на потім.
Залишиш на землі відбиток,
Будь сучасним і успішним.

Без мрії ніяк, вона напрямок,
Мудрість увісні – незабутнє.
Міліарди позитивних думок,
Формують твоє майбутнє.

Не вимагай від себе неможливе,
Все на землі є з нами і для нас.
Ми – цінні, і життя важливе,
Ти є людина, знай це повсякчас.

Ти в захисті Любові неосяжній,
І з вірою крокуй у майбуття.
У красоті і оболонці дивовижній,
Під сонцем набуваєм повноцвіття.

Не сумнівайся і крокуй вперед,
Включай свого внутрішнього генія.
Зберігай спокій і отримай результат,
Всі відповіді на запитання дає Біблія.

Не дивись на себе, як дивиться на тебе світ,
Мотивація любов'ю – це найважливіше!
Будь впевненим і відчуєш радості політ,
Твоя сміливість у житті – стане грандіозніше!

1 1 1 1 1 (2 голосів)

Я, дякую за мій новий рестарт,
Повторний запуск цінностей життя.
Відкриється в мені незвіданий азарт,
Відновлення паролів, доступу буття.

Обнулення системи, єства перезапуск,
Модерний пере́чин світосприйняття.
Отримаю квиток і новий пропуск,
Відкрию двері у душі мого поновлення.

Стартую з чистого листа,
Крокую в ногу з часом.
Кар'єрний зріст мого ліфта,
Зумію я відчути разом.

Перемикаю життєвий канал,
Включаю програму «restart».
Й, ще далеченько мій фінал,
Нехай в нової долі буде фарт.

1 1 1 1 1 (4 голосів)

Глава із нової  книги "Доля під сузір'ям" (Початок)

was kursant

У той час на факультет військової журналістики документи для вступу приймали тільки від солдатів і сержантів строкової служби, які прослужили у війську більше половини відведеного терміну. А ще вступники мали мати рекомендації щонайменше від дивізійної газети, або ще краще армійської чи окружної.

Такі документи, разом із газетними вирізками, я підготував заздалегідь. Окрім всього мав ще і медаль «За військову доблесть», що давало мені перевагу при успішній здачі вступних іспитів для позаконкурсного зарахування на навчання. Треба було також пройти співбесіду, підготувати публікацію для газети на вільну тему, пробігти стометрівку і виконати ряд фізичних вправ на перекладині.

У загальному підсумку я мав непогані результати, але, як виявилося потім, не добрав два бали і приймальна комісія, на чолі із заступником начальника училища полковником Костянтином Непийводою вирішила мене відрахувати.

Та все ж буде – як буде, але вирішив я з цього приводу звернутися безпосередньо до начальника училища генерал-майора Івана Михайловича Ліпенцева. Зайшов до нього в кабінет і ледь не плачу. Запитує, що трапилось. Розповів усе, як і було, що на приймальній комісії мене вирішили відрахувати.

–А я з третього класу публікувався в газетах, – кажу, ледь стримуючи хвилювання. – Усе життя мріяв про журналістику, а тут…Генерал вислухав уважно і відповів

–Радників послухаю і покараю, якщо буде необхідність. Але у вас є всі підстави для позаконкурсного  зарахування в училище. Отож – не хвилюйтесь, залишаєтесь на навчання.

І так я став курсантом престижного ЛВВПУ: Львівського вищого військово-політичного училища – єдиного в цілому Радянському Союзі, яке готувало військових журналістів!

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Духовне і пізнавальне

Маркіян Лехман
27 лютого 2021

Приємна несподіванка очікувала на мене. Нещодавно отримав поштою бандероль від Богдана Ладаная,...

Ініціатива «Панорами»

Маркіян Лехман
27 лютого 2021

Редакція газети «Панорама» (м. Червоноград) виступила з доброю і цікавою ініціативою: вона...

Літературна гордість Лемківщини

Маркіян Лехман
25 лютого 2021

(Прочитайте цю книжку!)

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937 рр.) – неперевершений лемківський поет,...

dwa kurs

Юність в курсантських погонах

Василь Тарчинець
25 лютого 2021

Продовження. Глава із книги "Доля під сузір'ям"

ЯК МИ ЗІ СТЕПАНОМ ЧЕЙПЕШОМ ДО УЖГОРОДА ЛІТАЛИ…

...

Польська, або «Майже французька» мова ввічливості

Владислав Лазарик, керівник корпункту м.Ужгород
20 лютого 2021

Польська мова належить до західної гілки слов'янських мов і виділяється серед інших цілою купою...