Все в блогах
Учитель слов’ян
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 70
6 квітня – день вшанування Святого Методія (Мефодія), учителя слов’ян. Саме він з братом Кирилом й учнями створили слов’янську абетку, перекладали на слов’янську мову (за основу слугувала староболгарська мова) й переписували створеною абеткою церковні книги, насамперед Святе Письмо. Після тривалих дискусій Рим визнав, що ця мова й абетка мають право на існування й можуть використовуватися під час Богослужінь.
До цього часу богослужебні книги укладали й переписували латинською, грецькою та іудейською мовами, які були незрозумілі для переважної більшості слов’ян. Прийняття абетки Кирила і Мефодія згодом стало новим етапом й у розвитку української писемності.
Крім того, Кирила і Мефодія, як слов’янських апостолів, вшановують ще 11 травня.
За народним аграрним календарем вважали, що у день Методія варто розпочинати посів зернових культур, бо хліб добре вродить. Навіть, якщо випаде сніг (таке траплялося), то для посівів він не страшний, не зашкодить, навпаки, буде їх напувати вологою. Звичайно, за сприятливої погоди весняну сівбу могли розпочинати і раніше.
Народні прикмети:
-Краще тоді сіяти, коли хмарно.
-Повний місяць на небі – вранці сій, бо буде благо для сівби.
-У сухій землі хліб не вродить.
-Дощ надвечір перестане падати – погода покращиться, не барися зі сівбою.
-Пізній дощ, як пізній гість – часто заночує.
-Добрий ясний день на Методія – на погоже літо. (І навпаки).
-У ранньому квітні буває трохи зими, трохи літа, а весна посередині.
-Ожили жаби – ожила земля.
-Рано зацвіла калюжниця – буде тепло.
-У квітні гримить – у травні дощить.
-У квітні день ясний, а нічка темна – розбуяє все зелене.
Гойдалка
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 93
Я втечу до тебе знову, коли стане страшно. Напоїш мене терпким чаєм, друже?
Я втечу, коли тре' буде сміливости й спокою. Станеш морем для моєї суші?
Не покинь мене, коли прийду в гості. Обіцяю, я постукаю,
Навіть вдам, що я без вітру дощ, чи прикинусь віконною стулкою
Я не зможу от так от просто, просто жити і не писати
Стану річечкою на склі, стану порожнім садом
Пустиш мене до себе? Знову тебе обійму
Тобі́ теж буває страшно, страшно буває сильно
Напишу тебе на папері, як бога з міту
А ти просто листочок на зоряній карті світу
Ти зник зі саду першим
Я просто вірш, ти – вершник
Під псевдонімом Маневром більше
Вербиця
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 78
5 квітня – Вербна неділя, одне з найважливіших християнських свят, шоста неділя Великого посту, яку завжди відзначаємо за тиждень до Великодня. Саме свято символізує Вхід Ісуса Христа до Єрусалиму.
Згідно з Євангелієм, Ісус Христос за кілька днів до своєї смерті в’їхав до Єрусалиму на молодому віслюку. (Ця тварина спокійна і працьовита, символізує смиренність). Мешканці міста зустрічали Ісуса Христа як Месію, кидаючи до його ніг пальмові гілки (знак поваги і шани). Усі вигукували: «Осанна!», що означає спасіння. Ця подія ознаменувала визнання Ісуса Христа як Царя Світу і Спасителя... А вже згодом ті ж мешканці вигукували: «Розіпни!».
Свято Вербної неділі до прийняття христинства на теренах сучасної України ще називалося Вербицею. Наші пращури-язичники шанували вербу за її чудодійність, з розквітлою вербою зустрічали весну. Вона замінила пальму. Адже невдовзі язичницькі традиції підлаштували під церковнийобряд.
Святкування Вербної (Квітної) неділі в Україні супроводжується багатьома обрядами, миряни дотримуються усталених звичаїв. Про деякі найголовніші з них...
У Вербну неділю християни ідуть до церкви, щоб освятити гілочки верби. З них навіть виготовляли своєрідні букети.
Після освячення легко торкаються один одного гілками і примовляють: «Не я б’ю, верба б’є. За тиждень – Великдень...». Вважається, що освячені вербові галузки мають захисну силу, приносять у дім добробут, здоров’я та щастя. Вона – оберіг. Її кладуть за ікони, або ставлять у вази з водою, щоб жовше була «живою», не засихала.
Вербна неділя є початком Страсного тижня – найважливішого період Великого посту, який завершується святом Воксресіння Христового, Великоднем. У цей день (як і в будь-якку неділю, велике свято) не можна без нагальних потреб займатися важкою фізичною працею, тим паче сваритися, допускати негативні думки, лиходіяти. Потрібно більше молитися.
Народна прикмета:
-Якщо у Вербну неділю гарна погода, то літо буде теплим і врожайним; дощ – на вологе літо.
Оживлення
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 58
-Тільки у квітні природа починає оживати.
-Землю тільки тоді засівати, коли вона оговталася від морозу.
-Тиха ніч – погожий ранок.
-Весняне сонце день красить.
-У квітні трава низька, а в травні вона густа.
-Мокрець розпустився вранці і щзалишається відкритим весь день – до хорошої погоди.
-Не лихо, коли початок квітня буває холодним.
-Спали весняні води – чекай доброї погоди.
-Барвінок щойно виткнувся і відарзу зацвів – буде багато трави.
-Береза випустить листя перед кленом – літо буде жарке.
-Якщо увечері дрібний дощ не перетворився на велику грозу – наступного дня випогодиться.
-Кури линяють після спеки – перед тривалими похолоданнями.
-У квітні посуха – не на добро.
-«Низьке» небо, обвислі хмари – на дощ.
-У жайворонка і соловейка весною одні пісні, але кожен по-своєму хвалить весну.
-Вранці жайворонок заспівав при ясному сході сонця, а ввечері стих і небо потемніло – погода погіршиться.
-Стрімко росте (підіймається ввись) очерет – на вологе літо.
-Медунки розквітлої багато – буде щедрий медозбір.
-Часті тумани над полем – добра ознака для майбутнього врожаю, для росту хлібних злаків.
-Багато молодого моху – на врожай грибів, але літо буде з дощами.
Розпускається листя
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 69
30 березня – свято преподобного Івана Ліствичника.
Цього дня господарі чистили курники, обкурювали їх сухим пахучим зіллям, подекуди злегка змащували дьогтем, щоб позбутися бліх та інших паразитів.
Власники коней проводили обрядові дії, аби вберегти їх від лихого. Окрім молитов, кроплення свяченою водою, інколи вдавалися до магії. Наприклад, заплітали коням хвости і гриви, бо замість господарів таке може зробити домовик і навіть зурочити коней...
Спостерігали, як на Ліствичника розпускається листя на ліщині, вільсі, березі, абрикосах, кущах глоду. Якщо цей процес триває активно, то травень буде гожим для садження і посіву аграрних культур, насамперед картоплі і кукурудзи. Вони будуть добре рости і розвиватися.
Народні прикмети:
-Дрібний дощ – на теплий квітень.
-Рано закінчився рух соків у берези – на раннє і спекотне літо.
-Густі тумани – початок травня буде вологим.
-Сильний вітер – виляже жито.
-Холодно – ще може випасти сніг.
