Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (1 голос)

Не чують Карпати
Голосу трембіти –
Від війни розбіглись
маліжанські діти

Але є на світі
Господняя сила:
Людей з України
Польща прихистила

Розкрила обійми
Дала допомогу
Дуже вдячні люди
За таку підмогу

Ворог насуває
на нас чорні хмари
Все живе вбиває
Прокляті нездари

Буде Перемога,
Залікуєм рани
Наша Україна
Вся на ноги встане!

1 1 1 1 1 (1 голос)

Я в дзеркалі себе не пізнаю:
Змінилося обличчя від війни.
Бо волю кожний день сльозам даю
І майже всі втекли від мене сни

В молитвах Бога кожен день прошу
Щоб він спинив ворожу всю заграву
Я в серці ненависть до Путіна ношу
За кров людську і свою державу

За вбитих і невинних всіх людей
За всі оселі, за садки і вузи й школи
За хворих, за батьків, за всіх людей
Хіба простиш за це? – О, ні, НІКОЛИ!

1 1 1 1 1 (1 голос)

Весна і сніг
І цвіт росте крізь холод
Чиясь дитина більше не росте
А що їм з того
Що їм з того
Так ніби й люди
Не люди зовсім, ні
Щось глибше страху
Щось більше, за сам біль
Гостріше ненависті
Кожен, до одного
Хто смів прийти, хто смів мовчати
Горітиме за тих
Хто просто йшов

1 1 1 1 1 (1 голос)

 

З 23 березня по 1 квітня в онлайн-форматі проходив Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Одне з його гасел: «Нація, яка читає, Непереможна!» А наші діти таки читають, та ще й самі пробують творити - пишуть вірші, прозу,  журналістські замітки, малюють. Уже мають перші публікації.

Долучилася до акції й Червоноградська міська бібліотека для дітей. Родзинкою заходу став  своєрідний відеомарафон - читання власних творів. Його учасники - не тільки діти, а й дорослі автори, які натхненно пишуть для дітей і про дітей: Маркіян Лехман, Єва Шульська, Оксана Карнага-Легутська, Дарія Коберник, Роман Стахур (він читав авторські вірші Ігоря Даха, волонтера, поета, прозаїка, видавця з Червонограда), Наталія Кічун-Лемех... Серед них є слухачі та активні члени Червоноградського відділення Міжнародної (Малої) Академії літератури та журналістики. Виступи транслювалися через мережі Інтернет. Тема творів головним чином стосувалася Миру в Україні та всьому світі, віри в перемогу ЗСУ над російським окупантом, щасливого дитинства...

Спасибі бібліотечним працівникам за цікаву ідею та її реалізацію!

(Прес-служба Червоноградського відділення МАЛіЖ)

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

8 квітня — Собор Архангела Гавриїла; у народній традиції — свято Благовісника.

Доброю ознакою було у цей день зачути грім, що віщувало про багатий наступний врожай хліба, городини, садовини. Траплялося й таке: зачувши грім, старші люди підпирали спинами пліт, щоб здоровими були, мали силу до праці і щоб спина не боліла.

Однак грім і блискавка аж ніяк не асоціюються з чимось приємним. Навпаки, вони можуть накоїти чимало лиха. Тому, аби втихомирити стихію, викидали за поріг хати лопату, якою саджали у піч хліб, і свячену у Квітну неділю вербову гілку, запалювали стрітенську свічку-громничку.

Одним з оберегів був живий вогонь. Аби його добути, терли сухими поліном до поліна. Кресало використовували зрідка. Про сірники, звісно, не йшлося. Живий вогонь - це ще й символ сонячної енергії, життєдайної сили природи. Тому йому прописували магічні властивості.

Такий вогонь запалювали не тільки на Благовісника, коли зачули грім. Ним розпалювали піч, у якій пекли великодні паски; напередодні Святого вечора, коли готували дванадцять страв; у свято Семена (14 вересня), яке у давнину символізувало початок нового року. Тоді цей вогонь називали посвітом. Дні уже коротшали і він мав протистояти темряві. На Гуцульщині живим вогнем розпалювали ватру у свято Юрія (6 травня), проводжаючи пастухів й отари овець на полонини. Образ живого вогню також присутній в обрядах Івана Купала...

Тепер ці звичаї, традиції, обряди стають все більш поглинутими часом, відходять у небуття, забуваються, втрачаються. Але пам'ятаймо своє!

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Інтерв‘ю з Олів‘є Ведріне/ Interview with Olivier Vedrine

Агнія Ткаченко
22 травня 2022

Олів‘є Ведрін — відомий французький політолог, журналіст , громадський діяч та професор .
З місьє...

Запахло теплом

Тарас Лехман
22 травня 2022

 

28 травня вшановують преподобного Пахомія Великого, римського воїна, згодом побожного...

Градобій

Тарас Лехман
20 травня 2022

 

24 травня — свято Мокія. Майже на всіх теренах України за цим днем завбачали, якою буде погода...

Як на літнього Миколи...

Тарас Лехман
15 травня 2022

 

22 травня — свято, приурочене до дня перенесення мощей Миколая Чудотворця з Лікії до...

Шикуйсь під українським стягом!

Тарас Лехман
11 травня 2022

 

Упевнений, що Україна переможе російського агресора! Знатимемо поіменно всіх Героїв, як...