5 квітня – Вербна неділя, одне з найважливіших християнських свят, шоста неділя Великого посту, яку завжди відзначаємо за тиждень до Великодня. Саме свято символізує Вхід Ісуса Христа до Єрусалиму.
Згідно з Євангелієм, Ісус Христос за кілька днів до своєї смерті в’їхав до Єрусалиму на молодому віслюку. (Ця тварина спокійна і працьовита, символізує смиренність). Мешканці міста зустрічали Ісуса Христа як Месію, кидаючи до його ніг пальмові гілки (знак поваги і шани). Усі вигукували: «Осанна!», що означає спасіння. Ця подія ознаменувала визнання Ісуса Христа як Царя Світу і Спасителя... А вже згодом ті ж мешканці вигукували: «Розіпни!».
Свято Вербної неділі до прийняття христинства на теренах сучасної України ще називалося Вербицею. Наші пращури-язичники шанували вербу за її чудодійність, з розквітлою вербою зустрічали весну. Вона замінила пальму. Адже невдовзі язичницькі традиції підлаштували під церковнийобряд.
Святкування Вербної (Квітної) неділі в Україні супроводжується багатьома обрядами, миряни дотримуються усталених звичаїв. Про деякі найголовніші з них...
У Вербну неділю християни ідуть до церкви, щоб освятити гілочки верби. З них навіть виготовляли своєрідні букети.
Після освячення легко торкаються один одного гілками і примовляють: «Не я б’ю, верба б’є. За тиждень – Великдень...». Вважається, що освячені вербові галузки мають захисну силу, приносять у дім добробут, здоров’я та щастя. Вона – оберіг. Її кладуть за ікони, або ставлять у вази з водою, щоб жовше була «живою», не засихала.
Вербна неділя є початком Страсного тижня – найважливішого період Великого посту, який завершується святом Воксресіння Христового, Великоднем. У цей день (як і в будь-якку неділю, велике свято) не можна без нагальних потреб займатися важкою фізичною працею, тим паче сваритися, допускати негативні думки, лиходіяти. Потрібно більше молитися.
Народна прикмета:
-Якщо у Вербну неділю гарна погода, то літо буде теплим і врожайним; дощ – на вологе літо.
