1-14 серпня – Успенський піст. Згідно церковного вчення, за строгістю він прирівнюється до Великого посту. У народі його називають Спасівкою. І не випадково. Адже на цей час припадає два свята Спаса: 1 серпня – Перенесення Древ Чесного Хреста (тоді ж вшановуємо братів Маккавейських) і 6 серпня – Преображення Господнього.
Дотримуючись посту, потрібно відмовитися від м’яса, риби, яєць, молока, алкоголю... (окрім свята Преображення Господнього або Другого Спаса). Основу харчування становлять овочі (а їх уже вдосталь), гриби, каші. Тому Спасівку пережити легше, ніж Петрівку, бо Петрівка – голодівка (ще городина недозріла), а Спасівка – ластівка, пані.
На Поділля і в деяких південних регіонах України побутувала доволі цікава традиція. Можливо, що ще й не завершивши жнива, господар обмолочував декялька перших зжатих і добре просохлих снопів, зерно провіював-просіював, насипав у мішок і ніс до млина на помол. З борошна зерен нового врожаю господиня пекла «на пробу» перші паляниці, як правило пісні. Так визначали якість зерна і борошна. Робили це напередодні Успенського посту. Ними і снідали, й обідали, і вечеряли, брали у поле, аби підкріпитися. Їли впродовж усіх пісних днів. Дякували Богу за новий хліб на столі. І тільки у свята Маккавеїв (Маковія), Преображення Господнього та у неділю паляниці поливали медом і посипали маком. Такими смаколиками насамперед пригощали дітей. Бувало, що перші паляниці освячували у церкві. Потім їх клали до спасіського кошика разом з фруктами.
Коментарі