10 травня – свято апостола Симона Зилота, одного з 70-ти учнів Ісуса Христа.
Починаючи з цього дня, знахарі заготовляли весняні лікарські рослини, бо вважали, що на Зилота зілля набуває особливої чудодійної сили. Збирали медунку, конвалію, кульбабу, конюшину, цвіт акації, каштана... Ледь чи не кожен знахар мав свої потаємні місця заготівлі чар-зілля, про які нікому не розповідав, але, при нагальній потребі, ділився зібраним зіллям з іншими знахарями.
Вся робота починалася з молитви, примовляння (замовляння), аби рослини принесли ще більшу користь людині, допомгли подолати важкі хвороби.
На заготівлю лікарських трав ішли рано-вранці, допоки сонце не зійшло. Як тільки спадали перші росинки, починали збирати. Ніколи не брали надміру, берегли кожне зіллячко. До такої праці часто залучали дітей. Досвідчені знахарі передавали їм свої знання і навики, розповіді часто супроводжували легендами. Траплялося, що зібрану рослинність освячували у церкві або вдома кропили свяченою водою.
У народі кажуть:
-У Зилота своя турбота.
-Збирай зілля на Зилота!
-На Зилота святе зілля росте.
