Все в блогах
Віником з хати
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 72
22 січня вшановують пам'ять Святого Анастасія, який жив у VII столітті. Він, перський воїн, спочатку жорстоко переслідував християн. Згодом сам прийняв хрещення, постригся у ченці і загинув як мученик за Христову Віру.
Оскільки свято не належить до великих церковних, то дорослі були зайняті своїми повсякденними клопотами, роботами. А от діти у цей день мали свою розвагу, яка називалася «віниками з хати зиму виганяти». Хоча ледь минула тільки її половина, і то календарної, а що вже казати-говорити про фенологічну зиму, яка може стати доволі затяжною… Та розвага – то розвага, тим паче, що дитяча.
Виганяючи зиму, діточки махали у хаті віниками і примовляли:
-Іди, зимо, іди та не скоро приходи!
Якщо зима не йшла, навпаки, залишалася у гостях, сипала снігом, тоді дітям доводилося брати до рук віники, лопати і стежки серед снігу прокладати.
Народні прикмети:
-На Анастасія багато снігу намело – зима не поступиться.
-Сніг «принишк» (утрамбувався), посірів – буде відлига.
Побутував жарт, з яким батьки часто зверталися до дітей: «Снігову бабу зліпити, то вам не тепле молоко пити!».
У полі вітер віє…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 91
20 січня (беремо до уваги оновлений церковний календар) – свято преподобного Євсевія (Овсія).
За народними спостереженнями, цього дня часто віє вітер. А якщо земля гола, не вкрита снігом, то він особливо небезпечний у полі, шкодить озимим посівам. Старші люди кажуть: «Овсій землю студить».
З прогностичних прикмет:
-Чути тріск криги, то це лише від відлиги, але морози ще повернуться.
-Не буде снігу, а буде вітер – не буде хліба.
-Снігур пищить – віщує похолодання.
-Кіт не хоче виходити з хати на прогулянку, ховається від господарів – чекай міцного морозу.
-Якщо цього дня розпочнеться дощ (або дощ з мокрим снігом) і падатиме кілька днів поспіль (нехай, навіть, з перервами), то весна буде пізньою, а Великдень холодним. Доведеться пізніше сіяти і садити городину.
-Північний вітер цього дня – на холодну весну; західний – на дощову.
-Грім у цей день віщує холодний і голодний рік.
Господарі, які ще з осені висадили озимий часник, за кепської погоди накривали грядки снопами кукурудзи.
Сліди на снігу
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 116
-Якщо у лісі на снігу добре видно сліди звірят, птахів, а через відлигу вони стають глибшими, то відносне, як для зими, потепління триватиме довго.
-У січні голосно барабанить дятел, добре чути скрегіт сороки, голоси іншим птахів – на мороз; снігу не чекай.
-Ліс стає «глухим» перед снігопадом або відлигою.
-Білка не ощадить свої запасів – зима скоро мине. (Перед тривалою холодною зимою білка запасається «добром» з надлишком. У сильні морози вона майже на залишає свого утепленого гнізда).
-На стовбурах дерев, які вивільнилися з-під снігу, яскраво зеленіє мох – до потепління.
-Якщо під час потепління кури «замітають» своїми хвостами посірілий сніг (низько присідають, наче купаються) – відлига протримається.
-Якщо вночі була відлига, а вранці вдарив мороз, то він протримається мінімум три дні.
-Мороз при повному місяці – надовго.
-Біля вікон багато синичок – буде похолодання. (Таке часто спостерігаємо у містах).
-У хвойних лісах багато птахів, тримаються гурту – до похолодань.
-Під час завірюхи птахи не ховаються під стріхи, між гілки хвойних дерев, а кури не поспішають під навіси – завірюха невдовзі припиниться.
-Заєць активно гризе стовбури і нижні гілки молодих плодових дерев, кущів (забирається у садок злодюга) – встановиться холодна погода.
-З ялинових лап довго не спадає сніг, міцно тримається – будуть морози.
-Небо синє, чисте, яскраве сонце і мороз – холод встановиться надовго.
-На шибках візерунки, які намалював мороз, тануть (шибки плачуть) – на відлигу.
-У зимову ніч мороз, яскравий місяць і багато зір на небі – вдень буде мороз.
-Чим довші бурульки – ти тривалішою буде відлига.
-У другій половині січня зима непоказова – весна буде квола.
Сподівайся на відлигу…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 97
16 (29) січня – церковне свято Поклоніння чесним оковам Святого апостола Петра. У народі – Петра Вериги. Адже в перекладі на грецьку окови (кайдани) – вериги. Є у Петра Вериги і прізвисько Лісоруб.
Давні фенологічний календар подає такі спостереження:
-На Петра Вериги половина снігу, половина криги.
-На Петра Вериги розбиваються криги.
-З Петра Вериги чекай відлиги. (На Петра Веригу сподівайся на відлигу).
Саме ці спостереження змушували селян, які мешкали у лісових зонах, прискорювати заготівлю сировини для житла, звільняти лісові зарослі під просіки – майбутні земельні ділянки. Якщо звернути увагу на прадавні язичницькі вірування українців, то дерево можна рубати тільки тоді, коли воно спить і не відчуває болю. А хто знає, яким буде лютий?.. Може, в лютому прийде весна і розбудить дерева?..
З прагматичних міркувань (так, принаймні, стверджують авторитетні етнографи), то заготовлена у цей період деревина зберігає особливу цінність. Її не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби; зрубане у стані спокою дерево має найбільшу щільність.
У дбайливого селянина, доброго господаря ніколи ніщо не пропадало намарно. Стовбури дерев використовували як будівельний матеріал, теслярський (виготовлення вікон, дверей, скринь, поличок…); крупніші гілки йшли на дрова, а дрібні спалювали на очищених ділянках, попід від яких слугував підживленням для грунту.
Народні прикмети:
-Якщо у ніч на Петра Вериги місяць сповитий хмарами – на вітер.
-Мороз на Петра Вериги віщує літню спеку.
-Гуси і качки купаються у снігу – бути відлизі. (Так само пес качається на снігу).
-Від холодного Петра Вериги не чекай добра.
Відати
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 94
15 січня вшановують святих достойників Христової Церкви Павла Тивайського та Івана Кущника. Але це ще й дев’ятий день після величного свята Водохреща – Богоявлення Господнього. Число «9» доволі знакове не тільки у християнстві. Тому він (9-тий день після Водохреща) позначився і на давньому народному календарі українців. Його традиційно називають Виденням,Віданням, рідше – Баченням, Видінням.
За давніми віруваннями (але вже продиктованими впливом християнства) нашого народу, у ніч на Видення (так само, як і в ніч на Різдво Христове, у Святий вечір) Господь Бог відпускає з «того світу» душі праведників, щоб ті побачили свої тіла у могилах, дізналися, як вшановують пам'ять про них сущі, чи моляться за них…
Звичайно, все це – лишень повір’я, однак не без моральної основи. Вони вкотре нагадують нам про те, що за душі померлих потрібно молитися повсякчас – чи то у дома, чи то в церкві!
…Одна із зворушливих апокрифічних легенд розповідає, що у ніч на Видення до маленьких діточок уві сні приходять їхні померлі матері. Вони їх пестять, голублять, синочкам зачісують чупринки, донечкам заплітають косички, наспівують колискових пісень, поводяться наче живі, а не померлі матері.
Все ж народні прогностичні прикмети пов’язані саме з днем Івана Кущника:
-На Івана Кущника іній на садових кущах – вродять ягоди.
-У цей день ожеледиця – буде недорід зерна.
-Вітер на Кущника – рік буде вологий.
-Туман цього дня – до врожаю.
