Все в блогах
Звитяжні
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 75
29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, що за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 кілометрів на схід від Ніжина, відбувся бій українського юнацтва з російськими загарбниками, який ввійшов у нашу історію під назвою «Бій під Крутами».
Він мав важливе стратегічне значення, принаймні, на певному етапі, для Українського війська, яке боронило свою державу.
На жаль, одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент українців розвернути підкріплення, скероване на цей напрямок (Крути), щоб придушити заколот у Києві.
Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмачу, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш підготовлені і боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до станції Крути відправило 300 виснажених юнаків Першої Української військової школи.
Цей бій між 4-тисячним підрозділом російської червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» (вони загалом налічували 500-600 вояків), тривав 5 годин. Як бачимо, сили були далеко неспіввідносні. Але стійкість і хоробрість українських оборонців неабияк дивувала російського загарбника.
Попри великі втрати, бій під Крутами був успішним для оборонців Української державності! Адже наказ командування виконано! Стрімкий наступ ворога зупинили у здійснили організований (наскільки це стало можливим) відступ решти сил, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресору мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані мости та залізничні колії, і лише після цього зміг продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми. Йти йому доводилося по розмоклій дорозі.
Цґ затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який на деякий час врятував молоду Українську державність. А сама жертовність юних українців стала для прийдешніх поколінь прикладом героїзму і звитяги.
Сучасників цих подій особливо вразило поховання 27 юнаків, які після бою потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві на Аскольдовій Могилі Михайло Грушевський, Голова Української Центральної Ради назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш «Пам’яті тридцяти».
2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник юним українцям!
…Чи не нагадує ця історія нашу сучасність?..
Кольори зими
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 124
Для багатьох зима «безбарвна», «монотонна», Білий та чорний кольори. Білий колір – це сніг. Чорний – це земля, яка не вкрилася снігом, або сніг розтанув і оголив її, чорні стовбури дерев, чорні ворони, що сновигають у пошуках їжі. Нехай ще додасться срібно-кришталевий іній. Похмурого дня з’явиться сірий колір. Сіре небо. Здалеку сосновий чи ялиновий ліс (а його верхівка, насправді, завжди зелена) набуває сірого кольору; будинки з білої чи червоної цегли (як умісті, так і в селі) чомусь також стають сірого кольору. Сніг, сніг, який тане під часі відлиги, також стає сірим, а то й почорнілим. На червоні кетяги калини, горобини, що залишилися на кущах ще з осені, не звертають уваги. Песимістам не скрасять пейзаж навіть червоногруді снігурі, жовтогруді синички, синьокрилі сойки…
Справді, все залежить від настрою людини, яка не хоче бачити, шукати яскравого, веселого «у сірій похмурій буденності».
…Та ні! За сонячної погоди і міцного морозу суцільний білий килим снігу відразу перетворюється на дрібні скельця сніжинок, які сяють тисячами барв. Яскраво світить жовто-червоне сонце. Хоч і не гріє, але додає веселого настрою. Усі ці видозміни кольорів можуть підказати погоду, принаймні, на найближчий період. Полишіть погані думки і поспостерігайте за довкіллям.
Про день Перенесення молей Святого Івана Золотоуста у народі кажуть:-
- На Зимового Золотоуста сніг іскриться і міцний мороз – холодна погода буде довго володарювати.
- Золотоуст сяє, сонцем грає і тисячі різнобарвних іскринок на снігу – на міцні морози.
- Сірий, похмурий день – на тривалу відлигу.
- Ворони сіли на снігу – буде потепління; якщо намагаються сховатися у сніг – буде похолодання.
За народною традицією, колись у свято Зимового Івана Золотоуста їли… квашену капусту. Потрібна страва! Корисна для здоров’я особливо взимку, коли організму бракує вітамінів!..
На наступну зиму
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 65
25 січня – день вшанування пам’яті Святого Григорія Богослова (319-390 роки життя), архієпископа Царгородського, Отця й Учителя Церкви, побратима Святого Василія Великого. Його називають найвидатнішим християнським письменником візантійської доби.
Хоч це, можливо, доволі парадоксально звучить, але саме цього дня українці вже визначали погоду на… наступну зиму: «Яка погода зранку до полудня – такою буде перша половина наступної зими; яка погода встановиться у другій половині дня – такою буде друга половина зими; весь день погода стала – такою буде вся зима».
З інших народних прикмет:
- День без вітру і мороз – погода буде сталою мінімум три дні.
- Перемінна погода може протриматися тиждень.
- Багато снігу у цей день намело – зима і далі буде сніжною.
- Вдень мороз посилився – ніч буде ще холоднішою.
- Чим товстіші крижані візерунки на шибках вікон – тим довше протримається мороз.
- Кінь на морозі важко дихає, сопе – чує відлигу.
- Куріпки не вилазять з-під снігу – буде похолодання.
- Миші повилазили на сніг – до потепління.
- Якщо пронизливий зимовий вітер почався звечора та ще й при сильному морозі, то на всю ніч.
Цінність Соборності єднання
- Автор: Катерина Говера
- Перегляди: 86
День Соборності України у сучасних умовах війни стає особливо важливим, нагадуючи нам про єдність та мужність українського народу в обличчі викликів.
В цей день важливо цінувати правдиву історію, яка надихає наш національний дух, та пам'ятати героїчні жертви українських воїнів. Це нагадує нам про вартість волі та незалежності, за які вони боролися, поклавши своє життя на вівтар патріотизму.
#Україна #Соборність #Незалежність #Історія
Дорота
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 118
24 січня (а за «старим» церковним календарем – 6 лютого) – день пам’яті преподобної Ксенії Римлянки. У побуті – Оксани-Дороти, Доротеї.
У народі кажуть:
-Дорота заповідає сніги і болота.
-У цей день мороз – ярові посієш пізно.
-На Ксенії добра погода – весна буде гарною.
-Сонячна Оксана-Дорота – на світлу весну.
-Ксенія – вказівниця. Яка погорда у цей день – такою буде весна.
-Оксана-Дорота то чоботи взуває, то валянки одягає.
-Ксенія – ще не весна, але половини хліба вже нема. (Спожито половину запасів).
-Від завершення жнив до дня Ксенії минає стільки часу, скільки від Ксенії до завершення наступних жнив. Тому Дорота – напівхлібниця.
-Ксенія – хлібного року переділ.
У свято Ксенії Римлянки матері пекли дітям коржі з медом та маком. Це було своєрідним нагадуванням про напівхлібницю. Бо чи потім вистачить борошна на солодкі коржі?..
