Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (1 голос)

Якщо зима виявилась затяжною, холод не відступав у березні, то у свято Олексія, чоловіка Божого (30 березня, за східним церковним календарем) таки очікували потепління. Т ому цей день у народні традиції має назву - Теплого Олекси. А самого святого просили: «Олексію, озовись (відізвись) теплом!».

Радісно ставало на душі пасічникам, коли спостерігали у цей день перший виліт бджіл з вуликів, бо тоді вони будуть добре роїтися і зберуть багато меду. Чим масовіше вилітають бджоли - тим краще, оптимістичні прогнози віщують.

У цей день пасічники кропили свяченою водою вулики, а перед тим ставили посеред пасіки ікону Святого Олексія і ревно молилися.

Пошановували Теплого Олексу й мисливці. Вважається (це, зрештою підтверджують багатовікові фенологічні спостереження), що цього дня покидають свої барлоги ведмеді, а борсуки - нори. Мисливці сподівалися на легку здобич, бо звірі тоді ще кволі. Щоправда, на борсуків полювали аж пізньої осені, коли ті добре нагуляли жиру. Лисиці на Олекси переселяються зі старих нір у нові.

Рибалки були впевнені: хто не вшановує Святого Олексу, у того буде поганий улов.

З народних спостережень:

-Якою б не була погода на Теплого Олекси, але у цей день кидай сани, а бери віз.

-На Теплого Олекси щука розбиває хвостом лід.

-На Олексія свою першу весняну пісню співає вівсянка і подає надію на тепло.

-Повінь на Теплого Олекси обіцяє високі трави.

-Дерева активно «брунькують», розпускаються - до доброї весни.

-Олекса хоч холодом (морозом) припікає, та зиму проганяє.

-Пізня весна - пізній посів.

-Пізня весна - пізнє літо.

 

1 1 1 1 1 (1 голос)

Хліб словами не прославиш,
Пам'ятника не поставиш,
Щоб його звеличити.
За хліб треба все молитись,
Добре, добре потрудитись,
Щоби з нами в кожнім разі:
В свято, в будень, у дорозі...

Хліб насущний - слова Божі.
Хліб - життя, знають голодні.
Хліб святіший великодній!
Хліб, сіль, воду на всі дні!

1 1 1 1 1 (2 голосів)

 

24 березня вшановують святителя Софрона, який жив у VII  столітті.

З життєпису достойника довідуємося, що він був родом із Сирії. Прославився як праведний патріарх Єрусалиму. Обороняв Христову Віру від єретиків-монотелітів. Помер у вигнанні після зайняття Єрусалиму сарацинами.

Народний прогностик дня:

- Якщо на Софрона землю вкрили тумани, то буде добрий врожай льону і капусти.

- Якою буде погода на Софрона вранці - такою буде перша декада травня; якою буде в обідню пору - такою у другій декаді; ввечері - в третій декаді.

- Який Софрон - такий травень.

- Софрон травень предвіщає, до роботи спонукає.

- До Софрона відцвіли підсніжники - буде раннє літо.

 

1 1 1 1 1 (2 голосів)

22 березня християни східного обряду поминають Сорок святих мучеників севастійських.

Загалом число «сорок» у багатьох релігіях, культурах, народних традиціях доволі знакове і символічне. Сорок років Мойсей водив ізраїльський народ по пустелі, щоб дійти до Землі Обітованої, сорок днів постив у пустелі Ісус Христос, на сороковий день після розп'яття Він Вознісся на Небеса, по сорок днів тривають Великий і Різдвяний пости, до сорокового дня після народження бажано охрестити немовлятко, на сороковий день справляють поминки за померлими...

Хоч Сорок святих не належить до великих церковних свят, але в українській народній традиції воно вважається особливим днем. Це – так звана «друга зустріч весни». А приносять її на крилах птахи, що повертаються з вирію. Справді, тієї пори ліси, гаї, міські парки, сади, луги, вже потроху наповнюються пташиним співом. Щоправда, ще не таким гучним, бравурним, коли пернаті шукають собі пару. Та й наші «домочадці» – горобчики, синички стають веселішими, жвавішими.

Ще напередодні свята матері випікали дітям солодке обрядове печиво у вигляді жайворонків, ластівок... Кожній дитині – по сорок. З цим печивом вони виходили на лоно природи, насамперед у поле, щоб зустрічати жайворонків та інших пернатих. Потім печивом пригощалися, обмінювалися, роздавали випадковим перехожим, сусідам, хресним батькам...

У цей день жінки намагалися не працювати, принаймні, не виконували важких фізичних робіт, наче берегли сили до весняної сівби.

У народі кажуть:
– На Сорок святих сорока-іменинниця, кладе у гніздо сорок прутиків.
– Якщо на Сорок святих мороз, то ще може бути сорок морозів.
– Буває, що на Сорок святих сорок лопат снігу намете.
– Якщо на Сорок святих тепло – готуйся до весняної сівби.
– На Сорок святих сік з берези тече – далі весна буде теплою.
– На Сорок святих тепла погода – на гречку буде урода.

У південних регіонах України на Сорок святих починали сіяти горох, бо добре вродить.

1 1 1 1 1 (1 голос)


Червоноград. ГО “Автомайдан”. Інформація від Івана Годиша, активіста автомайдану. Дані, станом на 19 березня 2022 р.
З початком розв'язання Росією проти суверенної України війни (24 лютого), члени Червоноградського ГО «Автомайдан», здійснили вже понад 20 поїздок на Східну Україну. У кожному рейсі по 1-2-3, а то й більше авто. Їхні «буси» завжди «під зав'язку» наповнені необхідним українським бійцям добром - продукти харчування, городина, одяг, змінна білизна (навіть ті ж шкарпетки), запчастини для техніки, генератори... Городину здебільшого поставляють мешканці сіл Сокальщини. Приємно, щемливо спостерігати, що до цієї волонтерської праці охоче долучаються діти!
Дехто з українських бійців полюбляє міцну каву, дехто любить цукерки, шоколад та інші солодощі, комусь кортить спалити зайву цигарку... Серед доставленого на передову і таке добро знайдеться!
Перед від'їздом автомайданівці завжди телефонують військовим:
- Що вам конкретно і нагально потрібно?
Відповідь чітка:
- Те, те і те...
- Телефон відразу вимикаємо, - говорить автомайданівець Іван Годиш. - Розмова триває кілька секунд, наче її і не було, щоб «не засікли».
Їхати на Східну Україну тепер доводиться манівцями, глухими місцевостями, аби не наразитися на небезпеку з боку російського ворога. Кожна поїздка - своєрідний ризик, ціна якому - життя. У відносно «затишних» місцях водії роблять короткий перепочинок, і знову за кермо. Зате все «добро» доставляють вчасно, оперативно. Після приїзду беруть від військових замовлення на майбутні рейси.
Куди саме їдемо, якими маршрутами (зрештою, ситуація змінюється ледь не щодня), у які військові частини, підрозділи навідуємося, звичайно, говорити не будемо. Але такі тісні стосунки з військовослужбовцями автомайданівці налагодили ще з 2014 року, з перших днів АТО (вважайте, що війни з Росією та сепаратистами).
...У військових частинах час від часу відбуваються ротації (заміни). «Старожили» відразу наказують новоприбулим:
- Тримайте тісний зв'язок з Червоноградським «Автомайданом»! Ті хлопці доставлять вам усе можливе і неможливе. Навіть з-під землі дістануть!
...Ніколи не забути випадок, коли українська бойова машина потрапила під ворожий артобстріл. Її, понівечену, військові техніки просто списали на... запчастини. Але червоноградські автомайданівці-волонтери доставили автомобіль у шахтарське місто, у звичайнісінькому гаражі власними силами відремонтували і, як новеньку, повернули на передову Збройним Силам України.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Болотяний

Тарас Лехман
25 березня 2024

 

Як тільки відшуміли перші весняні грози, оживає господар боліт – Болотяний (Болотяник). З...

Прокинувся Водяник

Тарас Лехман
24 березня 2024

 

2 квітня – свято Микити.

У давнину наші предки вважали, що саме цього дня після тривалого...

Квітень квітне квітами…

Тарас Лехман
23 березня 2024

 

- У квітні багато квітів – на квітне літо.

- Квітень квітне квітами, а травень красується...

Посієш вчасно…

Тарас Лехман
19 березня 2024

 

Що, де, і коли сіяти, садити весною?.. Що краще садити і сіяти кожної окремої весни, а що...

Гатити греблю

Тарас Лехман
19 березня 2024

 

Усім добре відома приказка: «Весна днем красна». Але, застерігаючи, можна додати: «Зате...