5 (18) березня – свято Конона. Цей достойник Христової Церкви за старих часів вважався покровителем коней.
Апокрифічна легенда розповідає, коли Святий пророк Ілля їздить по небу колісницею, то правити кіньми бере тільки Конона. Він добре на них знається! Всі коні його слухають, з норовистих стають смирними, зі слабких стають міцними і швидкими, бо уміє їх лікувати.
А щоб коні справді були слухняними, працьовитими, здоровими, у цей день господиня (але тільки вона, а не господар) кропила коней свяченою водою.
На свято Конона, як і на Юра, Літнього Миколи, Семена, малих хлопчиків уперше садовили на коней. Хай звикають! Лошаток частували солодким печивом, грудочками цукру. Але, насамперед, привчали дітей доглядати за кіньми, особливо лошатками: принести сінця, напоїти, почистити стійло. Таким чином і діти, і лошатка звикали один до одного. А там, гляди, з дитини стане вправний господар, дбайливий, з лошатка надійний помічник.
Народні прикмети:
- На Конона день ясний – влітку град не зачастить.
- Мороз на Конона скоро відступить.
Коментарі