Все в блогах
Заскочив нас Влас
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 71
11 (24) лютого вшановують священомученика Власія, єпископа Севастійського, якого язичники стратили у 316 році. У народі його називають Святим Власом.
На іконах цього достойника Церкви зображають сидячим на коні, поруч нього теж коні, а в далечині – зелені поля. За народними віруваннями, Святий Влас – покровитель домашніх тварин, особливо коней та корів. Тому колись у цей день селяни служили у дворах молебні, вносили ікони Святого Власія у хлів, де стояла худоба, кропили її свяченою водою та обкурювали ладаном, «щоб тварини добре плодилися і не хворіли».
За фенологічними спостереженнями, день Святого Власія знаменує початок останніх міцних зимових морозів.
У народі кажуть:
- Прийшов Влас – прийшли і Власові морози.
- Заскочив нас Влас, а ми не взяли рукавиці про запас…
- До Власа не продавай кожуха!..
- Мороз на Власа – весна не забариться.
- Багато снігу на Власа – на багате збіжжя.
- Влас снігу намітає – для худоби пашу запасає.
- До Власа – на санях, після Власа – на возі.
- Не стій на Власа на морозі!
Слизень
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 81
За церковним календарем, 9 лютого вшановують преподобного Никифора. А ось у народному календарі українців цей день чомусь називають «Слизнем». Безперечно, не у всіх етнографічних регіонах, але в Галичині така назва почасти зустрічалася…
Звідки вона походить – важко здогадатися догадатися; з’ясувати достеменно – поготів. Аж ніяк не стане оправданням, що на Слизня дороги вкриває ожеледиця. Було потепління, зі снігу потекли струмки талої води, аж враз вдарив мороз. Ось і вкрилися дороги льодом, перетворилися на суцільну ковзанку, ні пройти, ні проїхати. Але ж таке може трапитися будь-якого дня лютого, та й взагалі протягом усієї зими, ранньої весни. Не обов’язково чекати дня Слизня. Ще кажуть, що на дорогах у лютому тоді стає слизько, коли весна наступає, а зима не відступає. Може, і ця версія має право на існування…
Проте, цей день у народному побуті українців свого часу був сповнений багатьох пересторог та марновірств. Наприклад, лихо, коли хтось на Слизня необачно пролив на підлогу олію, а ще гірше, коли послизнувся на ній і впав. Тоді буде падати весь рік (від Слизня до Слизня), а це до добра не призведе. Спаси і сохрани, Боже, від такого!
На Слизня господині готували з вершків сметани масло («бовтали у маслянках»). Вважалося, що воно буде надзвичайно смачним, жирним і довго зберігатиметься.
Народні прикмети:
- Якщо у цей день ожеледиця, а снігу на полях було мало, або взагалі розтанув, то можуть пропасти озимі посіви.
- Снігопад – до мокрого початку весни.
На сире літо…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 77
7 (20) лютого вшановують Святого Партенія, єпископа Лампаска, праведного мужа, чудотворця, який жив у IV столітті. І тепер, як стверджують церковні джерела, біля мощів достойника стаються дива зцілення хворих, звісно, через щиру молитву.
У давнину, ще як відгомін язичницьких вірувань та язичницької культури, з цього дня починалися так звані «весняні діди» - час поминання померлих. Щодо християнської традиції, то вони навіть передували початку Великого посту, коли також поминають померлих, замовляють у церквах заупокійні Служби Божі, а на цвинтарях, готуючись до Великодня, прибирають могили…
Народні прикмети:
На свято Партенія сиро – на сире літо.
Збільшуються на деревах та кущах – прискориться прихід весни.
За фенологічними спостереженнями, якщо лютий був відносно теплий, з частими відлигами, то птахи вже рідше навідуються до годівничок, покидають «насиджені» зимові місця поблизу людського житла, самотужки шукають корм, зокрема, збирають торішнє опале насіння рослин, а то й мають поживу з перших комах, які прокинулися від зимового сну, личинок…
Проте, такі випадки у природі доволі рідкісні, аномальні. Лютий не завжди не завжди тішить теплом. Тому про пернатих ще потрібно подбати. Ось-ось, та і навідаються вони до годівнички, принаймні, за звичкою…
Агафія ревізує городину
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 66
5 лютого вшановують святу мученицю Агафію. З церковних джерел відомо, що праведна дівиця-християнка жила на Сицилії. Загинула мученицькою смертю за часів правління римського імператора Декія (ІІІ століття).
Колись у цей день господарі перевіряли запаси городини – картоплі, моркви, червоного буряка, ріпи, редьки, цибулі, часнику, капусти, чи належно вони збереглися у льохах, кіпцях, у коморах, клунях, чи не псуються. Гнилу, зіпсуту городину викидали. І тоді споживання овочів потрібно було чітко розподілити так, щоб їх вистачило до наступного врожаю, принаймні, до появи молодої городини. Слід врахувати і те, що частину припасів залишали для розсади, а дрібними коренеплодами господарі годували домашніх тварин, зокрема, свиней. Якщо була нестача кормів, то свиней доводилося колоти раніше звичного, коли вони ще не набрали відповідної ваги. Але тоді і м'яса було менше на столі. Отож, селянину завжди вистачало клопотів!
Народні прикмети:
- Якщо на Агафії (Гапки) мокро – буде псуватися городина, гнитиме. Також погано, коли кілька днів, а то й тижнів, поспіль тримається міцний мороз, адже тоді овочі можуть замерзнути. Але льохи, кіпці вправний господар завжди вчасно утеплить.
- На Агафії помірно погода – буде хорошим травень.
- Якщо на Агафії зима люта – весна рано у двері не постукається, пізно в гості прийде.
- Гапка любить санки…
"Сила людських емоцій: Перемагаймо страх, віримо в любов"
- Автор: Катерина Говера
- Перегляди: 84
Життя - невичерпне джерело випробувань та викликів. На нашому шляху ми зіштовхуємося із найрізноманітнішими ситуаціями, де наші емоції визначають курс подій. Деякі з цих емоцій стають нашими справжніми союзниками, водночас інші можуть виявитися важкими випробуваннями. Давайте розглянемо кілька ключових тез, які можуть допомогти нам зрозуміти та подолати важливі моменти в житті.
Страх - найбільша перешкода
Страх може бути невидимими ланцюгами, що обмежують наш потенціал. Важливо розуміти, що справжній розвиток та успіх часто знаходяться за межами зони комфорту. Подолавши страх, ми відкриваємо перед собою нові горизонти можливостей.
Впасти духом- найбільша помилка
Але саме в цей момент сила нашого внутрішнього становища визначає нашу здатність встати, піднятися і йти далі. Моменти невдач стають тестом нашої витривалості, а відновлення духу — ключем до подолання будь-яких труднощів.
Заздрість - найнебезпечніше почуття
Заздрість, як токсична емоція, може отруювати наше життя та відносини. Замість того, щоб порівнювати себе з іншими, даваймо кожному своєму шляху цінність та шанс на розвиток.
Пробачити- найкрасивіший вчинок
Пробачення - це не лише визначення сили, але і найкрасивіший вчинок. Відпустивши образи минулого, ми визволяємо себе від важкого бремені та відкриваємо двері для нових можливостей.
Усмішка - найкращий захист
Усмішка - наш найпотужніший інструмент. Вона не лише заспокоює нас в труднощах, а й може розчинити лід холодних сердець, будучи найпростішим і найефективнішим засобом спілкування.
Віра - найбільша опора
Віра в себе та в майбутнє - це те, що дозволяє нам рухатися вперед навіть у найважчі моменти. Вона є запальною іскрою, яка перетворює неможливе на можливе.
Любов - найбільша сила
Любов - найміцніший щит у світі емоцій. Вона взаємодіє з нашими найглибшими почуттями, дарує силу та надію, і стає опорою в будь-яких життєвих перипетіях.
Всі ці тези об'єднуються в єдиний вузол - сила людських емоцій. Подолавши страхи, беручи владу над брехнею та заздрістю, роблячи крок до пробачення, зі усмішкою на обличчі та вірою в серці, ми будуємо сучасне та щасливе життя, наповнене любов'ю та розумінням.
#життя #емоції #любов #віра #усмішка #пробачити
