Все в блогах
Холодний Онуфрій
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 112
12 червня – свято Онуфрія, побожного пустельника, який жив у III столітті.
Не раз спостерігали, що у цей день можуть бути різкі похолодання. А статистика синоптиків навіть свідчить про нічні приморозки, особливо у горах. Звичайно, це лихо для всієї рослинності, не буде належного врожаю садовини, городини... Деякі завбачливі селяни ще звечора перед святом Онуфрія накривали грядки соломою або залишками торішнього сіна; добре, якщо збереглося з минулої осені опале листя. Робили це на тих ділянках, де городина щойно проростає й вона особливо вибаглива до тепла. Не можливо було впоратися із зав’язками плодів на садових деревах і кущах. Онуфрій може додати зайвих клопотів і пасічникам... Залишалося тільки сподіватися на Божу поміч через щиру й ревну молитву.
Казали, що вранці на Онуфрія не можна ходити босоніж по росі, бо застудишся.
Народні прикмети:
-Грім гримить – хліб буде родить.
-Грім глухий – до тихого дощу; гучний – до зливи; гримить довго й невиразно – на тривалу негоду; недовго, різко й лунко – невдовзі настане сонячна погода.
-Холодний Онуфрій – на холодний липень.
-Спека на Онуфрія – липень буде жарким.
-Онуфрій помірний – таким і далі буде літо.
-Сильний вітер на Онуфрія – чекай дошкульних вітрів протягом жнив.
Зійшов з Небес
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 120
Цього року 8-9 червня відзначаємо свята Зіслання Святого Духа та Пресвятої Животворної Трійці, або П’ятидесятниці, бо завжди припадає на 50-тий день після Воскресіння Христового, Великодня. У народі їх називають Зеленими святми, Трійцею.
Зелені свята в Україні святкували ще задовго до прийняття християнства. Тільки називали їх Русаліями, Русальним тижнем, Русальним Великоднем, Радуницею. Це той час, коли весна переходить у літо, бо «тільки з Трійцею літо починається», вшановували духів спочилих. Аби задобрити тих духів, домівки прикрашали травами, гілками. Серед рослин неодмінно мали бути аїр чи лепеха. З прийняттям християнства ця традиція таки збереглася. Адже на Трійцю також поминають померлих, на кладовищах відправляють молебні.
Загалом, Зелені свята – це збірна назва кількох свят церковного та народно-обрядового календарів. Починаються вони з суботи напередодні П’ятидесятниці (Трійці), а закінчуються Віданням П’ятидесятниці у першу ж суботу після Трійці.
Як церковне новозавітнє свято, Трійця – це вшанування триєдності Господа та Сходження Святого Духа на апостолів. Це і день народження Христової Церкви. Воно почасти перегукується з єврейським святом Шавуот, яке відзначалось на 50-тий день після Пасхи, на подяку Богу за вихід ізраїльського народу з єгипетської неволі. За Старим Завітом, у цей день Бог на горі Синай через Мойсея дарував людям свій Закон, який ми знаємо у вигляді Десяти Заповідей Божих.
Побутує думка, що саме зі старозавітного Шавуоту збереглася традиція у суботу, напередодні свят, прикрашати домівки зеленню на згадку про те, як квітла і зеленіла Синайська гора, коли Мойсей отримав скрижалі з Божими Законами.
У неділю (перший день Трійці) рано-варнці збирають букети трав – лісових, лугових, польових (і то здебільшого лікарських). Їх освячують у церквах та зберігають засушеними протягом року. Вони вважаються оберегом від усього лихого.
Лиховій і посуха
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 94
Виявляється, що в українській народній традиції вітри мають свої назви. Наприклад, лиховій, або ж лиходій.
Це той вітер, через який у полі може вилягти хліб, або ж позаплітає стебла у вінки, що ускладнить жнива, буде значна втрата врожаю зерна. Тоді стебла вже не піднімуться з землі, а колосся не наллється сонцем. Найгріше, коли виляже ще недоспілий хліб. Відтак – очікуй голоду.
Аби відвернути стихійне лихо, селяни тричі обходили ниви із запаленою стрітенською свічкою і кропили поле свяченою йорданською водою.
Не менш загрозливою є спека, тривала посуха, від якої хліб аж «вигоряє» на сонці. Через це також врожаю не жди.
У такому разі вдавалися до іншого обрядового дійства. У неділю після Богослужіння у церкві всією парафією на чолі з священиком, з хрестом та хоругвами виходили у поле й відправляли молебень за добрий врожай, просили Всевишнього рослати з Неба жаданий дощ.
...Траплялося, що після такої відправи дощ таки випадав...
Молитва до зірок
- Автор: Єлизавета Пукас
- Перегляди: 215
Мандрую периферіями світанків,
у корінцях забутих віршоформ.
Знаходжу думку на алеях зранку,
Відроджуюся з попелу розмов.
Під монотонний шепіт гаю
Вимолюю в зірок одне:
Нехай у всіх нас буде завтра,
Гарантія на новий день,
Душевний спокій,
Легкий клопіт,
Яскраві будні
Й мирні сни
А я чекатиму на зіткненні світанку
У сірих затінках, між промінців,
Молитимуся зорям про кохання,
І щоби вистояв наш світ.
Ягоди червоні...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 86
-Як у червні поллє, так і картопля вродить
-Яке сіно – така й отава.
-Червень – місяць червоних ягід.
-Туман над рікою довго не спадає – на рибалку краще не йти.
-У червні погано вродила малина – серпень буде посушливим.
-Веселка сяє і людей веселить – не буде дощу.
-Красне сонце – на погоду; тьмяний місяць – на негоду.
-Сови вночі літають і голосно гугукають – дощу не буде. (Вони полюють на мишей та інших гризунів, а ті, як правило, перед дощем глибоко ховаються у нірках).
-Гедзі тнуть (кусаються) перед дощем.
-Де на полі маки та волишки – там буде хліба трошки.
-У літню спеку духмяно пахнуть трави або скошене сіно – перед дощем.
-Жаба квакає – на дощ чекає.
-З великої хмари випав малий дощ, то невдовзі буде гроза.
-У червні багато білих метеликів – взимку багато лапатих сніжинок.
-Влітку ліс багатий грибами, вулики – медом, а поля – хлібом...
-Похмурий ранок, а схід сонця червоний – на дощ.
Увечері чи вночі блискало і гриміло, але не випало ні краплинки дощу, тоді дощ випаде вдень.
-Квіти зірочника не розкрилися вранці – перед дощем.
-Не видно метеликів – очікуй негоди.
