Все в блогах
Пилип запрошує до хати...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 68
14 листопада – свято апостола Филипа (Пилипа), після якого настає Різдвяний піст.
Пилип завершував осінні вечорниці – традиційні зустрічі молоді «на вулиці» і запрошував її «до хати». Розпочиналися зимові вечорниці, або Андріївські. Остання назва походить від того, що їх пік припадав на вечір перед святом Андрія. Тривали зимові вечорниці до Святого вечора. Бо Святий вечір і Різдвяні свята належали до сімейних, родинних. Гурти молоді збиралися тільки для постановки вертепу, колядувань на потреби церкви, водіння Кози на Меланчин вечір, щедрувань (щедрували винятково дівчата). Після Різдвяних свят традиційні зустрічі продовжувалися аж до початку Великого посту. А далі знову «вулиця».
Під час зимових вечорниць молодь збиралася у хаті котроїсь з дівчат (як правило, дівчата почергово запрошували до себе на такі зустрічі), або винаймали хату у старших самотніх людей чи у жінок-вдовиць, але також старших. Як плата, допомагали їм у господарстві протягом року.
Народні прикмети:
-На Пилипа іній – на хлібний врожай.
-Мокрий сніг – мокра зима.
-Нема снігу – будеш без хліба (насамперед ідеться про озимі посіви).
-Сильний вітер – у грудні часті завірюхи.
-На Пилипа мороз – кінець листопада і грудень будуть холодними.
Щит і Меч
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 78
8 листопада – Собор Архистратига Михаїла.
Його вважають захисником людей від усіх демонічних сил. Він повсякчас невтомно бореться з ними. На це його уповноважив Господь ще з початком створення світу, коли люцифер і чорні ангели повстали проти Всевишнього.
В іконографії Архистратига Михаїла найчастіше зображають зі щитом і мечем у руках. Таким його образ відтворено і на гербі Києва.
З Архистратигом Михаїлом пов’язано багато апокрифічних легенд і народних переказів. Одне з найпоширеніших фольклорних джерел – історія про рушницю, який святий подарував мисливцю. Вона стріляла бездоганно влучно. Але мисливець так і не скористався нею, повернув зброю Архистратигу Михаїлу. Бо те, що належить Богові і святому, не може належати людині.
За українською традицією день Михайла завершував пору весіль.
У народі кажуть:
-На Михайла може остаточно встановитися зима.
-На Михайла і зайцю хвіст мерзне.
-Запитає Михайло, чи маєш теплі ногавки (штани).
-Після Михайла дівка піде і за шкандибайла, а ні, то ще рік доведеться дівувати.
-Після Михайла корову потрібно переводити на зимову годівлю.
-Південний вітер на Михайла – тепло буде до половини грудня.
Заповіт Павла
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 79
6 листопада – вшановуємо ісповідника Павла, архієпископа і патріарха Царгородського. Він різко виступав проти аріян, обороняв правдиву християнську віру, за що не раз відбував заслання. Загинув мученицькою смертю 351 року. Достойника задушили його ж єпископським омофором.
У народі кажуть:
-Холодний Павло заповідає холодну зиму.
-Якщо на Павла зима сердита, то на Теодора Студита (11 листопада) буде ще сердитішою.
-На Павла помірно тепло – на зиму не будеш сердитися.
-Сильні морози і глибокі сніги – вівці не скоро покинуть кошари.
-Якщо випаде град або снігова крупа, то невдовзі прийде справжня зима.
-На Павла сухо – зима буде сухою (безсніжною).
Цієї пори відбувався обряд «братчин» - огляд зими і зустрічі першого снігу (він мав бути щільним і глибоким). Вважали, що зима одягає «самоткані обнови». Інколи це дійство (особливо у селах) перетворювалося на своєрідне храмове свято. Власники пасік готували медовий напій, але він не містив алкоголю. Частували ним усіх – і дорослих, і дітей.
Ближче до осель
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 97
-Птахи (насамперед горобці і синиці) рано збираються у зграйки біля людських осель – на ранню зиму.
-Хоче береза зберегти красу своїх кіс, та золота краса опадає.
-Пізно опало листя з берези – пізня зима.
-Листопад холодом дмухне – зима не втече.
-Листопад то хмуриться, то журиться.
-Прикрий листопад, бо сніг та болото.
-Впала снігова крупа – мокро і холодно буде кілька днів поспіль.
-У листопаді як зима заляже, то весну не скоро покаже.
-Нема снігу у листопаді – пізно ляже у грудні.
-Перші білі листопадові мухи (сніжинки) скоро тануть.
-Допоки листопад не приморозить, то на зиму нескоро звернуть увагу.
-У листопаді теплі штани одягай і про рукавиці не забувай!
-У листопаді десять днів морозу, а десять днів відлиги.
-У листопаді зима ще не надійна.
-У листопаді протягом дня кілька разів поспіль то опускаються, то піднімаються, то розсіюються над землею – чекай опадів.
-Листопад любить землю грудити (земля перетворюється на груди), але ще відступить.
Посріблена земля
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 73
1 листопада – вшановуємо святих християнських мучеників Кузьму і Дем’яна, братів-лікарів, безсрібників, бо вони ніколи не брали плати з хворих. Лікували молитвами і травами, вдавалися до хірургічних методів. Таким чином людину зцілювали духовно і фізично. Їх стратили через безпідставні наклепи-звинувачення за доносами заздрісних і бездарних лікарів-язичників.
З Кузьмою і Дем’яном пов’язані легенди і як про перших ковалів, що викували залізного плуга, і як про змієборців.
Вшановують святих ще й 1 липня. Якщо літні Кузьма і Дем’ян можуть принести тривалу спеку, то зимові – «посріблити» (прикрасити інеєм) землю і вкрити її снігом. За народним і фенологічним календарями цей день вважається першим зимовим (рідше називають «передзимовим»).
Народні прикмети:
-Іній і сніг на Безсрібників – водить озимина.
-У цей день встановилася дорога санна – очікуй раньої зими.
-Сонячно і водночас тепло (як для тієї пори) – тепло ще протримається.
-Дощить або падає мокрий лапатий сніг – на мокру зиму.
-Туман – далі листопад буде похмурим.
-Мороз і сонце – листопад буде без значних опадів.
