30 листопада – свято апостола Андрія Первозванного.
Допоки у ніч на Андрія молодь розважалася на вечорницях, а дівчата ще й ворожили, упуваючи на святого, щоб той послав їм добру долю, тим часом господарі мали свою надію на Андрія, вони ретельно спостерігали за небесними світилами, змінами погоди, навіть заміряли глибину снігу, щоб завбачити майбутній врожай.
Народні прикмети:
-Багато снігу намело – зрадіє все село, бо вродить хліб.
-Чим більше снігу – тим більше хліба.
-Іній – на врожай гречки і вівса.
-Зорі – це гриби і ліщинові горіхи; добре, коли в ніч на Андрія їх багато на небі.
-Ясний місяць – ясна погода; місяць у тумані – буде похміро.
-Якщо на Андрія міцний мороз, то він протримається довго.
-Собаки виють на мороз.
-Відлига – на тривале потепління.
-Погода часто змінюється – зима буде перемінною.
-У середині хати стіни і шибки вікон стають вологими – буде тривале потепління (відлига).
-Вода вночі в річках і озерах тиха – до доброї зими; шумлива, бурлить – до холоднечі та завірюхи.
-На Андрія встановилася зима – буде ранню весна і рання сівба.
-Сніг до Андрія не випаде – зима буде тепла і малосніжна; щільно ляже на землю – холодна і довга.
В укранців здавна особливо шанобливе ставлення до Святого Андрія. Тому у його день віряни неодмінно відвідують церковне Богослужіння, урочисто відзначають храмові празники, вітають іменинників.
Давній літописний текст (радше сказати – легенда) гласить: Андрій Первозванний побував на пагорбах над Дніпром і пророче промовив, що тут буде місто золотоверхих храмів (Київ)! Це ще одна підстава для особливо шанобливого ставлення українців до Святого апостола Андрія.
