Все в блогах

Автор: Єлизавета Пукас

24 вересня 2025

Перегляди: 91

На щастя, в кіл є інтенція до розривань,

нових початків і дереворитів:

Вони пензлюють на межі нових знань:

Увіковічені гравюри на граніті.

Роздерти коло трояндових метаморфоз,

Аби більше не кололи,

а лиш красою гріли,

Звучить, як план, який сприйму всерйоз:

Вічноповтори якось вже обридли.

Здіймуся над палітрою планети,

Доберу найліпші кольори –

І хай майструються нові сюжети!

За горизонтом шепчеться: твори!

Автор: Оксана Онучак

23 вересня 2025

Перегляди: 196

Осінь

Подаруй мені казку, осінь!
Повні пригорщі теплих днів.
Заплети в свої довгі коси
Позолоту  моїх років.

        Почастуй мене щастям, жовтню!
        Різнобарв’ям наповни сни, 
        Аби вранці всміхнутись сонцю,
        Зачерпнути із трав роси.

Пригости мене кавою, ранку!
Щоб без смутку і без жалю,
Щоб без фальші і без лукавства,
Щоб із тими, кого люблю. 

Автор: Тарас Лехман

21 вересня 2025

Перегляди: 103

26 вересня – свято апостола і євангеліста Івана Богослова, улюбленого учня Ісуса Христа.

За народним аграрним календарем українців, це був останній термін для посіву озимини. Взагалі, впоратися з такою роботою намагалися до свята Різдва Пресвятої Богородиці, Другої Пречистої (8 вересня). Пізній осінній посів міг бути спричинений затяжним спекотним бабиним літом, коли не випало ні краплинки дощу, земля перетворилася на суцільну кам’яну плиту. А сіяти зерно у пересохлу землю не є. Тож доводилося чекати на дощ.

Фенологи вважають, що з Івана Богослова перестає розвиватися рослинність. Навіть кімнатні квіти завмирають. Хіба що посеред зими зацвіте різдвяник. Також уже не розвиваються коренеплоди аграрних культур – картоплі, буряка, моркви, ріпи... Вони сповна дозріли. Так само корінці багатьох лікарських рослин. Отож, час їх заготовляти. Що і робили досвідчені народні зцілителі.

У народі кажуть:

-Посієш вчасно – вродить рясно.

-Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова.

-На Івана Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло, тоді червень буде дощовий і холодний.

Автор: Тарас Лехман

21 вересня 2025

Перегляди: 86

25 вересня – свято преподобної Єфросини, яку у народі називають Єфросиня, Фросинія, Фрося.

Життєписи святих оповідають, що вона мала бути побожною дівицею, яка у чоловічому одязі вступила до монастиря, звісно, до чоловічої обителі. Однак дослідники вважають, що історія її життя не є певною, правдоподібною, або, радше, це збірний образ дівчини – ревної християнки.

Попри таке, цей день не залишився поза увагою у народному календарі українців. Упевнені, що на Єфросини доцільно починати шаткувати і квасити капусті. Тоді вона буде смачна і довго зберігатиметься.

У народі кажуть:

-Не треба до капусти олії, якщо пошаткуєш на Фросинії.

-Коли на Єфросини тепла погода, то тепло протримається ще три тижні.

-Якщо цього дня випаде сніг, то зима встановиться на Михайла (8 листопада).

-Ранній сніг – на ранню й теплу весну; якщо він глибокий – наступного року буде добрий врожай хліба; якщо сухий – літо буде спекотне.

Автор: Тарас Лехман

21 вересня 2025

Перегляди: 84

23 вересня – осіннє рівнодення, коли день зрівнюється з ніччю. Опісля ночі помітно прибуває, а дня меншає, частіше випадають дощі, інколи зі снігом. Наступ темряви триватиме аж до 22-24 грудня.

Ще за часів Польсько-Литовської доби у цей день українці зустрічали Новий рік. Власне, святкування починалися на десяток днів раніше, а 23 вересня ставало епогеєм зустрічі Новоріччя. Вони відбувалися з масовими гуляннями, веселощами, забавами, розвагами, піснями й танцями, ярмарками. Водночас це й було Свято Врожаю. Адже зібрано хліб, є городина, садовина. Не бракувало грибів. Тому ялини, сосни (символ вічної зелені і життя) прикрашали плодами, барвистими стрічками.

У ніч на 23 вересня у домівках запалювали посвіт – просмолені тонкі скіпки дерева, воскові свічки, лампадки, каганці... У печі горів «живий вогонь», який добували тручи поліном об поліно. Таким чином наші пращури хотіли «призупинити» наступ темряви. Інколи такі дійства називали «Весіллям свічки». Перед осіннім Новоріччям свічки масово виготовляли.

За церковним календарем, 23 вересня відзначаємо свято Зачаття Івана Хрестителя.

З цього дня починали заготівлю опеньків – і для власних потреб, і на продаж.