Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (1 голос)

(З циклу «Рідна природа»)

Весною, коли розпускаються дерева, кущі, а деякі вже квітніть, приємно посидіти на лавчині у міському парку, помилуватися красою довкілля, послухати чарівний спів птахів, які, зголоднілі після зими чи зморені далекою з вирію, радіють жаданій весні, та ще й настирливо шукають у молодій травичці поживу. Тепер її вдосталь. Голодні, вони не завжди звертають увагу на людей (а тут їх чимало!).

Отак би сидіти, спостерігати і думати про щось приємне...

Отож сидів на лавчині парку і... «медитував»...

Але мої роздуми, духовний спокій (я б назвав це станом «нірвани») враз перервала синичка. Спочатку пташка без вагань сіла біля мене на спинку лавки, потім відважно стрибнула на плече. Я здивувався. А та стала довірливо заглядати в очі. Простягнув до пташечки відкриту долоню (зрештою, долоня - то долоня, вона завжди відкрита). Синичка стрибнула на неї, почала торкатися дзьобиком, наче хотіла щось знайти поживне.

Як не здогадатися: взимку час від часу її підгодовували добрі люди. От і звикла синичка до людей, навіть, очевидно, брала гостинці з рук. Марно, що прийшла весна і з'явилося вдосталь поживи. Попоїсти дармового хліба їй і тепер кортить.

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Розбудили Карпати трембіти,
Фестиваль маліжан зустрічає.
Усміхнулися дітям Рекіти,
Ватра творчості знову палає.

Приспів:
По світах широких
Їхня пісня лине
Про високі гори,
Мрійні полонини.

Хай цвіте Вкраїна!
Виростають діти,
Хай для них лунають
На весь світ трембіти.

Всі стежки їх ведуть у Рекіти,
На карпатські гірські полонини,
В них по-іншому сонечко світить
І по-іншому пісня там лине.

Приспів.

Не біда, що нема парасолі,
Коли літні дощі накрапають,
Фестивалі в дитячому колі
На весь світ із Міжгір'я лунають.

Приспів.

1 1 1 1 1 (3 голосів)

borno motorka

ОФІЦЕРСЬКА СТЕЗЯ
1. У ПІВНІЧНІЙ ГРУПІ ВІЙСЬК… (Глава із книги "Житєві перехрестя").

… Управління кадрів Північної групи військ у Польщі, куди мені слід було прибути для подальшого проходження офіцерської служби, нагадувало великий бджолиний вулик, у який заходили і виходили. Особливо багато було нас, молодих офіцерів, які  отримували скерування до військових частин. Двоє серед них – журналісти: я і мій колега з Вірменії старший лейтенант Фарід Григорьєв.

Познайомились ми з ним і тут ще розпрощалися: він отримав скерування до дивізійної газети, я – окружної. Триповерхове редакційне приміщення знаходилося майже у самому центрі міста Легниці на вулиці Хайновській.

У цьому ж військовому містечку розташовувалося кілька невеликих підрозділів у тому числі і військова прокуратура.

Промислове місце Легниця було у чомусь подібне на  наш Дніпрорзержинськ, у якому із заводських труб здіймалися величезні, багатоколорові клуби диму. У Легниці коптіли аж три заводи з переробки міді і кілька хімічних підприємств. У міських будинках було перважно пічне отоплення від якого над дахами житлових та адміністративних будівель від спалювання вугілля поширювався неприємний сморід.

Вузенькі міські вулички і тротури нагадували львівські. У місті було чимало невеликих крамничок продовольчих і промислових товарів. Селяни навколишні сіл продавали овочі і фрукти  на ринку,  обік тротуарів.

Окрасою міста були величні костьоли і музеї. Деякі поляки і туристи вважали Легницю малою Московою, про це один із польських істориків –  Войцех Кондуш написав книгу«Mała Moskwa. Rzecz o radzieckiej Legnicy» («Маленька Москва. Справа про радянську Легницю»).

Пізніше у 2008 році в Польщі був знятий фільм з такою ж назвою про нещасливе кохання жінки радянського офіцера і офіцера Війська Польського, який мав чимало нагород. Але всі ці історії є непідтвердженими документально,  мотивуються на художних образах і вимислах аваторів.

1 1 1 1 1 (4 голосів)

Намалював Домінік і назвав його «Найкраща прабабуся».

andelina babysja

Він написав: «Я і Войтик дуже сумуємо за тобою, наша мила прабабуся. Вірус нас розлучив. Думаємо, що скоро зустрінемося. Також мріємо про друзів-маліжан, фестиваль, Україну. Бажаємо усім бути здоровими».

1 1 1 1 1 (1 голос)

(З циклу «Рідна природа»)

За нашим городом у селі рясно поросла лобода та інші трави, багаті на насіння. Це місце облюбували горобці, синички... Адже воно – щедрий стіл для них. Тож навідуються сюди регулярно, ледь не щодня. Цікаво спостерігати за ними. Під час пташиного обіду можна підійти до пернатих близько-близько. Все ж, краще не тривожити.

Особливо багато прилітає пташок, коли насіння рослин дозріває, починає осипатися на землю. Вони охоче ним ласують аж до пізньої осені. Взимку землю вкриває сніг. Але пташки і далі навідуються. Мабуть пам'ятають про щедрий стіл. За старшими прилітає молодь. Однак під шаром снігу (тим паче товстим) їм не вдається знайти щось поживне чи, принаймні, вдосталь похарчуватися.

Аби не розчаровувати пернатих друзів, час від часу (як тільки випадає слушна нагода вихідні від студентських занять) став навідуватися сюди і насипати просто на сніг жменьку зерен пшениці, гречки, проса, крихти хліба. Годівнички не чіпляв, бо ніде. Поряд жодного деревця чи кущика, а лише просторий луг. Певен, птахи дякували і за це. Траплялося, що тільки порозсипав по снігу гостинці, а тут враз випав новий сніг і накрив їх. Птахи таки прилітали інстинктивно. Бувало порпалися у снігу і щось знаходили.

Прийшла весна-красна, розтанув сніг. Горобці, синички, інше дрібне птаство і далі гостює за нашим городом. Та вже не насіння шукає, яке ввійшло в землю і ось-ось проросте новим зіллям. Тепер пташки ласують комахами, черв'ячками, зосереджено, заклопотано шукають їх поміж молодої травички.

І так з року в рік...

 

Коментарі

Новеньке у блогах

murgorod toi

Малі заробітчани

Василь Тарчинець
21 вересня 2021

Не той тепер Миргород…

Брат Юрко після закінчення восьмого класу у сусідньому селі Лісківці...

Ім'я автора - назва книги

Олена Федюра
16 вересня 2021

Безідейники та ненатхненники,
Соціальні антидіячі.
Поки звершиш перші гори, змінять покоління...

Осені вуаль

Маркіян Лехман
12 вересня 2021

 

Знов осінь фарбами малює
Міраж, який приховує вуаль.
Свічада жовтий цвіт дивує,
А дощ наповнює...

1010101 min

Ukrayna Müstəqillik Günü təbriki

Seyyub Asadov
24 серпня 2021

24 avqustda dost Ukrayna xalqı müstəqilliyinin 30-cu ildönümünü qeyd edir. Eləcə də ölkədə...

Осінь між долонь

Олена Федюра
23 серпня 2021

Твоє обличчя в світлі ліхтарів,
В твоїх долонях холод жовтолисний.
Закрався образ тиші й кольорів
У...