Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (5 голосів)

Ми з повагою згадуємо всіх синів і дочок, які віддали свої життя за свободу нашої Батьківщини Азербайджану, і втратили здоров'я! Вічна слава! Війна. Це жахливе слово для людей будь-якого віку. Велика Вітчизняна війна закінчилася 76 років тому. Відважні сини і дочки азербайджанського народу також зіграли велику роль в досягненні перемоги. Вітаю з перемогою! Нехай все війни залишаться позаду. Нехай спогади про війну допоможуть запобігти майбутні помилки!

Qələbə - 76

Vətənimiz Azərbaycanın azadlığı uğrunda əziz canlarından keçən, öz sağlamlıqlarını itirən bütün oğul və qızlarımızı böyük hörmətlə xatırlayırıq! Ruhunuz şad olsun! Müharibə. Bütün dövrlərdə yaşayan insanlar üçün dəhşətli bir sözdür. Böyük Vətən müharibəsi 76 il bundan əvvəl başa çatmışdır. Qələbənin əldə edilməsində Azərbaycan xalqımın igid oğul və qızları da böyük rol oynamışlar. Qələbə münasibətilə Sizləri təbrik edirik! Bütün müharibələr geridə qalsın. Müharibə haqqındakı xatirələr gələcək səhvlərin qarşısını alsın!

VİDEO / ВІДЕО

1 1 1 1 1 (3 голосів)

Полтава, "Перевесло", Анастасія Струкова

Було мені сумно, я дещо нудьгувала. Усе думала: що б таке зробити. Подивилася на стелю. На жаль, нічого не спало на думку. Як ось мій улюблений ведмедик Мишко, що сидів на підвіконні, якимось потаємним своїм поглядом дав привід погортати альбом. З Мишком маю купу фоток. Тож розгортаю старий фотоальбом, який трохи припав пилом з минулого року.

Кажуть, що головне – спогади, а фотографії можуть затьмарити яскравість моменту. Проте якби не вони, я б навіть не згадала деякі події, усмішки, цікавинки, незабутні кадри. Хочу з вами ними трохи поділитися. Тому одягайте теплий светр, бо зима надворі, заварюйте запашну каву й поринайте в мій щирий та затишний твір.

Перше фото. Маленька Настуся років чотирьох. Усмішка до вух у щасливого дитяти з ведмедиком у руках, яке ледь не засне, проте намагається гідно витримати свій день народження до кінця.

Ось інше фото, де я вже майже доросла. Мені цілих вісім рочків, гордовито стою в рожевому капелюсі, фіолетовій сукні, на маминих каблуках та з сумкою, яку подарував братик. А макіяж який! Варенням губи й щічки обмазала. Уся така модна та стильна. Мій Мишко поряд, дивиться закоханими очима й не уявляє, як його Настуся так швидко виросла. Та вже на наступному фото сам із варенням на губах сидить у моїй сумці.

Третє фото: мені майже 11, святкую Новий рік. Стою біля ялинки та тримаю ролики, які так давно хотіла отримати в подарунок. На наступному фото я вже на них. Зовсім не хочу той день згадувати: боляче впала…

На сьогодні останнє фото: напередодні дня народження брата намагаюся сховати подарунок йому ж. Хоча це й не дуже вдала світлина, та все-таки не передати словами ті емоції та страх, що не встигну сховати подарунок під подушку й брат не матиме сюрпризу. Дивлюся на це фото й ніяковію, бо кумедно виглядаю. Та приємного більше, тому що згадуються щире здивування й радість брата. Якось так… Спогади…

Знайдіть сімейний фотоальбом, згадайте щось незабутнє й хвилююче.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Полтава, «Перевесло», Анастасія Струкова

У парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі залишаться в моєму серці назавжди. А скільки спогадів…

Після дощу в калюжах досі видніється моя дитяча й така щира усмішка, від якої навіть незнайомим людям ставало затишніше на душі. Під час вітру, коли шелестить листя дерев, можна почути мій теплий, як светр узимку, та привітний сміх, бо я така щаслива після атракціонів на сімейних прогулянках.

Особливо запам'яталися ігри з братом у кімнаті сміху, де ми ставали то великими, то маленькими, то як гілочка худенькими, то як фура великими. Якими та ким тільки там не ставали! Пам'ятаю, як колись так сміялася, що додому своїми ногами не могла дійти, тож братові довелось нести мене, мов маленьке кошеня, яке чи регоче, чи кашляє так, що всі ворони в парку порозліталися.

А ще була ситуація, коли злякалася жучка, який обережно сів мені на пальчик, щоб, скоріш за все, зі мною поспілкуватися. Проте я так закричала, що він, бідненький, утік. Хоча тоді не тільки в нього могло зупинитися серце, бо всім перехожим, та особливо моїм батькам, було не до сміху, коли я закричала, як динозавр.

З часом парк став вже не такий яскравий та веселий. Проте, як на мене, мої дитячі емоції, усмішки та гучний щирий сміх уже став частиною цього місця. Здається мені, що маленька Настя ще досі там бігає та шукає пригоди. Так тепло від думки, що з роками ця, уже велика Настя, усе ще там бігає та шукає цікавинок. І обов'язково знайде!

1 1 1 1 1 (1 голос)

Полтава, "Перевесло", Анастасія Струкова

Повсякденний. Буденний. Звичайний. Таким стане світ без справжніх особистостей, без людей, які не підкорюються одноманітним хвилям сірого суспільства, а прямують особливим шляхом, незважаючи на складність та можливість втілення сучасних прагнень у життя.

Ніколи не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Це затьмарить тебе як людину й перетворить на звичайну машину, робота, що, не маючи душі, підпорядковуватиметься сталим правилам, які встановлені людьми, навіть без права на зайвий ковток повітря.

Людина як сніжинка – неповторна, її внутрішній світ, думки та погляд на сенс самого буття різняться. Часто дітям дорікають за незграбну творчу натуру, пригнічуючи особистість. Це не дасть їм змоги стати творцями, славні книги яких навік будуть викарбувані в пам'яті людства. Чи зможуть такі люди відновити країну та допомагати іншим, будучи президентами, чи наповнюватимуть світ кольорами славного художника або гордо називатимуться космонавтами, які досліджуватимуть таємничий та дивовижний космос.

Яким би був наш світ, якби кожен був собою? Яскравим? Цікавим? Справжнім!

1 1 1 1 1 (2 голосів)

nizami giandzhevi

Bakı şəhəri 276 saylı məktəbin 3-cü sinif şagirdləri Yusifova Banu və Alıyev Əli dahi Azərbaycan şairi Nizami Gəncəvinin 880 illiyi münasibətilə hazırladıqları maarifləndirici video çarx (rus dilində).

Ученики 3-го класса школы №276 город Баку Юсифова Бану и Алиев Али подготовили обучающий видеоролик (на русском языке) по случаю 880-летия великого азербайджанского поэта Низами Гянджеви.

https://www.facebook.com/elnara.mammadova.750/videos/1896791000481340/

 

Коментарі

Новеньке у блогах

murgorod toi

Малі заробітчани

Василь Тарчинець
21 вересня 2021

Не той тепер Миргород…

Брат Юрко після закінчення восьмого класу у сусідньому селі Лісківці...

Ім'я автора - назва книги

Олена Федюра
16 вересня 2021

Безідейники та ненатхненники,
Соціальні антидіячі.
Поки звершиш перші гори, змінять покоління...

Осені вуаль

Маркіян Лехман
12 вересня 2021

 

Знов осінь фарбами малює
Міраж, який приховує вуаль.
Свічада жовтий цвіт дивує,
А дощ наповнює...

1010101 min

Ukrayna Müstəqillik Günü təbriki

Seyyub Asadov
24 серпня 2021

24 avqustda dost Ukrayna xalqı müstəqilliyinin 30-cu ildönümünü qeyd edir. Eləcə də ölkədə...

Осінь між долонь

Олена Федюра
23 серпня 2021

Твоє обличчя в світлі ліхтарів,
В твоїх долонях холод жовтолисний.
Закрався образ тиші й кольорів
У...