Все в блогах
Радісний квітень
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 151
-У квітні масово повертаються птахи додому; радіють вони, радіють їм і люди.
-Спів шпаків віщує теплу погоду.
-На луках зацвіло багато калюжниці – літо буде вологим.
-Похмурі світанки – до дощу.
-Квітень теплом зачарує – травень буде ще теплішим.
-У квітні рясно росте зірочник – на вологий травень.
-Цвіте багато підбілу – на теплий квітень.
-Холодний квітень зберігає вологу у землі, але городні культури доведеться садиди пізніше.
-Якщо у квітні земля ще промерзла, орієнтуся на пізній посів.
-Рано зазеленіли дерева - різких похолодань не буде.
-Якщо у квітні сніг лежить – літо буде похмуре.
-Жаби заквакають тільки після весняного грому і дощу.
-У квітні квітує – весна господарює.
-Чим раніше Великдень – тим раніше прийде літо.
-До Великодня не сади картоплі.
-Земля мокра, а не суха – достаток на врожай.
-Сумно у квітні (кепська погода) – буде сумно й у травні.
-Квітень – місяць-середняк. Бо у березні ще холодно, у травні вже тепло, а у квітні посередньо.
-Горох садити тільки за вологої погоди.
-У квітні сумно не буває, бо пташина заспіває.
Внутрішній двір
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 232
1.
Будую в собі поетку
Із білих серветок чиїхось достатніх сліз
Як доказ того, що вміли вони колись
Радіти, хотіти. Терпко,
Ніби зелена грушка,
Бачити розхитану їхню вісь.
Що кожна – з живих історій,
І носить повтори вуличних вигинів міст,
Мов хребти людей, що ніде і скрізь
Ховають серця під корінь,
Тримають свої коліна.
Це не твоя провина,
В легенях ледь чутний для вуха свист.
2.
Пахне бетоном і пилом
Підступне січневе сонце малює мости
Хоч би наверх доповзти
Не впасти
Руку не відпусти –
Скотиться світло зі схилу
Купання волів
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 117
До маловідомих народних обрядів весняної сівби належить «кУпання волів», і то з наголосом на літеру «У». Адже саме цими тваринами у давніші часи орали і боронували нивку. Вони надійні помічники, дужі, витривалі. Хоча роблять свою справу повільно, але акуратно, якісно. Про те, як віл поле оре, а господар за ним слідом іде, співається у різдвяних колядках і щедрівках.
Обрядо зводився до того, що перед початком робіт волів скроплювали або злегка обливали свяченою водою; напували з відерця криничною, до якої також додавали свяченої йорданської води. Потім частували волів обрядовим печивом у вигляді хрестів, яке випікали на Середопістя. І господарі неодмінно приймали купіль та пили свячену воду.
А ще у церквах замовляли Богослужіння. Просили у Всевишнього доброго врожаю, здоров’я та сил для господарів і, звісно, для волів. Потім отримували благословення священика. І таке дійство не обходилося без свяченої води.
Поганяти волів у полі під час оранки і боронування доручали тільки хлопчикам, бо у них легка рука і чиста душа та помисли. Вони це робили, ідучи збоку від волів.
Благословенні люди і земля
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 89
25 березня – одне з найвеличніших церковних свят Благовіщення Пресвятої Діви Марії, яку стали величати Пресвятою Богородицею.
Їй явився Архангел Божий Гавриїл і сповістив, що Вона народить від непорочного зачаття Сина Божого, Спасителя людства і найменує Його – Ісус. Діва Марія з покорою прийняла Благу Вість. Все має статися за Велінням Божим. Адже тоді будуть благословенні все людство і земля. Тут радше говорити про Земля як планету, частку Всесвіту, а не у спрощеному варіанті, як про матір-годувальницю. На Благовіщення навіть послаблюється Великий піст, особливо на тих парафіях, де справляють храмові свята.
Вважали, що до Благовіщення не можна «тривожити» землю (орати, сіяти, копати грядки...), бо вона ще спить. І тільки після цього свята земля стає благословенною, спроможною народити людям хліб, овочі, фрукти, ягоди, гриби, дарувати лікарські трави...
Взагалі, у цей день заборонена будь-яка важка фізична праця, яку застосовують без нагальних потреб. (Але не йдеться про людей окремих професій, тих, хто працює на стратегічних об’єктах, військовослужбовців).
Давня приказка говорить: «На Благовіщення навіть пташка гнізда не будує».
Народні прикмети:
-Яка погода на Благовіщення – такою буде на Великдень.
-На Благовіщення мороз – перша половина квітня буде холодною.
-Тепле Благовіщення – далі буде тепла весна.
Хрестопоклінна неділя
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 115
Третя неділя Великого посту зветься Хрестопоклінною. Цього року вона припадає на 23 березня.
За церковною традицією, під час Богослужіння у храмах виносять Хрест Господній, який кладуть на престолі. Усі присутні у храмі вклоняються йому (тричі б’ють поклони) і цілують святиню.
У цей день особливо багато вірян приступають до сповіді і Святого Причастя, аби поклонитися Хресту Господньому з чистою совістю і без докорів сумління.
Хрестопоклінна неділя – один з найважливіших етапів Великого посту. І хоч під час Великого посту у неділю та великі церковні свята його правила щодо вживання їжі дещо послаблюються, то тільки не в Хрестопоклінну неділю. Навпаки, дехто з вірян їх посилює для себе, вживає лише воду та скибку хліба. Але це не засмучує, адже час наближає нас до Великодня, світлого свята Воскресіння Христового. А середа Хрестопоклінного тижня символізує «переполовинення» посту. Її називають Середопістям, Середопісною.
Колись марновірні селяни вважали, що у Середопістя не можна починати весняну оранку і сівбу хліба, бо нічого не вродить.
У народі кажуть:
-Яка погода у Хрестопоклінну неділю – такою буде на Провідну неділю (через тиждень після Великодня).
