Все в блогах
Коли снігом мете...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 87
18 березня – день Святого Кирила (315-367 роки життя), архієпископа Єрусалимського, блискучого проповідника, оборонця Христової віри перед єритиками аріянами. За свою вірність Христовій Церкві був тричі прогнаний з владичого престолу, 16 років карався на засланні.
У народі кажуть:
-Якщо у цей день сніг і мороз, то бджоли не скоро вилетять з вуликів.
-Сонячно і тепло – до раннього вильоту бджіл і багатого медозбору, бо рано розквітнуть медоносні рослини.
-Сніг з дощем – далі весна буде вологою.
-Мороз побив озимі посіви, тоді пересівай.
...Цієї пори скресає крига, у багатьох річкових риб починається нерест. За версією етнографів,звідси й приказка: «Щука розбиває хвостом лід».
Народні зцілителі з лікувальною метою починають заготовляти перші весняні квіти – підсніжники, проліски, первоцвіт весняний... Роблять це обережно, щоб не пошкодити корневищ. Зважаючи на зменшення їх популяції у природі, не беруть надмірно.
Плачуть берези
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 138
-Розпочався рух соків у берези – весна прийшла.
-Весняні струмки землю напувають.
-Жайворонкова пісня весну будить.
-Чим раніше розпускається верба – тим теплішою буде весна.
-У березні нема тепла, то і квітень буде прохолодним.
-Морозом і березень на ніс сідає.
-Березень мокрий – літо багате.
-Замерзла земля зерна не прийме.
-Заспівала вівсянка – час орати і сіяти.
-Березень – місяць-хитрунець, бо ніяковіє і перед морозом, і перед відлигою.
-У березні сім погід на день. (Сім разів на день змінюєься погода).
-Березень буває і веселим, і сумним.
-Місяць повний і дощить – цей дощ надовго.
-У березні імла – на багаті жнива.
-Крига раптово скресла – повінь принесла.
-Повернулися з вирію лелеки – повернуться ще й морози.
-Березень ярмаркує: то теплом, то холодом торгує.
-Березень і цигана обдурить.
Пісня жайворонка звеселить...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 285
До когорти пернатих, яких найбільше люблять українці, належить жайворонк. Його возвеличують у дитячих віршах, веснянках, приказках...
Прилітають жайворонки з вирію у березні. Селяться на хлібних полях, луках з високими травами. А як тільки відспівають весняні пісні і знайдуть собі пару, облаштовують нехитрі гніздечка просто на землі, у яких відкладають здебільшого по 3-4 яйця. Хачуються комахами, личинками, червами, дрібним засінням дикорослих трав, а от зерняток хлібних злаків не їдять, тому не завдають господарям жодної шкоди.
Їх поверненню особливо радіють ті ж господарі. Адже жайворонки приносять тепло (принаймні, потепління), відтак – можна розпочинати весняну сівбу.
Існувала цікава традиція. Матері випроваджали дітей у поле зустрічати жайворонкі. Для цього пекли солодке обрядове печиво у вигляді жайворонків, і то кожній дитині по сорок. Зважаючи на те, якщо родина була багатодітною, матері доводиломя добряче попрацювати, аби нікого не обділити. До випічки обрядового печива долучалися і хресні мами, випікали для своїх хрещеників. Малеча ним ласувала, обмінювалася, частувала сусідів і бігла у поле зустрічати та вітати жайворонків. Такиї етапів зустрічі могло бути кілька, допоки не побачать у небі очікуваних пташок. За добру звістку діти могли отримати додаткові гостинці.
У народі кажуть:
-Чим раніше прилетіли жайворонки, тим краснішою буде весна.
-Жайворонки весело співають – буде добра погода; мовчать – на дощ.
-На добру погоду жайворонки високо літають у небі; а якщо низько над землею – на негоду.
Стрибнути через струмок, а не в струмок...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 213
12 березня вшановують ісповідника Теофана Сигріянського й святител Григорія Двоєслова, Папу Римського.
У народі про цей день кажуть:
-Теофан посилає туман.
-Туман сніг поглинає – весна приходить.
-Стрімкі й широкі струмки – бурхлива весна.
...Діти мали свої весняні ігри та забави. Наприклад, перестрибували через весняні струмки, змагалися, хто далі стрибне, та то так, щоб не впасти на землю на протилежному беріжку, а хлюпнутися у струмок – поготів. Щоправда, після такої забави часто приходили додому мокрими. Тоді батьки добряче «сушили» їх і «зігрівали». Але в кожній господі були запаси кетягів калини, сушена малина... З них і готували лікувальний чай. Додавали ягідне варення.
Кращою забавою було кидати у струмок однакового розміру трісочки (чи пускати паперові кораблики) і спостерігати: чиє імпровізоване судно швидше допливе до «фінішу».
На те воно й Дитинство!..
Капітон взяв зиму в полон
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 169
7 березня вшановуємо преподобного Капітона Херсонеського, єпископа, чудотворця, який жив у IV столітті. За сповідування Христової віри був утоплений язичниками у морі.
За фенологічним календарем, ціє пори починається повернення з вирію перших птахів. Воно ще може й не бути масовим. Добре, коли на Капітона настає відносне потепління, бо тоді «Капітон бере зиму в полон». Але старі спостережливі люди завжди застерігали, що після потеплінь, 17-19 березня варто очікувати похолодань, і то різких, снігу і навіть міцних цілодобових морозів. У ці дні повертаються з вирію лелеки, які люблять принести на крилах негоду. Чуйним людям інколи доводилося й підгодовувати цих пернатих. Давали варені картоплю, пшеницю, кукурудзу. Дехто не пошкодував шматок сирого чи вареного м’яса, рибу з консервної банки.
До цього часу господарі готували «площадки» для майбутніх лелечиних гнізд – прикріплювали на стріхах, деревах, стовпах старі колеса від возів у сподіванні, що ось та й оселяться лелеки. Таке для господаря було доброю ознакою, а серед односельців він мав шану, повагу.
Народні прикмети:
-Рано зацвіли підсніжники і проліски – до доброї весни.
-Зацвів підбіл (мати-й-мачуха) – невдовзі прийде стійке тепло.
