Все в блогах
З чистим сумлінням
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 231
За сім тижнів до світлого свята Воскресіння Христового (Великодня) і завжди у понеділок розпочинається Великий піст (цьогоріч 3 березня). Він складається з Чотиридесятниці (сорокаденний піст) і Страсного тижня. Загальна тривалість посту – 48 днів.
У Великий (Великодній, Передвеликодній – народні назви) піст для очищення душі і тіла християни строго дотримуються суворих правил харчування та певних обмежень у розвагах. Цей піст вважають найсуворішим. Адже в перший понеділок (Чистий) та останні дні посту віряни повністю відмовляються від їжі, навіть хліба, вживають тільки питну воду. Не дивно, що у час Великого посту не вінчаються, не справляють весіль. Борони Боже сваритися з рідними та близькими (взагалі, з кимось), лихословити, зводити наклепи на людей, щось погане говорити про них. Слід позбавлятися алкоголю, тютюнопаління,наркотичної залежності, азартних ігор. Щира віра і молитва допоможуть у цьому.
Під час Великого посту не можна вживати м’ясо, рибу (крім визначених днів), молоко, яйця та усі продукти тваринного походження. Рибу й морепродукти дозволяється вживати на Благовіщення та у свято ВходуГосподнього до Єрусалима (Квітні неділю).
Для деяких категорій людей у Великий піст існують послаблення у харчуванні – дітей, вагітних жінок чи тих, що годують материнським молоком немовлят, військовослужюовців, людей, які займаються важкою фізичною працею (наприклад, шахтарів, вантажників, металургів...), тих, хто працює у важких шкідливих умовах, вимушено переміщених осіб.
Церква постійно нагадує і наголошує, що під час Великого посту важливо не тільки стримуватися у їжі, а, насамперед, просити прощення у рідних, близьких, знайомих і незнайомих, яких образили бодай словом, бодай ділом, простити іншим, забути про образи і кривди, завдані вам, не пропускати Богослужінь у церкві, приступити до сповіді і Святого Причастя, щоб зустріти Великдень з чистим сумлінням.
Місяць первоцвітів
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 131
-Багато ранніх підсніжників і пролісків – да ранньої весни.
-Первоцвіти приносять потепління.
-У березні буває, що ноги у мокрому снігу потопають, а обличчя обливається потом від сонця.
-Де багато весняної води на луках – там висока трава.
-Весна болотиста – колосок золотистий.
-Весна буде рання, коли зима поступлива.
-Ранні птахи – рання весна.
-Березень – водолій: греблі рве, повенями людей страшить.
-Березень похмурий, зате влітку не будеш журитися.
-Верба зацвіте – весну приведе.
-Не барися сіяти у березні, якщо земля цього просить.
-У березні загадують: «Якою буде погода весною – таким буде врожай».
-Якщо у березні завірюха – у квітні буде болота по вуха.
-Весна – року краса.
-У березні морози – на пізній посів.
-Початок березня гострий – середина травня буде теплою.
-У березні зима ще не відступає, останні сили на весну кидає.
Мокра спідниця
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 119
1 березня – свято преподобної Євдокії, яку у народі називають Явдохою, Плющихою. Воно символізє прихід календарної весни. А щоб дізнатися про те, якою весна буде, у цей день наші дідусі і бабусі ретельно спостерігали за погодою, а свої спостереження відобразили у фенологічному прогностику.
Народні прикмети:
-На Явдоди курка з калюжі води нап’ється – будуть гарна весна і врожайне літо.
-У Явдохи мокра спідниця від дощу і талого снігу – літо буде вологе, але добре на плоди.
-Снігу багато – на щедрий врожай.
-Мороз –зима ще не відступить.
-На Явдохи зі стріх тече – вродять огірки.
-Звідки вітер на Явдохи – звідти переважатиме влітку.
-Тане сніг й утворюються глибокі калюжі – буде багато меду.
-У цей день хуртовина – весна буде пізньою.
-Увесь день сонце світить – сіяти потрібно рано.
-У першій половині дня світило сонце, а в другій (чи під вечір) вдарив мороз, тоді весна буде перемінною.
-На Явдохи погода нестала – на мінливу весну.
-Яка Явдоха – така весна.
У дохристиянські часи з приходом весни наші предки-язичники вшановували богиню Ладу. А з прийняттям і поширенням християнства деякі функції Лади «перебала» на себе Явдоха.
Стяти голову зимі
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 160
28 лютого – вшановуємо ісповідника Василія, постника, святого достойника Христової Церкви, який жив у VIII столітті.
Це останній день календарної зими, звісно, якщо не припадає високосний рік. І саме цього дня колись господарі клепали коси, гострили серпти, точили ножі...
Такі дійства годі тлумачити, що люди вже заздалегідь готувалися до косовиці, жнив. Адже сіно косять аж після Трійці, жнивують здебільшого після Петрівки. А тут ще й не орали і не сіяли. На дозрівання озимих посівів також доведеться довго чекати. Різати ножами чи колоти поросят також не поспішали. Нехай наберуть ваги до Великодня.
Деякі етнографічні джерела, розповіді старожилів, які переповідають цю традицію ще від діда-прадіда, стверджують, що так маловірні люди хотіли стяти гострими ріжучими предметами голову зимі, аби та скоріше відступила, а прийшла жадана весна.
Усі ми любимо цю юну пору року!..
Завбачливо
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 127
26 лютого – свято Порфирія, єпископа Гази, який жив у V столітті. Був священиком і сторожем Хреста Господнього в Єрусалимі (ще до отримання єпископського сану), ревним оборонцем християнської віри.
За давніми народними спостереженнями, якщо цього дня раптово встановилася тепла сонячна погода, то ще будуть морози і завірхи.Але традиційно селяни вже готувалися до весняної оранки і сівби. Отож, лагодили плуги, борони, короби. Також перевіряли запаси посівного зерна, чи надійно воно збереглося, не зіпсувалося, аби знати достеменно, що і скільки сіяти.
Власники великих земельних ділянок (полів) домовлялися про найм на роботу потенційних помічників, про плату за працю. Як запевнення, що розрахуються вчасно і ретельно, частували їх.
Загалом, навіть «невелике», «малопомітне» свято церковного календаря у народному календарі українців завжди мало свої особливості. Селяни планували за ним (цим днем) господарські роботи.
