Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

26 липня – Собор Архангела Гавриїла. (Ще одне свято Собору Архангела Гавриїла відзначаємо 8 квітня).

За цим днем, який у народі називають – Сухим Гавриїлом (рідше – липневим Гавриїлом, Гаврилом), передбачали погоду на майбутню осінь, принаймні, її першу половину.

Народні прикмети:

-Хороша погода в цей день віщує хорошу осінь.

-Сухий Гавриїл – осінь буде сухою і теплою; з дощем – на мокру осінь.

-Хмари зібралися «докупи» - до тривалої негоди.

-Туман над лісом кілька ранків поспіль висне і довго не спадає, а то й піднімається вгору – до дощу, але підуть гриби.

-З вербових листків стікає сік – перед дощем.

-Миші їдять (точать, подрібнюють на тирсу) сіно чи солому у стіжках – до ранньої осені, холодної і тривалої зими.

-Якщо на Сухого Гавриїла ще озвалася зозуля (щоправда, таке рідко трапляється) – на сухий серпень і погожий вересень.

За фенологічними спостереженнями, від дня Сухого Гавриїла пташенята диких пернатих поступово, але назавжди покидають батьківські гнізда. Зокрема на водоймах побачиш живі «вервички» потомства диких качок; ще, тулячись до батьків, плавають малі лебеді; головами вниз заглядають з гнізд пташенята лелек. Мине місяць часу і птахи почнуть відлітати у вирій. Але вже тепер це нагадує людям про наближення осені.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 

Жнива для селянина – це не тільки важка фізична праця, а й певна урочистість, своєрідні ритуали з проханням благословення і подяка за зібраний врожай. Тому урочисто відзначали зажинки, свято першого снопа, завершення жнив, обжинки… Але завжди починали з молитви.

Колись побутувала ще одна жниварська традиція, на яку мало хто з етнографів звертав увагу. На жнива наряджалися виключно у білий одяг: у чоловіків – довгі білі сорочки, білі штани, а на голові – солом’яний бриль; у жінок – також довгі білі сорочки, спідниці, на головах – легкі хустки. Одягали навіть вишиті сорочки і спідниці. Інколи біле полотно заміняло ледь сіре, лляне. Та все ж воно мало бути світлим. І не тому, що в літню спеку білий колір відбиває сонячне проміння, стає не так парко. Хоча під час жнив і без того добре впрієш від праці! Є тут інший аспект…

Святий хліб (їжу) завжди береш чистими руками. Так само хліборобська праця потребує чистоти помислів, намірів, добрих сподівань. Білий колір (зокрема в іконописі) якраз і є символом чистоти, непорочності, святості…

Про жнива у народі кажуть:

-Важкі жнива, важка праця, зате хліб смачний!

-Без жнив не буде хліба на столі.

-Як на жнивах не впрієш, то взимку зголоднієш.

-Хлібом хвалися тільки після жнив!

-Від жнив до жнив живемо з хлібом…

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 У липні більшість народних традицій, обрядів, фольклорних джерел (в т. ч. повір’їв, прикмет) пов’язано зі жнивами, заготівлею хліба. Не оминули вони і свята Прокопія, якого вшановуємо 21 липня.

У народі кажуть:
-Прийшов Прокіп і нажав сім кіп.
-Лічи копи на Прокопа.
-Прокіп додає кріп до кіп. (Якраз цього дня господині збирають кріп).
-Прокіп покладе на плечі сніп.
-Мокрий Прокіп замочить сім кіп.
-Дощ на Прокопа – гнилого жита буде копа.
-Якщо Прокіп задощить, то жито й пшеницю замочить.

На Прокопа впору збирати чорниці. Це пік їхнього дозрівання. Також заготовляють «чорничник» (беруть усю наземну частину рослини і сушать), з якого готують чай для хворого шулнка.

Колись марновірні люди у день Прокопія не виходили у поле, не жали хліба. Боялися, що святи за важку фізичну працю на його іменини може образитися і нашле дощ аж до завершення жнив.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 20 липня у східних церквах вшановують преподобну Євдокію-Єфросинію, побожну дівицю, яка загинула мученицькою смертю на початку IV століття. Її стратили за глибоку віру в Ісуса Христа.

У народі достойницю називають Дощовицею. Запримітили:
-Якщо цей день дощовий, то навіть незначні опади можуть започаткувати тривалу негоду.
-Як зібрав усе сіно, то не страшна і Єфросина.
-Літня Євдоха сіно підмочить – корова буде голодною взимку.
-Якщо вчасно не заготовити сіна, тоді й отава не допоможе.
-До дня Єфросини вигоріла трава – буде скупий покіс на отаві, не буде у корови молока.
-Не чекай добра від Єфросини, якщо вона прийде з дощем.

1 1 1 1 1 (0 голосів)

 19 липня вшановують преподобного Сісоя, єгиптянина, ченця-пустельника, доброго духовного проповідника. Достойник Христової Церкви помер близько 429 року.

За багатовіковими народними спостереженнями:
-На Сісоя день має бути теплим.
-Сісой хоче тепла, але потім може задощити.
-Сісой листя золотить.
-Якщо до цього дня на кущах смородини з’явилися перші жовті листочки – до ранньої осені.
-Сонце сяє, волога невідчутна – до доброї погоди.
-На Сісоя добра погода – початок вересня буде «золотим».
-Сісой до осені не підведе, якщо добра погода піде.
Вправні господині стверджують, що молоді огірочки для маринування годиться збирати саме у свято Сісоя.

Коментарі

Новеньке у блогах

Первоверховні

Тарас Лехман
22 червня 2026

 29 червня – свято апостолів Петра і Павла. За церковним календарем, їх називають Верховними або...

Февронія

Тарас Лехман
22 червня 2026