Все в блогах
Сухий Гавриїл
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 102
26 липня – Собор Архангела Гавриїла. (Ще одне свято Собору Архангела Гавриїла відзначаємо 8 квітня).
За цим днем, який у народі називають – Сухим Гавриїлом (рідше – липневим Гавриїлом, Гаврилом), передбачали погоду на майбутню осінь, принаймні, її першу половину.
Народні прикмети:
-Хороша погода в цей день віщує хорошу осінь.
-Сухий Гавриїл – осінь буде сухою і теплою; з дощем – на мокру осінь.
-Хмари зібралися «докупи» - до тривалої негоди.
-Туман над лісом кілька ранків поспіль висне і довго не спадає, а то й піднімається вгору – до дощу, але підуть гриби.
-З вербових листків стікає сік – перед дощем.
-Миші їдять (точать, подрібнюють на тирсу) сіно чи солому у стіжках – до ранньої осені, холодної і тривалої зими.
-Якщо на Сухого Гавриїла ще озвалася зозуля (щоправда, таке рідко трапляється) – на сухий серпень і погожий вересень.
За фенологічними спостереженнями, від дня Сухого Гавриїла пташенята диких пернатих поступово, але назавжди покидають батьківські гнізда. Зокрема на водоймах побачиш живі «вервички» потомства диких качок; ще, тулячись до батьків, плавають малі лебеді; головами вниз заглядають з гнізд пташенята лелек. Мине місяць часу і птахи почнуть відлітати у вирій. Але вже тепер це нагадує людям про наближення осені.
У білому одязі
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 81
Жнива для селянина – це не тільки важка фізична праця, а й певна урочистість, своєрідні ритуали з проханням благословення і подяка за зібраний врожай. Тому урочисто відзначали зажинки, свято першого снопа, завершення жнив, обжинки… Але завжди починали з молитви.
Колись побутувала ще одна жниварська традиція, на яку мало хто з етнографів звертав увагу. На жнива наряджалися виключно у білий одяг: у чоловіків – довгі білі сорочки, білі штани, а на голові – солом’яний бриль; у жінок – також довгі білі сорочки, спідниці, на головах – легкі хустки. Одягали навіть вишиті сорочки і спідниці. Інколи біле полотно заміняло ледь сіре, лляне. Та все ж воно мало бути світлим. І не тому, що в літню спеку білий колір відбиває сонячне проміння, стає не так парко. Хоча під час жнив і без того добре впрієш від праці! Є тут інший аспект…
Святий хліб (їжу) завжди береш чистими руками. Так само хліборобська праця потребує чистоти помислів, намірів, добрих сподівань. Білий колір (зокрема в іконописі) якраз і є символом чистоти, непорочності, святості…
Про жнива у народі кажуть:
-Важкі жнива, важка праця, зате хліб смачний!
-Без жнив не буде хліба на столі.
-Як на жнивах не впрієш, то взимку зголоднієш.
-Хлібом хвалися тільки після жнив!
-Від жнив до жнив живемо з хлібом…
Лічи копи на Прокопа…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 105
У липні більшість народних традицій, обрядів, фольклорних джерел (в т. ч. повір’їв, прикмет) пов’язано зі жнивами, заготівлею хліба. Не оминули вони і свята Прокопія, якого вшановуємо 21 липня.
У народі кажуть:
-Прийшов Прокіп і нажав сім кіп.
-Лічи копи на Прокопа.
-Прокіп додає кріп до кіп. (Якраз цього дня господині збирають кріп).
-Прокіп покладе на плечі сніп.
-Мокрий Прокіп замочить сім кіп.
-Дощ на Прокопа – гнилого жита буде копа.
-Якщо Прокіп задощить, то жито й пшеницю замочить.
На Прокопа впору збирати чорниці. Це пік їхнього дозрівання. Також заготовляють «чорничник» (беруть усю наземну частину рослини і сушать), з якого готують чай для хворого шулнка.
Колись марновірні люди у день Прокопія не виходили у поле, не жали хліба. Боялися, що святи за важку фізичну працю на його іменини може образитися і нашле дощ аж до завершення жнив.
Дощовиця
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 94
20 липня у східних церквах вшановують преподобну Євдокію-Єфросинію, побожну дівицю, яка загинула мученицькою смертю на початку IV століття. Її стратили за глибоку віру в Ісуса Христа.
У народі достойницю називають Дощовицею. Запримітили:
-Якщо цей день дощовий, то навіть незначні опади можуть започаткувати тривалу негоду.
-Як зібрав усе сіно, то не страшна і Єфросина.
-Літня Євдоха сіно підмочить – корова буде голодною взимку.
-Якщо вчасно не заготовити сіна, тоді й отава не допоможе.
-До дня Єфросини вигоріла трава – буде скупий покіс на отаві, не буде у корови молока.
-Не чекай добра від Єфросини, якщо вона прийде з дощем.
Cісой листя золотить…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 81
19 липня вшановують преподобного Сісоя, єгиптянина, ченця-пустельника, доброго духовного проповідника. Достойник Христової Церкви помер близько 429 року.
За багатовіковими народними спостереженнями:
-На Сісоя день має бути теплим.
-Сісой хоче тепла, але потім може задощити.
-Сісой листя золотить.
-Якщо до цього дня на кущах смородини з’явилися перші жовті листочки – до ранньої осені.
-Сонце сяє, волога невідчутна – до доброї погоди.
-На Сісоя добра погода – початок вересня буде «золотим».
-Сісой до осені не підведе, якщо добра погода піде.
Вправні господині стверджують, що молоді огірочки для маринування годиться збирати саме у свято Сісоя.


