Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (0 голосів)

...Коли з гiр менi всмiхалося сьоме лiто, мама, кладучи на стiл скромну вечерю, сказала:
- За те, Митре, що-сь такий непосидючий, пiдеш вiд завтрашнього дня пасти корову до Кочерганiв. Ачей не треба вас аж трьох ходити за нашою коровою.
- Може, не пущала би-сь дiтвака, - скрушно озвався з глиняної печі важкохворий на астму батько.

Але мама не давала йому договорити:
- У Кочерганiв нiкому за худобою придивитися. Треба помогти людям…

За мною, звичайно, лишалось право вiдмовитись, i пасти чужу корову нiхто б мене не заставив.

Але я сам згодився. Менi було просто цiкаво пожити в чужих людей.

У сiм лiт усе цiкаво.

Кочергани мешкали недалеко вiд нас. Молода сiм’я: Хома - тракторист, Гафiя, його дружина, вела домашнє господарство; i двi маленькi донечки-зозульки в колисцi.

Хоч були вони людьми незлими, але доглядати їх корову нiхто не хотiв.

І став я пастушити самостiйно, не зі старшою сестрою, як досi, та ще й з такою злющою худобиною, як Кочерганова Цiндоля.

Корова була як корова, середнiх розмiрiв. Лише кольором рiзко вирiзнялась з-мiж iнших: жовтаво-червона, аж огниста. Здалеку здавалося - не тварина пасеться на зеленiм косогорi, а вогник пломенiє.

Ось Цiндоля пiдняла голову i з неприхованою цiкавiстю почала розглядати мене, наставивши вперед вуха: що за пастух i чого вартий. «Ти, хлопчино, хочеш пасти мене? - наче питала корова. - А чи посильний тягар береш на себе? Ти навiть не здогадуєшся, хлопче, якi бiди ждуть тебе зi мною. Скiльки пастухiв було в Кочерганiв - i всi тiкали. Поскотарить тиждень-другий - i геть. То все з-за мене. Хазяї мої давно б збулися такої корови, але я молока їм даю за двох...»

1 1 1 1 1 (0 голосів)

Малий Андрійко завжди капризує, коли треба одягатися, аби вийти надвір погуляти. Тож одягнути дитя – ціла проблема.

Його батьки працюють чиновниками. І часто від них він чує слово «комісія». Адже чиновницька машина не може без усіляких перевірок, актів і т.п. Й усе це робиться комісіями. Саме цей орган наводить страх і жах на всіх, у тому числі й на чиновників різного рангу.

Малий усе це чує і добросовісно запам’ятовує.

Того ранку Андрійко теж не хотів одягатися, аби йти в дитсадок.
– Одягайся швидше, бо зараз прийде комісія, – ні з того ні з цього раптом пожартував батько. Вони з матір’ю тільки-но розмовляли про якусь чергову комісію.

Це магічне слово одразу подіяло на малого. Він миттю дав себе одягнути і стояв готовий, як солдат…

1 1 1 1 1 (8 голосів)

Так хочеться погратися у сніжки
Й відчути, що за календарем зима,
Проте коли поглянемо у вікна,
Здається, що прийшла весна.

Прийшов до нас поважно в гості
Грудень - останній місяць року,
Усі навколо метушаться,
Очікують Різдва й Нового року.

Для когось Новий Рік несе
Нові емоції, подорожування
Комусь сімейне щастя,
А комусь успіхи в навчанні.

Комусь несе він міцну дружбу,
А комусь вірнеє кохання,
Як прикро, проте не тільки позитив,
Несе він і розчарування.

Комусь 2020 рік
Несе здоров'я повний міх,
Благополуччя у родині
І радісний, дитячий сміх.

Для когось рік цей буде
Надзвичайно щирим,
Принесe успіхи в роботі,
Везіння скрізь, добра і миру.

Але, щоб не приніс Вам Рік Новий,
Не розчаровуйтесь, живіть у мріях,
Вони здійсняться, вірте в це,
Життя - то бумеранг, і кожен виклик - це завжди надія.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Вітання всім маліжанам!
Ми з Дідом Морозом із нетерпінням чекаємо всіх Вас завтра об 22:00 на новорічний чат!!!

didmoroz

1 1 1 1 1 (2 голосів)

sira myshka

2020-тий, за східним календарем, рік Щура. І хоч щур майже ні в кого не викликає симпатії, все ж, вважають, що цей рік має бути вдалим, багатим, а люди, які народилися у рік Щура - працьовиті, старанні, ощадливі.

В українських народних віруваннях, фольклорі, більш поширений інший персонаж - миша, «молодша сестричка щура». Їй присвячено чимало дитячих віршиків.

Вона вважалася у маловірних людей нечистою тваринкою. Побутує переказ, що миша прогризла дірку в Ноєвому ковчезі, і рід людський врятувався лише завдяки котові, який задушив мишу і заткнув дірку своїм хвостом. Загальнопоширеним було вірування, що миша обов'язково перетвориться на кажана, питиме людську кров, але для цього їй потрібно з'їсти крихітку свяченої паски.

Мишу народ тісно  пов'язував із світом чарівників і відьм, які можуть обертатися в цих тварин або перетворювати на них людей.

Колись, щоб уберегти збіжжя і продукти від миші, виконували спеціальні ритуальні дії, проголошували замовляння. Наприклад, комору з хлібом кропили водою, освяченою в церкві на Маковія, примовляючи: «Миші й щурі, не ходіть сюди, бо вас маковіївська вода поб'є!». Іноді, щоб позбутися мишей, їхні нори закладали шматочками дерева, у яке влучила блискавка. Та найкращою силою проти них вважався працьовитий кіт, не ледар... Так воно і є!

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Від снігових гроз до теплого дощу

Олена Федюра
28 січня 2022

Давно вже не писалось так, як сьогодні. Хоча були думки, були розмови про думки, стаються...

Про весни й провесніння

Олена Федюра
28 січня 2022

Провеснилося всередині у січні.
Останнім часом вдосталь провеснінь –
Давно вже схоже не здавалось...

Автентичне. Листи

Олена Федюра
28 січня 2022

"Я читаю твої листи, а за вікном падає сніг. Чари?

Поруч із тобою відчувається як вдома. Я вже...

Розбиваються криги

Тарас Лехман
25 січня 2022

29 січня — свято Поклоніння чесним веригам (оковам) апостола Петра; у народі – свято Петра...

Виглянь, сонечко!

Тарас Лехман
23 січня 2022

25 січня – свято Тетяни. Колись у цей день загадували на прийдешні весну і літо.

  • Якщо на Тетяни...