Все в блогах

Автор: Тарас Лехман

10 вересня 2023

Перегляди: 68

15 вересня вшановують преподобних отців Олексія, Івана, Федота, Антона, Маманта і Руфіна.

В Україні цей день називають по-різному. Але найчастіше згадують ім’я Руфін.

Народні прикмети:

На Руфіна любить бути погоди зміна – від осіннього тепла до похолодань та дощів.

Якщо на Руфіна після відносно стійкої теплої погоди почалися дощі, то далі осінь буде мінливою.

Після дощу на Руфіна неодмінно з’являться опеньки.

На Руфіна тепло і сухо – осінь ще порадує теплом.

Після холодного Руфіна каптан з плечей скидай, а кожуха одягай.

Одна з давньоруських назв вересня – ревун. За фенологічними спостереженнями, цієї пори (здебільшого у другій половині місяця) починаються гони у диких копитних, прийшла пора їхнього весілля. Сурмлять, ревуть по лісах олені, лосі, козулі. Такі дивні голоси видають тільки самці, викликають один одного на поєдинки, влаштовують своєрідні «лицарські турніри». До речі, тоді ці тварини стають особливо небезпечними для людей…

Автор: Тарас Лехман

10 вересня 2023

Перегляди: 68

13 вересня вшановують преподобних отців Геннадія і Купріяна. Але за старим» східним церковним календарем найважливіше свято цього дня Положення Чесного  поясу Пресвятої Богородиці. На відміну від інших Богородчанських свят воно не належить до великих церковних. Його урочисто відзначають лише у тих містах і селах, де справляють храмові  празники, тобто церкви освячені (названі на честь самої події.

Цей день не оминув традиційного старого календаря українців. Спостерігали:

Якщо на Положення встановилася тепла (як для осені) погода, то люди ще довго тішитимуться теплом, але й дощі неминучі.

Мочить дощ – картоплю доведеться викопувати з грязюки, проте жовтень буде сухим.

На Положення сухо – зима буде гострою.

До цього дня лягло багато листя – зима буде ранньою.

Сильні вітри, а волога повітря висока – невдовзі випадуть рясні зливи.

Автор: Олена Федюра

05 вересня 2023

Перегляди: 98

Між юними деревами опускається туман
І ти бачиш, що він дійсно стелиться,
Не просто люди так говорять.
І ти стоїш там
Сама схожа на той туман
Прозора
Видима
Вловима
Здається, що холодна
Ти бачила себе на фото,
На яких навіть не була присутня,
Не особисто.
А чого стоїш?
Щоб я тебе побачила?
Тоді чому сама не вітаєшся?
Хоча б усміхнулась, чи пальцем показала на сонце:
"Дивись, гарно, правда? Моє. І твоє"
Та я й сама сонце бачу,
Як воно фарбує світанкове небо,
Яке ще хвильку тому тривожилось від ракет,
А зараз гуде хвилями відбою.
На зеленому добре видно туман –
Зараз він
Смужка на висоті твого зросту
(Кумедно, тримаєш туман на голові)
А я тримаю тебе на думці
Це ти сполохала ластівок на полі?
Чи це я?
А може взагалі я і є твоя пташка?
Дівчинка-пташка поза старими історіями.
Навчи мене молитись Богу,
Щоб я зустрічала тебе серпневими ранками
На цій дорозі.
Познайомлю тебе з кимось, хто буде поруч,
Ну й обов'язково їх з тобою
Сховалась
Але не знаю, чи в хмарі,
Чи в сонці,
Чи як робінзон поміж кукурузи

Автор: Олена Федюра

05 вересня 2023

Перегляди: 82

Я спалив твої квіти, щойно ти вийшла з дому.
Годиною по тому зрозумів, що квітами був я сам.
І ось так, випадково випаливши себе, на згарищі того, що колись зі себе тобі дарував, стояв, увособлюючи саме той приємний запах-ностальгію диму. Так вже сталось, пробач. Так ніби не я в собі винен, а хтось в мені.
Ти перестала мені подобатись, відколи припинила користуватися словами, а ще відтоді, коли захотіла всі слова звести до суцільної історії. Приклеїла осколки до уламків, сказала – сучасне мистецтво. Тільки ти сама була мистецтвом, але коли воно твоїми руками почало викарбовуватись на реальності, все пішло кудись не туди.

Нотатка зі зображенням твого підпису.
Поміж тріщин тече невиправдане "Нормально".
Старі скатертини.
Ти більше не пишеш віршів,
Принаймні таких, як раніше,
Коли кричала до світу.
А тепер слухаєш.

Пастка
Народжена і названа,
Натхненна,
Навчено-невивчена,
З рештою алітерацій.
Що в ній свого?
Зрештою, чи тільки одна
Носить подароване ймення

Глибоководне міжмістя ширше, ніж вчора,
Вище рівня вчорашнього неба.
Не треба, сонце, не треба.
Це значно далі, ніж осягнеш зором.
Ця пастка для живого –
Видимий міст між дахами

Ні, дякую. Ти не черепаха, на панцирі якої тримається чийсь світ, та і я не кит, на якому ти стоїш. І взагалі, запозичення стають надто явними, почитай когось іншого.
Зі стін зняли фотографії. Стіни тепер іншого кольору.

Ми яко люди видихаємо те, з чого складені.
Все, що я дивне до тебе відчувала, було чимось маленькою мною з твоїм обличчям. Це найбільш близьке пояснення для не те щоб розуміння ситуації, а просто лише б її осягнути. Ніхто на тебе не схожий, і це дивно. Тому ось я вважаю те, що відчувається доречним вважати.
І знову ті ж пісні. Мені пасують мої пісні, і те, що я бачу, коли слухаю їх.
В мені пульсують тривога, передчуття ймовірності поки невідомої, а ще щось дивно приємне (схоже на спалені зів'ялі квіти, не знаю, до чого б це). Минулого разу квіти були сталевими

Скільки їх/нас тут? Образів, маю на увазі

There is no great thing to stop and sing
Waiting for the rain
"Hot gates" Mumford & Sons

Автор: Тарас Лехман

02 вересня 2023

Перегляди: 164

11 вересня (до оновлення церковного календаря) відзначали свято Усікновення Голови Івана Предтечі-Хрестителя. Але у цьому дописі будемо дотримуватися фенологічного календаря.

У церковній традиції цей день вважається строгим пісним. Саме свято належить до великих церковних, але фізична праця на Усікновення дозволяється (якщо це не неділя). Адже потрібно вчасно зібрати врожай городини. Змарнуєш мить – буде голодним увесь рік. Звісно, як наголошують священики, насамперед не потрібно забувати про молитву, Службу Божу у храмі, а вже потім братися до праці.

У давнину вважали, що саме з дня Івана Головосіки (так у народі називають це свято) час заготовляти горіхи – ліщинові (лісові), волоські. Їх сушать і зберігають аж до наступного «горіхового врожаю».

Обряди щодо збирання ліщинових горіхів у день Головосіки нагадували дійства у свято Нерукотворного образа Ісуса Христа (Третій Спас, Спас на полотні, Горіховий Спас, (16) 29 серпня). Зокрема жменьку лісових горіхів залишати на пеньку і тлумачили: це – гостинець для білочки на зиму; щоб наступного року добре вродила ліщина; плата Лісовику – духу і господарю лісів, аби добрим і прихильним був до людей. Не чинив їм збитків…

Водночас спостерігали:

-Горіхи вродилися рясно – на врожай хліба в наступному році; буде багато снігу й вродить озимина.

-Багато горіхів – наступного року буде багато гороху (і навпаки).

-Багато гнилих горіхів – зима буде з відлигами; доброго врожаю не чекай.

-Рано опадають горіхи – на ранню зиму. (Так само жолуді).

-Білка робить на зиму великі запаси горіхів і жолудів – зима буде холодною, затяжною

-Горіхів багато, а грибів мало – на холодну зиму.

У народній медицині особливо корисними вважаються молоді («молочні») горіхи, які ще не зовсім доспіли. А жовту шкірку з ядер молодих горіхів і перетинки використовують для приготування настоянки. Нею лікують шлункові захворювання.