Все в блогах
Спасівські яблука
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 140
19 серпня відзначають велике церковне свято Преображення Господнього, або Спаса.
У цей день у храмах згадують євангельську подію, коли апостоли побачили Ісуса Христа в Преображенні. Згідно зі Святим Письмом, Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на гору Фавор і почав молитися. У ту ж мить Його вигляд враз змінився: обличчя просяяло, тіло та одяг залило Божественне світло. Побачивши це, апостоли наповнилися блаженством.
У давнину східні слов’яни-язичники цієї пори збирали врожай плодів, своєрідно освячували їх. А з прийняттям християнства на знак подяки Преображенню Господньому люди стали приносити в храм на освячення яблука, груші, сливи, виноград, інші фрукти саду. Тому це свято швидко «прижилося», поєднуючи язичницьку і християнську культури.
За церковною традицією, фрукти символізують духовну насолоду, яку відчули учні Ісуса Христа у мить Його Преображення.
Стали побутовими ще й такі народні назви свята – Яблучний Спас, Другий Спас, бо Першого Спаса (Маковія) відзначаємо 14 серпня.
Народні прикмети:
-Другий Спас символізує настання осені.
-Після Другого Спаса не сподівайся на теплу росу.
-На Другого Спаса лелеки починають відлітати у вирій.
-На Другого Спаса любить бути спека. Це літо з нами прощається…
Овес також добре!
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 102
Останнім з хлібних злаків, як правило, косять овес. Впоратися з цією роботою селяни намагалися до свята Преображення Господнього (Другого Спаса, 19 серпня), бо потім овес «посипиться на землю». Та й спершу потрібно було зібрати пшеницю, жито, ячмінь – основний хліб.
Овес заготовляли і заготовляють здебільшого на корм для коней. Але при нестачі пшениці чи жита пекли хліб і з вівсяного борошна, або додавали його до пшеничного чи житнього. А от вівсяна каша на молоці (смачна у корисна страва!) завжди була на обідньому столі.
З вівсяних, житніх та пшеничних стебел з колоссям (неодмінно мало бути три компоненти) на Різдво гуцули виготовляли коляднички – аналог дідуха, тільки брали 9-12 стебел і перев’язували їх барвистою стрічкою. З колядничками йшли колядувати на потреби церкви і дарували їх господарям, таким чином дякуючи за грошову плату, скільки б вона не становила.
У народі кажуть:
-Дай коневі вівса – буде з нього робоча сила.
-Без жита і пшениці й овес піде на хліб.
-Вівсяна булочка, звісно, не пшенична, та також хліб.
-Наївся вівсяної каші і працює, як кінь…
Холодними росами
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 172
-У серпні роса стає холодною.
-Рясно цвіла медунка – буде багато гречки.
-Добре, коли у серпні дощі помірні, погано, коли болото.
-Не поспішай викопувати картоплю у серпні, вона росте у землі аж до Семена (14 вересня).
-Скорий відліт лелек – на ранню осінь.
-Вода в ріках стає теплішою - перед дощем.
-Влітку сухі гілки падають з дерев – на негоду.
-Голуби ховаються в гарну погоду –буде дощ.
-Вітер дме поривами – встановиться тиха погода.
-Влітку з вудкою, а взимку з сумкою (торбою).
-Ґедзі сильно кусають – на тривалу негоду.
-Зірки мерехтять улітку – до дощу.
-Було багато колосся – взимку буде багато снігів, вдарять сильні морози.
-Жуків-гнойовиків не видно при гарній погоді – за кілька годин піде дощ.
-Ікавка – на погоду; ломота – на негоду.
-Качки кричать і плещуться – на дощ; сидять тихо – на грозу і грім.
-Качки обскубуються – дощ буде.
-Комарі, мухи та інші комахи стають набридливими – на негоду.
-Мухи у серпні кусають, бо зиму чують.
-Кільце навкруг сонця – буде вітер.
-Овес дозріває – з’являються перші опеньки.
-Осоту польового влітку багато – зима буде холодною; багато щавлю – теплою.
-Мурашині ходи відкриті і мурашки багато рухаються – до холодної погоди.
-Місяць уповні червоний – буде дощ.
-Овеча вовна волога на дотик – перед дощем.
-Павуків видно багато – до хорошої погоди.
-Павук розставляє павутину колесом – буде ясна погода.
-Похолодання після дощу – погода невдовзі поліпшиться.
-Ті поля були щасливі, на які літній дощ вчасно випав…
Бери мед!
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 153
14 серпня у церквах східного обряду вшановують пам’ять семи братів-мучеників Маккавеїв та згадують про Винесення Чесних древ Животворчого Хреста Господнього.
Медовий Спас та Маковія – народні назви свята. Адже в цей період пасічники починали забирати з вуликів мед, а господарі збирали новий врожай маку.І мед, і мак неодмінно освячували у церквах.
На Маковія розпочинається Успенський піст. Вже із самої назви стає зрозумілим, що він приурочений святу Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначають 28 серпня. А сам піст завершується днем раніше – 27 серпня. За строгістю він прирівнюється до Великого посту.
У народі існують і такі назви свята – Мокрий Спас, Перший Спас. Цього дня наші пращури востаннє в році йшли купатися до водойм (і то тоді, коли доволі тепла днина), бо потім уже не можна приймати такі водні процедури. Казали: «Ілля (2 серпня) воду постудить, а після Першого Спаса вода стає холодною».
Прохір: літо за двір!
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 182
10 серпня – день вшанування Прохора, Никанора, Тимона й Пармена – святих апостолів і дияконів. За народним календарем українців цей день називають Прохоровим, Прохорів.
…Тієї пори ще можуть бути спекотні дні, але ночі вже прохолодні, так само холодні ранкові й вечірні роси. Тумани стають густими, сивими, а часом молочними. Осінь нагадує про своє наближення.
У народі кажуть:
-Прийшов Прохір – літо за двір!
-На Прохора баба заохала: «Знову прийде зима!..».
-Вже на Прохора, бабо, мости собі піч!
-Як би тепло не було, але після Прохора літо не вернеться.
-Прохір міняє червоний жупан (колір літа) на золотий (колір осені); починає золотити листя дерев і кущів.
-Який Прохорів день – таким може бути перше бабине літо.
-Похолодання на Прохора віщує близькість осені.
-Павук забився в куток – до вітру.
-Павуки швидко снують павутину – на зміну погоди.
-Рано набирають соку ягоди калини – у першій половині вересня морозів не буде.
