Все в блогах
Срібний місяць
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 142
- У січні краще сидіти на печі і їсти калачі.
- Січень холодний — липень буде сухий і гарячий; не чекай грибів до осені.
- У січні сніг з вітрами - у лютому будеш трясти зубами.
- У січні тріщать морози (і снігу багато) - влітку від хліба тріщатимуть стоги.
- У січні морози - у лютому заметілі.
- У січні вночі панують сови та сичі.
- Березень у січні - у березні бійся січня.
- У січні зимна з морозом та снігами погода - буле влітку у полі урода.
- У січні і горщик на печі замерзає.
- Січень - рокові початок, зимі середина.
- Січень - рокові сум, а зимі половина.
- Місяць січень весни господар.
- Січень - усьому року заспів.
- Січень на курячий скік додав дня.
- Сонце у січні крізь плач сміється.
- Січень вітром дме й морозом пече.
- Січень - селянське багатство.
- Січень хвалить сніговій, травень хвалить день дощовий, тоді серпень буде на сніп рясний.
Помста
- Автор: Галащук Марія Іллівна
- Перегляди: 105
Оповідання
День був сонячний, теплий. В обідню пору почало парити, аж дихати було нічим. Та скоро на небі появилася чорна хмаринка, а навколо неї почали збиратися сиві волохаті хмари. Вони наростали і штовхали одна одну, мов билися навкулачки.
Шалений вітер-пустун пригинав до землі верхівки молодих ялин. Раптом стало темно. Насувалася гроза. Прорізавши небо вогняною різкою, з-за високих ялин на колясці-громовиці вискочила красуня-блискавка. А за нею прокотилися страшні громи. Змія-громовиця не могла зупинитися у своєму шалі, звиваючись вогняною змійкою, блискавиця краяла небо вздовж і впоперек, освітлюючи собі дорогу тисячами ліхтарів. Раптом на її дорозі став лісовий красень-дуб.
Здавалося, що його кучерявий чуб сягав неба. Дочка Перуна давно зазіхала на красу коренастого дуба-велетня. Сиплючи вогняними іскрами, блискавка вмить наблизилася до лісового красеня і, взявши його в цупкі обійми вогняними вустами вп'ялася в його кучерявий чуб. Люта блискавка безжалісно трощила його руки-гілки на тріски, густо розкидаючи їх навкруги. Дуб застогнав від пекучого болю, який обпік його тіло і душу.
– Тобі боляче, красеню? – зло прошипіла вогняна громовиця.
– Ти не знаєш, що таке «боляче», бо ти народжена робити тільки зло, тому тебе ніхто не любить, – простогнав обвугленими вустами дуб.
– Ха-ха-ха! – голосно зареготалася дочка Бога вогню, і, жадаючи помсти за нерозділену любов, вмить прорізала небо і освітила весь ліс, гублячи в його глибині свою злість.
Враз дрібні холодні краплі рясно посипалися, немов випущені із тисячі небесних люків стріли. Дощ полив мов із відра.
Скоро настане зима
- Автор: Галащук Марія Іллівна
- Перегляди: 78
Ще вчора було літо, літечко,
А вже осінь у вікно загляда.
Ти не спіши, не спіши, осене,
Рахувати людськії літа.
Ще осінь сипле тепло у душу,
Та вже скоро зима за вікном,
Не спіши, не спіши, зимонько,
Цілувати коси ледяним крилом.
Не срібли, зимонько, холодом коси,
Не сип безнадію у душу,
Інколи плаче душа,
Та сильна бути мушу.
А літа біжать, мов коні баскії,
Їм не буде уже вороття,
За вікном ще осінь буяє,
Та скоро настане зима
Ідилія
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 82
Люблю травень, коли буяють у цвітінні сади, ароматом квітів сповнюється повітря, з усього довкілля линуть пташині співи.
Втомлений, покидаю шумне бурхливе місто. Випала нагода кілька днів побувати у віддаленому селі, в батьків дружини. Набридли шум автомобілів, дзинчання вікон від руху вантажівок, стуки коліс потягів. Відпочину від міської суєти й на господарстві щось допоможу. Зрештою, як завжди, наберуся у селі наснаги.
У село приїхав під вечір. Першою мене зустріла кудлата Кнопка. Радісно загавкала.
– Давно не бачились. Привіт! – подаю руку. А та у відповідь – лапку.
У господі – батьки дружини. Вони наче чекали мого приїзду, нагодували смачним селянським борщем.
– Ти, сину, відпочивай, а завтра вже візьмемося до роботи. – Якщо не втомився, то йди на озерце і полови рибку.
Взяв вудку, наживку і поплентався на озерце. За мною – кіт Мурчик. Це батько його привчив йти з кимось на рибалку. Тільки побачить у руках вудку, так відразу біжить до воріт . Перша спіймана рибка – завжди йому!
Не пам’ятаю скільки років не рибалив. Та не в рибалці справа. Хочу насолодитись надвечірньою красою місцевих пейзажів, спокоєм озерця. А воно насправді виявилось спокійним, ні хвильки. Як закинув поплавок, то він так і завмер на водоймі.
Година, друга… Не клює… Втім, не звертаю на це уваги, а милуюся заходом сонця.
Різдво
- Автор: Маркіян Лехман
- Перегляди: 75
Вифлеємська зірка засіяла
І веселу радість сповіщала:
Наш Спаситель в яслах народився,
Від Марії Діви воплотився.
У цей світлий неповторний час
Із Різдвом вітаю усіх Вас!
* * *
Бажаю радості й любові,
Миру й коляди гучної!
Щиро ВАШ – Маркіян ЛЕХМАН
25.12.2021 р.