Все в блогах
Скубуть гусей…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 69
У перших днях жовтня господині-селянки мають ще одну важливу роботу – скубти гусей. Часто таку «місію» пов’язують зі святом Апостола Кондрата (4 жовтня). Але це за старим стилем. За оновленим календарем – день Єротея. Однак дата залишається незмінною.
Річ у тім, що тієї пори гуси по-своєму «готуються» до зими: гублять старе пір’я, старий пух, натомість на них виросте нове пір’ячко, тепліше, густіше. Отож час їх скубати. Як правило пір’я і пух беруть з живота, бо вони найякісніші. А м’яка пухова подушка, тепла пухова ковдра завжди були у ціні. Хоч для самої гуски, погодьтесь, така процедура не є приємною.
До зими у гусей густе, щільне пір’я, теплий пух ще відростуть, тому птиці не буде холодно. (Тут спостерігаємо і прагматичне планування сільської праці, прагматичний розрахунок).
Перед тим, як скубати гусей, деякі господині виганяли їх на водойми, щоб ті скупалися. Але гуска і без того птиця акуратна, вона ретельно доглядає за своїм пір’ям…
Надія й Оберіг
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 76
1 (14) жовтня – велике церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Водночас українці ще й святкують День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День створення УПА. Відзначають Покрову і як народне свято…
День захисників і захисниць України – державне свято, яке започатковане 14 жовтня 2014 року президентським Указом під назвою «День захисника України». 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала його на День захисників і захисниць України. Нагальна потреба у такому державному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. А нова хвиля вторгнення (24 лютого 2022 р.) тільки актуалізувала цю проблему. Неймовірні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій, віддані життя за Україну, рідну землю потребували і потребують гідного вшанування з боку суспільства й держави.
Починаючи з 1999 року на свято Покрови ми ще відзначаємо і День українського козацтва. З давніх давен Богородиця була покровителькою українських козаків й усіх українських збройних формувань. Саме тільки на свято Покрови відбувалася Велика козацька рада, на якій обирали гетьмана і визначали подальші стратегію і тактику дій. Образ козака, як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному серцю.
Козаки мали на Січі церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці, її ікону. Ідучи в похід, відправляли молебні до своєї Покровительки. А повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.
Уже у XX столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України, волю українського народу від чужоземного панування наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української Повстанської Армії. І знову не випадково днем створення УПА у 1942 році було обрано свято Покрови.
Героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім. А гасло «Слава Україні! Героям Слава!» стало офіційним вітанням українського війська.
Саме свято Покрови Пресвятої Богородиці було введено у церковний календар тільки у Х столітті. В його основі – подія, яка сталася у Влахерні (передмісті Константинополя). На ту пору місто й прилеглі території були оточені ворогами. Під склепінням храму на всенічній службі враз з’явилася Пресвята Богородиця з ангелами, пророками та апостолами. Вона накрила вірян своїм дивовижної краси омофором. Це видіння стало предвісником перемоги. Невдовзі ворог відступив і місто було врятовано від знищення.
З тих пір Покрова асоціюється з заступництвом і захистом від ворога як видимого так і не видимого.
Крім того, свято Покрови було надзвичайно шанованим серед українців ще й тому, що з цього дня дозволялося справляти весілля. А селянам до Покрови потрібно впоратися зі всіма польовими роботами…
Золотокоса пора
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 70
-У жовтні осінь усе золотить і багрянить.
-Жовтень – золотокоса пора.
-Теплий жовтень – потіха людям.
-У теплий жовтень подбай про теплого кожуха, бо зима може бути холодною.
-Жовтень і з дощем, і з болотом, і зі снігом, і з морозом буває…
-У жовтні вже швидко день догорає.
-Жовтень перевірить, чи порожні поля.
-У жовтні тихо (тиха й тепла погода) – взимку може бути лихо (сніговії, заметілі).
-Жовтень – місяць весіль.
-Хто у жовтні побереться, той щастя матиме.
-У жовтні ще ніхто з голоду не помер.
-Жовтень про повну комору подбає.
-Осінь – наша матінка, нагодує і убогого.
-Восени – багач, а навесні – прохач.
-Осінній бусинець обмочить сильніше дощу.
-Миші лаштуюють гнізда всередині копи – буде мокра осінь; зверху – суха.
-Риба восени випливає на мілководдя – до похолодання.
-У жовтні тепляк (тепло) тримається, літу, що пішло, кланяється.
-Трясогузки в суху осінь не поспішають відлітати, але тримаються зграями – невдовзі настане непогода.
-Павуки увечері спускаються на свої довгих павутинках – до тепла.
-Листя на березі починає жовтіти з вершини – чекай ранньої весни; знизу – пізньої.
-Листя на деревах жовтіє знизу – весною буде вдалим ранній посів; жовтіє зверху – добрий пізній посів.
-Осінь-жируха зі злою зимою бореться.
-Тішся жовтнем, бо листопад – передзимок.
-Хоч жовтневе тепло, та на зиму пішло…
Повівайло
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 80
29 вересня вшановують преподобних Євфимію, Купріяна і Людмилу.
Колись в Галичині і на Волині цього дня старші люди стежили за напрямком вітру і прогнозували:
-Якщо на Євфимію і Купріяна тривали час дме північно-західний вітер (у народі його називали Повівайлом), розпочався вранці і до вечора не вщух, то він принесе затяжні дощі, а то й дощі з мокрим снігом.
-Північно-західний вітер осінньої пори завжди приносить опади.
-Чим дужчий (сильніший) Повівайло – тим рясніша злива.
-Повівайло дерева обтрусить – зима рано прийти мусить.
-Дощ на Євфимію і Купріяна – жовтень очікується «гнилим».
Найгіршим для господарів було, коли Повівайло пострушував на землю ще не зовсім доспілі яблука і груші (пізні, зимові сорти). Аби зберегти плоди на зиму і щоб вони не псувалися, не загнивали, садівники ховали їх у стіжки соломи. Хоч у соломі вони «відлежувалися», але втрачали свої смакові якості.
Спільні турботи
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 79
26 вересня – свято Корнелія (Корнилія) Сотника.
З народних прикмет:
-Як Корнило скаже – так зима покаже.
-Коли цей день теплий та сухий, то зима буде пізньою і не надто лютою.
Господарі радіють теплій погоді, барвистій осені, а не сірій, похмурій. Та ніколи їм милуватися красою природи. Бо після теплих днів враз може настати мокра осінь. Городина вже має бути зібрана. Тому до цієї пори чоловіки мають облаштувати підвали, льохи, ями-кіпці, у яких зберігають овочі на зиму. Жінки, тим часом, оглядають, перебирають овочі, сортують їх, вилучають гнилі. До праці активно долучаються діти.
У кожного своя робота, але все це спільні турботи. Змарнуєш день, то потім не надолужиш. Взимку залишишся без запасів.
