Все в блогах
Градом б’є, спати не дає…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
15 квітня – день пам'яті святих мучеників Аристарха, Пуда і Трохима, учнів та послідовників Святого Апостола Павла. Усі вони були страчені за Христову віру. Зокрема Трохим загинув разом із Павлом. Їм обом стяли голови мечем. Про своїх учнів Апостол Павло згадує добрим словом у листах та посланнях, що відображено в Апостольських Діях.
У цей день селяни найбільше боялися граду, бо він може побити сходи ранніх городніх культур, цвіт на садових деревах. Тоді вже годі сподіватися на добрий врожай городини і садовини.
Народні прикмети:
- Якщо на Аристарха градом б’є, спати не дає (нічний град) – очікуй на голодний рік. Ця прогностична прикмета має і переносне значення: хіба селянину до сну, коли градом побило посіви?..
- Дощ шумить, град сипле – зникнуть посіви.
- Похмурий день, доволі холодно, не чути співу птахів, падає дощ – очікуй тривалої гнилої погоди.
- Лихо буде хлібним посівам, якщо у цей день град.
- Собаки виють ночами весною – буде голод.
- Молода м’ята соковито пахтить – невдовзі збереться дощ.
- Блискавки небо розколюють – сльоту обіцяють.
- Весною гроза – добре, але надмірні грози – лихо.
Розпускається ліщина
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 83
Де тільки не зустрінеш кущ ліщини. Росте у листяних і мішаних лісах, у парках, в садах, на галявинах, сонячних кручах. Цвіте у березні-квітні, а сповна листям вкривається у другій половині квітня (за холодної погоди – у травні).
Колись у народному календарі українців ліщині був присвячений окремий день – свято Івана Ліствичника (12 квітня). Християнському світові відомий його духовний твір під назвою «Ліствиця», за що автор і був прозваний Ліствичником.
Поважають ліщину і за її горіхи, і за лікувальні властивості листя, кори (насамперед молодої), корінців. Їх широко застосовують у народній медицині. З ліщини, як і з верби, виготовляли кошики, плоти, граблі, вудилища… Господарі, у кого цей кущ ріс на подвір’ї, у садку, біля криниці, завжди окроплювали його свяченою водою.
За розпуском ліщини і дозріванням горіхів прогнозували погоду і планували сільськогосподарські роботи.
У народі кажуть:
- Рано розпустилася ліщина – на раннє літо.
- Багато горіхів на ліщині – зима буде холодною, але для білки не голодною, а наступна весна – ранньою, з ранніми польовими роботами.
- Ліщина – не калина, та користі багато.
- Чим раніше розпускається ліщина, чим раніш кущ вкрився листям – тим раніше сади городину.
- Сіяти моркву, мак і петрушку потрібно тільки після того, як зацвіла ліщина.
- Вкрилася листом ліщина – невдовзі заспіває соловейко.
- Зозуля закує тільки після розпуску ліщини.
З теплом і холодом буває…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 62
10 квітня – вшановують Святого Терентія і його сорока побратимів, які загинули мученицькою смертю за Христову віру у часи правління цісаря Декія (кінець ІІІ століття).
Якщо цього дня було холодно, то колись старші люди жартували: «Терентух ще не скидає кожух». А коли панувала тепла сонячна погода, то казали: «Тепло на Терентуха – вже не потрібно буде кожуха».
Народні прикмети:
- Холодний квітень – на недорід.
- У горах довго лежить щільний сніг – травень буде холодний. (Мовиться про Карпати).
- Якщо квітень з холодом і теплом буває (поперемінно) – літо буде мінливе, з нестійкою погодою.
- На Терентія мокрий і похмурий ранок – негода затягнеться на весь день.
- За холодної погоди кіт на припічку лежить – холод протримається.
- Яка погода на Терентія – такою може бути на Провідну неділю.
Усе в русі…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 71
8 (21) квітня – свято Руфа.
Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля прилітає з вирію, квітнуть перші дерева, усе живе починає рости, розвиватися, набиратися сили від землі і весняного сонця.
Але у народному календарі українців день Руфа присвячений насамперед зміям, які прокидаються від зимового сну. Застерігали, особливо дітей-бешкетників, що на Руфа в жодному разі не можна ходити до лісу, оскільки змії виповзають із зимових схованок і по-своєму зустрічають весну. Зрештою, у них починається шлюбний сезон. Біологи також небезпідставно застерігають, що цієї пори змії стають вкрай агресивними, а, відтак, небезпечними.
Народні прикмети:
-На Руфа весняні грози – до доброго врожаю зернових, особливо щедро вродять озимі посіви.
-Суха погода – не поспішай садити картоплю, зачекай на дощ.
-На траві, яка пробивається із землі, побачили паморозь – ще буде холодно.
-На Руфа буває для людей холодно, а для птахів голодно.
10.02.2024
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 113
Розбуди мене за тиждень по весні,
Коли навчуся думати віршами,
Поведи кудись, обабіч решти снів –
Я теплий вітер чутиму руками.
Малюнки пальцем на старому склі
Мережива травневих самозречень.
Прокинуся. Бо все ж, не бруньки слів
Мені живого цвіту забезпечать.
Не забезпечать дотику руки.
Не вперше взимку справи не гаразд,
Не тільки в часі квітнуть негаразди.
В твоїх обіймах спатиму щораз,
Як схочеться дощам у січні впасти.
З рядків холодних в'язаний сюжет.
В кишенях снів метафоричні весни
Виводять часу мандалу-портрет,
Бо свідки для мистецтва недоречні.
Але твій погляд бажаний таки
