Все в блогах
День світлячка
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 96
У народному календарі українців інколи зустрічаються дні (і це конкретно визначені дати) з доволі дивними назвами. Але за ними – багатовікове спостереження на природою і кліматичними змінами.
Наприклад, 18 травня – День світлячка. Краще було б сказати – Ніч світлячка. Адже вони нічні комахи, верхні крильця-панцери яких містять фосфор. Тому вони світяться у темряві ночі, а особливо, коли повний місяць і багато ясних зірок на небі. Літають, мерехтять, наче іскринки, що відірвалися від багаття. Але самого багаття ніде не видно, ніхто не розпалював його.
Справді, жучки-світлячки починають активно літати у другій половині травня. Оселяються у затишних і відносно екологічно чистих місцях. Для помешкання рій обирає здебільшого дупла дерев. Тому найчастіше їх можна побачити у лісі, далеко від насичених авто магістралей. За стійкої сприятливої погоди ці комахи сновигають у темряві аж до вересня.
Наодні прикмети:
-Уночі літає багато світлячків – наступний день буде сухим, без дощу.
-Чим більше світлячків літає – тим більша посуха у році.
-Якщо у звичному місці (де ви часто зустрічали цих комах) не бачите світлячків – очікуйте дощу.
-Суха ніч зі світлячками, а ранок ураз став вологим (раптово випала роса і довго не спадає) – на грозу.
Весняні грози
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 76
-Травневі грози – зерна повні вози.
-Травневі грози, то не морози.
-Добре, коли травень прославився грозами, а не морозами.
-Перші ластівки прилітають з грозами.
-Захід сонця чистий – дощу не буде; червоний – на дощ.
-Західні вітри у травні – гніздо дощів.
-Перший грім у травні при північному вітрові – на холодне літо; як дме східний вітер – на сухе; західний – мокре; південний – тепле.
-Рясна роса – на рясний день.
-Багряні зорі – на вітер.
-Хмари пливуть високо – день буде гарним.
-Кульбаба стуляє свою кульку – ознака негоди, що насувається.
-Якщо зірочник не розтуляє свої квіти зранку і тримає їх зімкнутими – чекай на опади.
-Навколо квітів акації кружляє багато комах – на дощову погоду.
-Гуска ховає голову під крило – невдовзі похолодає.
-Обложний дощ зранку – на весь день.
-Квіти сильніше пахнуть перед дощем.
-Заспівав соловейко – вода починає спадати.
-Замовк соловейко – ячмінь колоситься.
-Листя на дубі розвивається – починається сильне клювання щуки.
-Рано квітне горобина – на ранню осінь; пізно – на пізню.
Гликерія з глеком
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 191
13 травня – вшановують праведну дівицю, святу мученицю Гликерію, яку язичники стратили за сповідування Христової віри. Це сталося наприкінці ІІ століття, у часи правління імператора Марка Аврелія. Дівиця мужньо прийняла смерть, чим надихнула багатьох язичників стати християнами.
У народі, спостерігаючи за цим днем (власне, за погодою, змінами у природі), казали:
- Якщо Гликера проллє воду (випаде дощ), то на тривалу недобру погоду.
- Якщо Гликера виллє глек води, то не оминути біди; дощова погода встановиться надовго.
- Якщо на Гликерії добра трава, то корова додасть ще один глек молока.
- Рояться комарі і сухо – на тривалу теплу погоду.
- У Карпатах. Якщо на Гликери випаде сніг, замете сім доріг і ще вдарить мороз, тоді на врожай садовини не сподівайся.
- Мокра Гликерія – буде багато ранніх печериць.
- Цвіте багато фіалок – буде добре літо.
- Ознака доброї погоди на прийдешнє літо, коли цвіте багато конвалій.
- Травневі дощі оновлять природу, але якщо вони затяжні, то на негоже літо.
- Перед дощем замовкають соловейки і шпаки.
- Ластівки не літають, ховаються у гніздах – на грозу.
Їхні душі серед нас
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 114
(Дещо з історії Провідної неділі)
Через тиждень після Великодня українці відзначають Томину (або ж Провідну) неділю.
У народі вона має назви Радуниця, Радовиця (від слова – радість), Проводи, Могилки, Гробки, Діди, Бабський Великдень… У цей день свято Воскресіння Христового триває. Тому замість скорботи і печалі, віряни христосуються з покійними родичами, адже ті перейшли в життя вічне. Відтак Провідна неділя ще називається Великоднем для покійних.
Традиція, насамперед, пов’язана з культом наших предків і виникла ще до хрещення Київської Русі. Тоді велику повагу віддавали покійним предкам навесні. Це були урочисті дні вшанування пращурів.
Як відомо, культ предків – один з важливих аспектів нашої духовної культури. Вважалося (і тепер вважають), що душі померлих родичів, знайомих, приятелів, друзів радіють, коли про них згадують та віддають пошану, тому благословляють своїх нащадків. З прийняттям християнства язичницька традиція знайшла паралелі з новим віровченням і тепер тісно пов’язана з Великоднем.
На Провідну неділю в Україні заведено збиратися всією родиною і відвідувати кладовище, ставити квіти, свічки та могили та, передусім, ревно молитися. У цей день не треба сумувати за померлими. Навпаки, потрібно вірити та радіти Воскресінню, перемозі життя над смертю.
Починаючи від Томиної неділі, у церквах відновлюються поминальні служби, яких не було під час Страсної та Світлої седмиць. На дев’ятий день після Великодня Церква закликає не скорбити, а згадувати про те, що Христос Воскрес, переміг смерть, затвердивши життя і загальне воскресіння.
У Симона Зілота знахарська турбота
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 88
10 травня – день Святого апостола Симона Зілота.
Загалом, це дуже давнє язичницьке свято східних слов’ян. Але із запровадженням християнства на Київській Русі воно було встановлене саме на його честь.
До свята Зілота дозрівають деякі лікарські трави. Тому традиційно цього дня знахарки (виключно жінки!) йшли до лісу збирати цілюще зілля. (Тут ототожнюються слова «Зілота», «зілля»). Заготовляти чудодійні рослини слід «правильно»: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а потім обернутися на захід і зірвати рослину, супроводжуючи усі дії певними примовляннями. Їх знатні знахарки нікому не розголошували, лише усно передавали своїм надійним послідовницям. Часто це було родинне ремесло і табу. І тільки тоді, як вважали знахарки, зібране зілля та ще й належно засушене і збережене стане помічним. Ще одна умова: збирати зілля потрібно до того, як впала роса, бо опісля воно вже не матиме лікувальної сили.
Повернувшись з лісу з цілющим добром, знахарки спільно сідали до святкового столу. Увечері влаштовували купіль. У воді запарювали частку зібраних трав.
Народні прикмети:
- Якщо на Симона Зілота багато болота (падає дощ), то дощова погода збережеться надовго.
- Сухий Симон Зілота – на тривалу суху погоду.
