Все в блогах
Хмари-баранці
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 134
Щоби завбачити погоду на найближчі дні, наші предки спостерігали за хмарами. Які вони там у небі: чи скупчилися, чи розсіялися, чи темні, чи світлі?.. Такі ретельні спостереження також лягли в основу своєрідного народного прогностика. Безперечно, що сонце, місяць, зорі також підкажуть погоду, але хмари таки нижче і ближче… Отож про літні прогнози:
-На синьому (голубому) небі білі хмаринки, наче кучеряві баранці, світить сонце – буде гарна тепла погода, без дощу.
-Коли хмаринки-баранці враз збіглися «до стада» - буде незначне похолодання, але без дощу, а потім – теплінь.
-Хмари у вигляді баранців видно вранці і вдень, а ввечері з’явилися шарувато-купчасті хмари – можна чекати грози.
-Синє небо без хмар – погода зміниться.
-Темні хмари на сірому небі – до дощу.
-Вранці сонце сховалося за сірими хмарами – вдень випаде дощ.
-Чим густіші і темніші хмари – тим рясніший буде дощ.
-Грозу з блискавками віщують чорні розколоті хмари.
-Чорні густі хмари «розлітаються» у різних напрямках – на грозу, зливу.
-Білі хмари не пливуть по небу, а наче завмерли – на стійку погоду.
-Хмари пливуть проти вітру – неодмінно поллє дощ.
-Хмари відсутні або майже відсутні – до суховію.
-Хмари купчаться над горами і швидко опускаються вниз – несуть дощі.
-Хмари золоті – на вітер; рожеві – на дощ.
-Мандрівні хмари дощу не несуть.
-Пір’ясті хмари зникнуть до вечора – ознака поліпшення погоди.
-Хмари при заході сонця кільцями – до дощу.
Колись старші люди, як побачили влітку скупчення густих чорних хмар на небі, кепкували і «наказували» дітям: «Беріть граблі, забирайтеся на дах, розганяйте граблями хмари, щоб дощу не було, а то сіно і хліб змокнуть…».
Огірочки досівай!..
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 99
2 червня, за церковним календарем, вшановують преподобних отців і священомучеників Никифора, Тимофія, Фалалея…
У цей день українські селяни завершували висівання огірків та садіння пізніх овочів. Особливо поспішали посіяти огірочки. Доброю ознакою було, якщо вранці закумкали жаби, вдень випав дрібнесенький дощик, а ввечері випогодилося (адже здебільшого ввечері займаються такою працею). Тоді не марнуй часу, а таки сій огірочки, або досівай!.. А ще доречно сіяти їх при вечірній росі. Навколо грядок огірків висаджують два-три рядки кукурудзи. Вона створить для них затінок і ті «не згорять» на сонці. Пам'ятайте, що огірочки люблять затінок і помірну вологу. Втім, не забувайте поливати їх вчасно, бо тоді і вродять рясно.
Народні прикмети:
-Після посіву огірків випали рясні роси – на врожай.
-Рясна роса для огірка, як овес для коня.
-Місяць перед сходом грає – до врожаю.
-Як тільки з-під земля починають пробиватися огірочки і до них липне мошкара – не буде добра.
-Багато комарів, готуй кошики для огірків.
-На пророслих стеблах огірочків багато пустоцвіту – на добрий врожай не сподівайся.
Вирядився червень
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 90
-У червні цеберко води – ложка грязюки; восени ложка води – цеберко болота.
-На полі у червні не буде пусто, якщо у квітні посіяв густо.
-Зійшли хліба – не дивуй; налилися хліба – не хвалися; хліб на отоку – про урожай міркуй.
-Де гарна квітка – там і мед запашний, але не з кожної квітки бджілка мед бере.
-Червень на весь рік припаси накопичує.
-Поле обману не любить: обдуриш його раз, воно тебе – десять.
-Житній окраєць усьому світові батько.
-Хліб дозріває – хлібороб не гуляє.
-Червень на зиму працює, а зима – на нього.
-Поле полоти – руки колоти, а не полоти, то хліба не молотити.
-Хто у червні байдикує, той узимку голодує.
-У червні не байдикуватимеш, то на столі і в коморі матимеш.
-Червень липню серпа готує.
-Червень ходить покосами.
-Не вродиться жито – у світи ходити; не вродиться мак – проживемо й так.
-Червневі зорі хліба зорять, велять їм скоріше дозрівати.
-Не від роси врожай, а від поту.
-Не проси у червня довгого дня, а проси теплого.
Ще одна Явдоха
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 100
30 травня, з-поміж інших достойників Христової Церкви, вшановують і преподобну Євдокію (Явдоху).
Зазвичай, день Явдохи відзначають 1 (14) березня.(Але йдеться прорізних святих). У давнину він символізував прихід весни та настання нового року.
Що ж кажуть у народі про травневу іменинницю?..
-На Явдохи вітри свищуть – до вітряного літа.
-На травневої Явдохи сухо, тепло – то і літо буде таким.
-Суха травнева Явдоха – жнива будуть без дощу, але не буде багатого врожаю городини.
-Добре, коли травнева Явдоха віє теплом…
-Якщо мокро було на березневу і травневу Явдохи – осінь буде мокрою.
З дня Явдохи, якщо був пізній Великдень, господарі готувалися до косовиці сіна. Але косити починали тільки після Трійці.
Молочник
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 99
За українським народним календарем, 28 травня називають днем весняного Пахомія (Пахома).
Кажуть:
-Якщо Пахом потішить теплом, то буде сухе літо.
-У цей день похолодання, дощ – на холодне літо.
-На Пахома задощить – хліб замочить.
-На Пахома місяць повний і в тумані – кілька днів поспіль буде падати дощ.
А ще весняного Пахома називають Молочником. У його день споживали виключно молочні страви, насамперед каші на молоці, їли вареники з сиром і сметаною, пекли солодкі сирники (вони особливо подобалися дітям), пили багато молока.
Для багатьох селян молоко, сир, сметана, масло інколи ставали основою раціону харчування, особливо, якщо не вродили городина, хліб, не мали змоги тримати свиней. Зрештою, старих корів, бичків «пускали» на забій. Частину молочної продукції і м'яса можна було продати. Не випадково корову називали – годувальницею.
