Все в блогах
Через прясло дивиться…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 97
13 липня – свято Степана Саваїта.
Він молодим хлопцем (у десятирічному віці) вступив до монастиря Святого Сави, був побожним ченцем, аскетом, давав братам розумні духовні поради та настанови, зцілював молитвами хворих. Помер 794 року. Бог дарував йому 80 літ.
За фенологічним календарем, цей день вважався верхівкою (маківкою) літа, бо воно вже через прясло дивиться на осінь. (Прясло – частина огорожі від стовпа до стовпа).
Цієї пори на селян чекає зажнивна робота, а дехто вже проливає на жнивах сім потів.
У народі кажуть:
-Як літо прийшло, так і піде.
-Літо у червоному жупані, а осінь в золотому; весна у зеленому, а зима білу шубу одягає.
-Чекав дощу у травні, а він випав на жнива.
-Павук на жнива павутину снує (та ще й колесом) – буде сухий день.
-Павуки поховалися – неодмінно чекай дощу.
-Веселка простягла з півночі на південь – чекай дощу; зі сходу на захід – на добру погоду.
-Після тривалих літніх дощів враз з’явилася вечірня веселка – довготривала негода невдовзі закінчиться.
Сміло йди на жнива, коли вранці з вуликів вилетіло багато бджіл.
Велична Княгиня
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 122
11 липня – день вшанування Святої рівноапостольної княгині Ольги.
Про дату її народження достеменно не знаємо. Відомо, що вона стала дружиною Київського князя Ігоря. Після його вбивства племенами древлян у 945 році, Ольга бере на себе керівництво державою при трирічному синові Святославові. Ввійшла в історію як творець державного та культурного життя в Київській Русі, мудрий правитель. Її постать сповита легендами.
У 954 році княгиня Ольга відвідала Царгород, де її з пошаною прийняв імператор Костянтин VII Багрянородний. Княгиня була вражена величчю й красою християнських храмів стародавнього Константинополя, вишуканістю архітектури, благоустроєм міста. Невдовзі й сама прийняла Таїнство Хрещення, яке над нею звершив патріарх Феофілакт, а хресним батьком був сам імператор.
Після повернення на Русь Ольга починає будувати храми. Не скажемо, що перші, бо такі вже були у Києві і належали вони візантійським купцям, але це означало активізацію поширення серед русичів нової релігії – християнства.
Княгиня Ольга спочила у Бозі 969 року. З часом її останки були перенесені Святим рівноапостольним князем Володимиром Великим (онуком величної княгині) у Десятинну церкву в Києві.
Українці шанують її як «зорю християнства», новонавернених у вірі, покровительку вдів. Княгиню Ольгу вважають взірцем милосердя і справедливості, оскільки вона допомагала добрим, була щедрою для бідних, але карала злих.
Свято Ольги – це не тільки свято іменинниць, а й для всіх українців. На її честь збудовано багато храмів. Її свято не тільки релігійне, а й народне!
Чорничник
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 93
8 липня – свято великомученика Прокопія.
З цього дня у більшості регіонів України починали масову заготівлю чорниць, не тільки смачної, а й багатої на вітаміни, поживні речовини ягоди, яка ще й добре лікує зір, інші захворювання. Найкорисніші вони у свіжому вигляді. Але вправні господині заморожують їх, готують з них джеми, варення, сушать на узвар, що також добре для здоров’я.
Щоправда, перші ягоди чорниці можна збирати вже наприкінці червня. Часто ця праця ставала джерелом фінансового статку для багатьох селян, адже частину ягід можна було реалізувати на ринку, і то дорого.
Знахарі, крім ягід, заготовляли усю наземну частину рослини (чорничник). Сушили їх, а потім готували відвари для лікування захворювань шлунка, стравоходу.
Народні прикмети:
-Багато вродило чорниць – осінь буде нетривалою, а зима ранньою і сніжною.
-Чорниць багато, то може бути хліба мало.
-Чорниця дозріла – дозріло й жито.
-Після дозрівання чорниць зозуля перестає кувати, а тоді вже час жито жати.
-Багато гнилих ягід чорниці – осінь буде гнилою, мокрою.
-Багато пересохлих («запечених на сонці») чорниць – на спекотні кінець липня і серпень.
-Чорницю збирай, коли роса спаде!
Kорінці і зілля
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 123
6 липня, за оновленим церковним календарем, свято преподобного Сисоя Великого. Але незмінними залишаються прогностичні прикмети дня.
У народі кажуть:
-Гроза у цей день віщує недобрий врожай горіхів, але наповнює колос до жнив.
-Буде врожай горіхів, якщо всю ніч яскраві зорі, також наповниш кошик грибами.
-Рясна роса – вродять огірки і помідори.
Цей день був останнім для господарів, коли можна сіяти ріпу. Вона ще встигне вирости і дозріти.
Знахарі збирали лікарське зілля, перші корінці чудодійних рослин. Але назви самих рослин, способи їх заготівлі, сушіння і зберігання сировини, тим паче приготування ліків, як правило, тримали від широкого загалу у строгій таємниці. Ці знання вони передавали усно найкращим учням, потенційним послідовникам, яким беззастережно довіряли.
Зливи на наливи
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 87
4 липня – свято Андрія Наливи. Його ще називають Літнім Андрієм.
За фенологічними спостереженнями, до цього дня озимина в наливах дійшла, а овес до половини доріс, настав час великого сінокосу.
Народні прикмети:
-Якщо ця днина дощами рясна, то не буде ні хліба, ні вина.
-На Наливи злива – дощитиме протягом усіх жнив; картопля може прогнити у землі. Тому на Наливи небажані зливи.
-Якщо на Андрія Наливи спека, то спекотна погода встановиться на сорок днів.
-Туман стелиться по воді – буде гарна погода.
-Якщо на ріг місяця можна повісити відро – два тижні буде суха погода; якщо ні – на тривалі дощі.
