Все в блогах
Серп іде на відпочинок
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 99
31 липня – свято Омеляна. До цього часу у більшості регіонів України (зокрема, на півдні та сході) вже завершили жнива. Настав час перепочинку. Але для селянина завжди знайдеться робота.
У народі кажуть:
-Омелян дає серпові відпочити.
-На Омеляна серп іде на відпочинок.
-Омелян хліба припас і йде відпочивати.
Прогоностичні прикмети:
-На Омеляна туман грибам пан.
-Які два останні дні липня і перший день серпня – такою буде осінь. (Погода 30 липня вказує на вересень; 31 липня – на жовтень; 1 серпня – на листопад).
Омелян з грозою – осінь буде зі сльотою.
-Омелян дощем засмутить – осінь переважно буде гнилою.
-На Омеляна сухо – осінь буде переважно сухою.
-На Омеляна вранці суха стерня і тепло – буде сухо мінімум два тижні.
-Ягоди ожини найкраще починати збирати після дня Омеляна.
День ясний…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 77
29 липня – вшановують святого Каленика, мученика за Христову віру, якого погани спалили живцем. Це сталося у IV столітті в Малій Азії. Побожні християни, хоч і потайки, але з почестями поховали його обгоріле тіло.
Спостерігали, що цієї пори ще день ясний, однак ночі вже горобині, з грозами, блискавицями і громами. Поступово замовкають птахи, наче проводжають своїм мовчанням літо.
Народні прикмети:
-Дощовий день – хліб проросте в сніпках.
-Сонце палахкотить – встановиться суха погода.
-Не співають птахи – літо переступило свій поріг.
-Чим більше ранніх жовтих листочків на деревах і кущах – тим раніше прийде осінь.
-Корови втікають з пасовиська перед грозою.
-Чути грім при ясному небі – дощ може оминути; а коли небо вкрилося темними хмарами – дощу бути.
-Вранці серпня довго тримає вологу – може впасти дощ; потріскує під ногами – на суху погоду.
-Птахи, які відлітають у вирій, рано збираються у зграї – до ранньої і холодної осені.
До цього дня бажано завершити жнива, щоб «хліб не перестояв». Ідеться насамперед про Південь і Схід України.
Відхід Анни
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 94
25 липня – Успіння Святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Але часто (за народною традицією) це церковне свято називають Відходом Анни у Вічність. Так само, як і на Успіння Матері Божої намагаються не вживати слів чи словосполучень «померла», «прийшла земна смерть», «завершився земний час». Так чи інакше, але вони стали нашими Небесними Охоронцями і Помічниками, що не є ознакою їхньої кончини.
Народі прикмети:
-День холодний – холодною буде зим.
-Холодні роси – далі літо надмірним теплом не потішить.
-Якою погода буде до обіду – такою зима буде до грудня; після обіду – після грудня.
-Промокло поле – промокне й зерно.
-Ластівки замовкли – на осінь чекають.
Хоч влітку під час жнив день увесь рік годує, але на свято Успіння Анни селяни намагалися не працювати. Сім’єю йшли до церкви на Богослужіння. Молодиці просили у достойниці Анни ласки, щоб завагітніти і народити дитину, особливо, коли йшлося про первістка.
Книга, натхненна Богом
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 140
Біблія, безперечно, є Книгою книг. Багато народів світу мають свої раритетні видання Святого Письма, стародруки, рукописні варіанти (копії), ориганільні переклади, високомайстерно ілюстровані, охайно переплетені й ошатно інкрустовані.
В Україні до таких раритетів належить Острозька Біблія. Її поява датується 1581 роком. Насправді, Острозька Бібіля друкувалася у два етапи: 12 липня 1580 року та 12 серпня 1581 року. Друга версія відрізняється за складом, орнаментом та виправленням відбитків. У друкуванні Біблії траплялися затримки, оскільки потрібно було усунути помилки, шукати правильні текстові вирішення питань та здійснювати правльний переклад.
Тираж видання на книжці не зазначений. Однак фахівці вважають, що Острозька Біблія була надрукована у безпрецендентно великій, як на той час, кількості примірників – 1500-2000. На сьогодні відомо про більше 350 збережених примірників.
Це є перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма (канонічних і трьох книг братів Маккавейських) церковнослов`янською мовою, довершене в Острозі друкарем Іваном Федоровичем, заходами княза Костянтина Острозького, підготовлене гуртком при Острозькій школі.
Острозька Біблія надрукована на 628 аркушах, з численними заставками, кінцівками й ініціалами. Вона є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття.
Передмова князя-мецената Костянтина Острозького тлумачить виникнення тесту, а додані вірші (очевидно, що вони належать Г.Смотрицькому, і є одними з перших українських) включають похвалу видавцеві та його княжому гербу.
Видавець зібрав церковнослов`янські та грецькі списки з монастирів усього православного Сходу (як це тільки було можливо). Зібрані списки ретельно звіряв з грецькою Септуагінтою, або наново їх перекладав. Хоч тут не обійшлося і без помилок...
Згодом друковані примірники Острозької Біблії Івана Федоровича стали основою для перевидань (щоправда, з правками, коментарями та доповненнями) у багатьох слов`янських народів. Над її текстом працював перший укранський лінгвіст Павма Беринда, виписував матеріал для свого «Лексикону» (1627 р.). Початкові Псалми Острозької Біблії транслітерували латинкою як зразок давньої слов`янської мови чех М. Філоном-Бенешовський (1587 р.) і поляк Л. Гурніцький (1594 р.). Друкований варіант Острозької Біблії нахабно використовувала московія, видаючи «за своє».
У правописі, фонетиці й морфології текст Острозької Біблії зберігає суміш середньоболгарського та східнослов`янського традиційних написань (правил письма).
Біблія вийшла друком в Острозькі друкарні (другому після Львова найвидатнішому осередку книгодрукування), яку заснував у 1577-1579 роках той же Іван Федорович на кошти князя Костянтина Острозького.
Огірочки зелененькі…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 112
23 липня – вшановують пам'ять Святого Трохима і його побратимів, які загинули мученицькою смертю за вірність Христові.
За народним календарем українців, цей день вважався сприятливим для початку заготівлі на зиму перших молодих огірочків. На грядках їх збирали вранці, допоки не спала роса, а потім маринували, квасили, солили… Кожна господиня по-своєму добирала спеції – кріп, хрін, часник, листя смородини, гірчичний порошок… Смак завжди виходив неповторним.
Зі «старих» стиглих-перестиглих огірків брали насіння для посіву. Перед тим його ретельно сушили у добре провітрюваному приміщенні.
Народні прикмети:
-Вродило багато огірків і вони не псуються – зима буде досконалою.
-Багато гнилих огірків – на гнилу осінь.
-Цієї пори надмірна гроза не віщує для огірків добра.
-На «розкислій» землі (у болоті) огірки пропадуть.
