29 липня – вшановують святого Каленика, мученика за Христову віру, якого погани спалили живцем. Це сталося у IV столітті в Малій Азії. Побожні християни, хоч і потайки, але з почестями поховали його обгоріле тіло.
Спостерігали, що цієї пори ще день ясний, однак ночі вже горобині, з грозами, блискавицями і громами. Поступово замовкають птахи, наче проводжають своїм мовчанням літо.
Народні прикмети:
-Дощовий день – хліб проросте в сніпках.
-Сонце палахкотить – встановиться суха погода.
-Не співають птахи – літо переступило свій поріг.
-Чим більше ранніх жовтих листочків на деревах і кущах – тим раніше прийде осінь.
-Корови втікають з пасовиська перед грозою.
-Чути грім при ясному небі – дощ може оминути; а коли небо вкрилося темними хмарами – дощу бути.
-Вранці серпня довго тримає вологу – може впасти дощ; потріскує під ногами – на суху погоду.
-Птахи, які відлітають у вирій, рано збираються у зграї – до ранньої і холодної осені.
До цього дня бажано завершити жнива, щоб «хліб не перестояв». Ідеться насамперед про Південь і Схід України.
