Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (3 голосів)

Тобі запалю ліхтарі,
Щоб шлях любові ними освітити.
Збудую потяг швидкісний,
Щоб подорож могли здійснити
У серце, де Любов пала,
І щоб з тобою вічно жити.
Та, втім, є справа ще одна -
Тривогам двері зачинити.
Спитаєш ти: «Чи зможу я?..».
Повір мені: я зможу це зробити!

Коментарі  

rektor-malig
+1 #2 rektor-malig 08.03.2020, 12:49
Дорогий колего, Маркіяне! Давно ти не розташовував своїх нових творів у блозі. Чекаю, щось новеньке і, як завжди, цікаве!
oljaursta
+2 #1 oljaursta 17.01.2020, 08:50
Дуже гарно сказано...

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі

Новеньке у блогах

Тримаюсь в балансі

Єлизавета Пукас
11 вересня 2026

 

— Як ти?

— Та знаєш, тримаюсь.

Балансую на межі флешбеку і щастя.

Ці місяці поїдають мене,

...

Дощем сотворена або цукровість буття

Єлизавета Пукас
11 вересня 2026

Громовиця розрізає струменем землю. Як і мене, відверто. Часом здається, що я плачу дощем, а моє...

Прихисток для ніжності

Єлизавета Пукас
11 вересня 2026

І куди подітися від тої ніжності,
що розливається від діалогу?
Мені її пустити судинами
й...

Мапування тілесності

Єлизавета Пукас
11 вересня 2026

Вени, що проглядалися на моїх литках, протоптували маршрути серця. Їх стрімкий потік...

Чорнокнижна магія єднання

Єлизавета Пукас
09 вересня 2026

Чорнокнижна магія єднання

Бринить у круговерті наших доль

Коли ніби на відстані торкання

Свідомо...