Все в блогах
На Різдво Богородиці
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 84
21 вересня християни східного обряду відзначають велике свято - Різдво Пресвятої Богородиці Діви Марії, яке належить до дванадцяти найбільших церковних свят, і саме воно відкриває їхній лік у новому церковному році, який розпочинається 14 вересня.
Християни відзначають це свято приблизно з VI століття. Його сенс полягає у прославленні Богородиці, Її народження - першої події у ряду тих, якими Господь готувався врятувати людство. А ще в тому, що людина має беззастережно вірити і довіряти Богу.
У народі Різдво Пресвятої Богородиці називають Другою Пречистою, або Осінньою Пречистою. Як відомо, Перша Пречиста - це Успіння Богородиці (28 серпня); Третя Пречиста - свято Введення у храм Пресвятої Діви Марії (4 грудня), або Зимова Пречиста.
Народні прикмети:
- На Другу Пречисту - друга зустріч осені.
- На Другу Пречисту приходить справжня осінь.
- Друга Пречиста - день дощовий (любить падати дощ).
- На Другу Пречисту не побачиш у небі пташок.
- Прийшла Перша Пречиста - одягла природа намисто; прийшла Друга Пречиста - взяла комарів нечиста; прийшла Третя Пречиста - стала діброва безлиста.
- Прийшла Друга Пречиста - на дереві чисто; прийде Покрова (14 жовтня) - на дереві голо.
Вважалося: поганий, недбалий той господар, який не викопав до Другої Пречистої картоплі.
Здебільшо з дня Другої Пречистої в Україні починалися весілля, засилали старостів, щоб справити весілля, принаймні, до Михайла (21 листопада). Траплялося, що приходили ті старости, яких не хотіли бачити батьки дівчини... Звідси й приказка: «На Пречисту принесла старостів нечиста...».
Кетяги горобини
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 80
Ми, українці, здебільшого звикли говорити про калину. Адже вона - один з наших національних символів. Але не забуваймо про горобину...
18 вересня вшановуємо праведного Захарія та його дружину Єлизавету - батьків Пророка й Хрестителя Господнього Івана Предтечі.
У народі вважалося, що цей день - середній строк жовтіння горобинового листя. Прогнозували, якою буде зима:
- Рано пожовтіло листя на горобині - на ранню осінь та холодну зиму.
- Якщо горобини у лісі багато - осінь буде мокра, дощова, а зима сувора.
- Мало ягід горобини - осінь буде суха.
Цей день у народному побуті також відзначався збиранням ягід (кетягів) горобини. Насамперед робили це з лікувальною метою. Адже вони допомагають, як сечогінний, проносний, протизапальний засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, ангіні... Сушили і зберігали їх так само, як і калину. Їдять ягоди горобини свіжими, замороженими, готують компоти, варення, а засушені плоди використовують для приготування узварів.
Колись дівчатка нанизували ягоди горобини на ниточку і носили їх як намисто. До речі, таке «намисто» допомагає лікувати зоб.
Акуратно зрізаючи кетяги, частину обов'язково залишали птахам на зиму. Для омелюхів, дроздів та інших пернатих горобина взимку - неабиякі ласощі!
Осіння позолота
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 69
У другій половині вересня листя дерев і кущів поступово вкривається осінньою позолотою, повільно опадає на землю. Жовтий з багряним відтінком килим лежить під ногами. Де-не-де ще побачиш ледь помітні зелені цятки на листочках, як нагадування про літо. Ступаєш по килиму, а він так і шелестить під ногами.
Дочекайтеся кінця вересня, аж тоді ви побачите справжню осінню позолоту. Втім, щодня спостерігайте за змінами погоди (вони відкриють вам багато таємниць), за природою. Деякі народні синоптичні підказки:
- Осінь сумна, а жити весело, бо багато врожаю. Наступного року такого може й не бути.
- Кінь, який пасеться восени, виходить на пагорб - до зміни погоди.
- Іній осінній вранці - на негоду.
- Іній вдень - до сухої і сонячної погоди.
- Птахи восени відлітають у вирій низько - до холодної зими; високо - до теплої.
- Овес спілий «задзвенить» - горіхи дозріли.
- Мишу готують гнізда в скирті знизу - осінь буде сухою; високо від землі - мокрою, сльотавою, затяжною.
- Осінній дощ гірше від зимового снігу.
- Дикі гуси летять - зиму на хвостах несуть (тягнуть, волочуть).
- Журавлі відлітають рано - на ранню весну, але може бути і рання зима.
- Журавлі летять в небі високо, не поспішаючи і стиха курличуть - осінь буде теплою.
- Низький політ журавлів (тим паче ранній) - на мокру осінь.
- Був урожай на черемху - наступного року буде і на жито.
- Відцвітають рожі - падають холодні роси.
- Білка активно запасається - зима не забариться.
- Якщо весною горобина пізно розквітла - осінь буде пізньою.
- Борсуки восени рано і ретельно утеплюють нори - на ранню зиму.
- Борсуки восени рано набрали жиру - чекай холодної і тривалої зими.
- На деревах ясна позолота - не буде болота.
- Листя темне, ледь віддає жовтим відтінком - осінь буде дощова.
Цікавляться польські діти...
- Автор: Маркіян Лехман
- Перегляди: 317
(Картинки з життя)
Не таємниця, що багато українських дітей проживають з батьками у Польщі, навчаються у місцевих школах зі своїми ровесниками. Дехто навіть отримав постійне польське громадянство (звісно, як і батьки).
Виявляється, що і польські діти, не байдужі до долі України, вболівають за неї, бо не хочуть мати під боком на сухопутних кордонах агресивного сусіда-росіянина. З українськими ровесниками вони залюбки обмінюються подарунками, сувенірами.
Чим цікавляться польські діти, який український «товар» у них «ходовий»?.. Відповідь на таке незвичне питання (тут аж ніяк не претендую на соціологічне опитування) дала картинка, яку спостерігав в одному з відділень «Укрпошти» у Червонограді.
* * *
Бабуся збирається в гості до внуків-школярів у Польщу. Ті вже є громадянами сусідньої держави. Замовляє у працівниці відділення сувеніри, які хочуть мати у своїх колекціях польські діти, та ще й подаровані з рук українських ровесників. Отож продавець кладе перед бабусею на прилавок марки із спущеним ЗСУ на дно російським кораблем «Москва» (звісно, з пікантним написом), песиком Патроном (насправді, це не марки-оригінали, а поштівки, буклети, але й вони цінуються серед колекціонерів), горнятка, футболки з українською національно-державною та військовою символікою, маленькі прапорці України...
Так замовили внуки! Закупила товару майже на дві тисячі гривень.
- Нехай польські діти тішаться, радіють... Вони того варті! - прокоментувала бабуся.
* * *
...Україна. Глибока ніч. Польські діти вже бачать третій сон. А українські діти за цю ніч вже втретє поспіль прокидалися від повітряної тривоги, бігли з матерями і батьками (якщо ті не на фронті), дідусями, бабусями у підвали, бомбосховища...
Певен, про це тепер уже добре знають польські діти, знають і про те, що ЗСУ захищають не тільки Україну, а й Польщу від ненаситного Путіна, у якого взагалі не існує «червоних меж». Знають і про те, що в Україні загинуло від російського агресора майже 400 дітей. А скільки поранено?!.
Тому Польща допомагає демократичній Україні зброєю, надає гуманітарну допомогу, дипломатичну підтримку. Вона для України одна з найвпливовіших партнерів!
Опікун сиріт
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 70
15 вересня — день вшанування Царгородського Патріарха, преподобного Івана Посника, щирого опікуна сиріт і скривджених. Він помер приблизно 595 року.
Колись, за настановами старших, діти-сироти у цей день мали неодмінно ревно молитися до Івана Посника, бо т ой «замінить» їм батьків, прийде до діточок уві сні і дасть їм добрі духовні настанови на майбутнє, або згодом пошле тих людей, які заопікуються ними, сиротами. Головне - вірити і сподіватися на краще!
Настанови настановами, але цього дня небайдужі люди (ідеться не тільки про родичів, свояків, хресних батьків...) частували дітей-сиріт гостинцями, запрошували на обіди, дарували одяг, взуття, дехто міг покласти у дитячу жебрацьку торбинку копійчину. Насправді ж, так потрібно чинити повсякчас.
За фенологічними спостереженнями, з Івана Посника починається «старе бабине літо», яке триває до Різдва Пресвятої Богородиці (21 вересня). Щоправда, деякі етнографічні джерела стверджують: «старе бабине літо» починається днем раніше, у свято Семена, Симеона Стовпника (14 вересня). Однак:
- Якщо протягом цього періоду падають дощі, то жовтень може бути дощовим.
- Сухе «старе бабине літо» - зима видасться з морозами.
