Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (3 голосів)

Світанок третього тисячоліття,
Що дарує спасіння і справжню свободу.
Нам освітлює шлях до прозріння,
Ненастанно сурмить про тривогу.

Цей світ невартий Твоїх сліз
Правдивий мир – це пряця задля того,
Щоб жив народний механізм,
Надії, волі, сили духу Твого!

1 1 1 1 1 (1 голос)

Моя Соборна Славна Україно!
Твій сино – жовтий стяг на видноколі,
Оберігай свій мир та непоборність.
Твоє знамено злуки, віри й об'єднання,
Ми – українці пронесемо крізь віки!

1 1 1 1 1 (1 голос)

kochanna soldata

Майже сім тижнів від Орисі не було листів. Сержант Василь Маркович ходив сам не свій.

-Чого сумуєш, козаче? Найшла собі твоя Орися іншого, - жартував ротний листоноша і балагур Іван Пономаренко.

Але Василь намагався навіть і виду не показувати, та на душі, як то кажуть, було моторошно.

"І чого це вона не пише? Невже ми не все обговорили, домовилися, що восени, коли повернуся з армії, справимо весілля... Мабуть, потрібно поїхати додому, розвідати  все. Навіть, якщо правда буде гіркою..."

Тільки подумав про це Василь, як до нього підійшов днювальний роти.

- Товаришу сержант, вас комбат викликає.

Коли Маркович зайшов у кабінет, командир сидів за столом. Він тримав у руках невеликий клаптик паперу.

- Сідайте, товаришу сержанте, - комбат показав на стілець, що був поруч. - Ваш рапорт розглянуто. Направити вас на навчання командир полку вирішив у школу прапорщиків. Ну, а потім знову у свою роту...

Серце Василя забилося частіше, в очах засвітилися радісні іскорки, але тут же і погасли.

- Дякую, пане підполковнику за довір'я. Але зрозумійте мене... Як би вам краще пояснити? Понад місяць ходжу наче сам не свій, не спиться. Словом, загубив спокій: від моєї Орисі вже давно не має ніякої звістки, не пише зовсім, хоча ми збиралися після мого повернення із армії одружитися. А тепер що робити – і сам не знаю. Як дізнатися, що сталося з коханою дівчиною? Може, іншого полюбила, чи лихо якесь трапилося, не дай Боже, з нею?

- Так... - піднявся з-за столу комбат і пройшовся по кабінету. - Розумію, це питання особисто для вас дуже і дуже серйозне. Але, якщо справа тільки за тим, аби поїхати додому, ми допоможемо...

1 1 1 1 1 (1 голос)

meln don

Доня, Донечко, донюся!
Неймовірне Ти – дитя.
За тебе Богу я молюся,
Легким було твоє життя.

1 1 1 1 1 (4 голосів)

 Уривок із глави "Курсантська юність"

petrow was

Після стройових занять з підготовки до військового параду, які відбувалися у самому центрі Львова, поверталися до училища. Втомлені до нестями уже не дивилися, як йдемо. Стрій наш нагадував розірвану хвилю. Зі свого балкону стройову курсантську «ходу-безлад» побачив безрукий генерал-лейтенант, двічі Герой Радянського Союзу Петров Василь Степанович.

Він підняв трубку і пожалівся начальнику училища генералу Новікову . Мало того – вимагав, аби наш парадний розрахунок до обіду займався стройовою підготовкою.

Коментарі

Новеньке у блогах

Теодул-вітродув

Тарас Лехман
28 березня 2024

 

5 квітня – день вшанування пам'яті священомученика Теодула, церковного читця, якого 303 року...

Болотяний

Тарас Лехман
25 березня 2024

 

Як тільки відшуміли перші весняні грози, оживає господар боліт – Болотяний (Болотяник). З...

Прокинувся Водяник

Тарас Лехман
24 березня 2024

 

2 квітня – свято Микити.

У давнину наші предки вважали, що саме цього дня після тривалого...

Квітень квітне квітами…

Тарас Лехман
23 березня 2024

 

- У квітні багато квітів – на квітне літо.

- Квітень квітне квітами, а травень красується...

Посієш вчасно…

Тарас Лехман
19 березня 2024

 

Що, де, і коли сіяти, садити весною?.. Що краще садити і сіяти кожної окремої весни, а що...