Все в блогах
Щучий хвіст ламає піст
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
За церковною традицією, третя неділя, що передує четвертому тижню Великого посту, має назви - Хрестопоклінної, Поклони. У цей день виносять хрест для поклоніння вірних. А середу тижня називають - Середопістя, Середохрестя, Переполовинення... Вона нагадує християнам, що минула половина Великого посту, стільки ж часу залишилося до світлого свята Воскресіння Христового. Оскільки Великдень належить до «рухомих» свят, то і Середопістя не має конкретно визначеної дати.
Але Середопісна середа насичена багатовіковими глибокими народними традиціями. У середу чи напередодні пекли пісне обрядове печиво у вигляді хрестів, посипали маком. Частувалися ним всією сім'єю. Жодних молочних, тим паче м'ясних страв не вживали. Ревні християни протягом цього тижня особливо строго постили. Частину такого обрядового печива клали у мішки, у яких зберігали посівне зерно. Перед початком весняної сівби печиво-хрести брали з мішків, ламали по раменях (кінцях-розгалуженнях) і закопували по чотирьох кутках поля. Таке печиво-хрести також давали коровам, яких вперше виганяли на випас весною.
У ніч на Середопістя намагаються не спати. Хто засне - то й проспить Великдень. Прислуховувалися, а чи, часом, не тріщить лід на річці. Почуті характерні звуки символізували, що минула половина Великого посту.
Казали:
- На Середопістя тріснув лід, то це щука розбила його хвостом і принесла Переполовинення.
- Щучий хвіст ламає піст.
- Яке Середопістя - така Вербна неділя (за тиждень до Великодня).
- Середопістя морозом припече - холод далеко не втече.
Не дивно, коли стверджують, що весна приходить із Середопістям . Адже й справді цієї пори тане сніг, скресає лід, цвітуть підсніжники, проліски, повертаються з вирію птахи і приносять на крилах весну. Оживає, прокидається від зимового сну Природа, стає радісно на душі.
На Середопістя і після нього ще можуть бути морози, але вони не зупинять весну!
Два слова
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 79
25 березня — у церквах східного обряду день вшанування Преподобного ісповідника Теофана і Святого Григорія Двоєслова.
У народі кажуть:
- У Григорія Двоєслова немає твердого слова: він то дощить, то сонцем гріє.
- У Григорія Двоєслова лише два слова: або холодно, або тепло; або сухо, або дощ.
- Двоєслов холодний зранку - у першій половині квітня буде холодна погода; а якщо холодно ввечері - друга половина квітня буде холодною.
- Два дощі на Двоєслова - три дощі випадуть у травні. (А у травні дощик - це бажаний гість!).
- Гроза на Двоєслова (блискавка і грім) - у травні будуть часті дощі.
Хай це кумедно звучить, але про день Григорія Двоєслова можна сказати народною приповідкою: «Надвоє баба ворожила - або вмре, або буде жила...».
Зрівнялися ніч і день
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 112
22 березня - свято пам'яті Сорока Севастійських мучеників. А за астрономічним календарем - весняне рівнодення, коли зрівнюються у часі ніч і день.
- Після Сорока святих ніч відступить, а день наступить, - кажуть у народі.
У дохристиянські часи цієї пори наші предки вітали народження весняного сонця, настання весни, оновлення природи, святкували перемогу світла над пітьмою. До нашого часу збереглися лишень обряди зустрічі птахів, які вже масово повертаються з вирію і приносять на крилах весну. Раділи появі журавлів, лелек, диких гусей, качок..., пташиним голосам, що линуть з неба. Побачивши у небі дику гуску чи качку, підкидали вверх соломинку і примовляли:
- Це тобі, пташко, на гніздечко!..
Граки прилітають першими і до цього часу вже звили гнізда. Їхній гамір також веселить.
Цікаве обрядове дійство - зустріч жайворонків. Напередодні матері пекли для дітей особливе печиво у вигляді жайворонків, а малеча йшла з ним у поле зустрічати пташок.
Дівчата ховалися в очереті на березі водойми, імітували голос дикої качки, щоб почути селезня. Дівчина, яка почула цей голос та ще й побачила селезня, мала невдовзі вийти заміж. Принаймні, вірила у таке. Якщо селезень був молодий, то й суджений дівчини буде молодий парубок, а якщо старий, то слід чекати на підстаркуватого нареченого.
Добра ознака, коли дівчина побачила, як синичка в'є гніздечко, чи як ворона кладе сорок прутиків між гіллям, бо будує своє гніздо. Взагалі, на Сорок святих усіх пернатих вважають іменинниками. Їх не можна тривожити, турбувати.
...Здавалося б, весна вже мала прийти, вступити у свої права. Однак погода може змінюватися.
Народні прикмети:
- На Сорок святих буває сорок лопат снігу.
- Якщо на Сорок святих мороз, то ще може бути сорок морозів.
- Тепло на Сорок святих - будуть теплими квітень і травень.
- Яка погода на Сорок святих - такою буде у Петрівку.
- Коли хмарно і відлига - скоро можна сіяти ярові.
- Швидко тане сніг - до бурхливої повені і буйних трав.
- Дружно. масово прилітають пернаті - весна буде дружною.
Якою буде весна
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 201
Справжня весна не може прийти раніше, ніж у другій половині березня. Так застерігають знавці народних прикмет. А ці знання передавалися від покоління до покоління віками. Тож якою може бути юна пора року?..
- Березень граків пригнав - уже весну придбав.
- Якщо березень з водою, а квітень уже з травою, то травень буде і з квітами, і з високою травою.
- У березні орють, а квітень студений, то травень буде красний, теплий і зелений.
- Буває март (березень) за всі місяці варт. Якщо він мінливий, то і весна буде такою, і весь рік буде таким.
- Марець морозом ущипне за палець і сонцем посміхнеться.
- Прийшов березень і сім погід приніс.
- Весна у болоті грузне - буде добрий врожай хліба.
- Кинеш ячмінь у болото - буде, як золото.
- Весна теплом віє - подає надії.
- У березні вночі тріщить, а вдень плющить.
- Сніг весною тане з північної сторони мурашників -і весна буде теплою, і літо буде теплим; з південної сторони - на холодну весну і холодне літо.
- Сніг весною розтане від сонця - рік буде врожайним; від дощу - буде посуха.
- Соку з берези тече багато - на дощове літо.
- Птахи з моря вертають - птахи з полем розмовляють.
- Чайки прилетіли - на хвості воду принесли (можлива повінь).
- Шпаки прямо на гнізда (у шпаківні) летять - буде дружна весна.
- Ярові на добрій землі сій раніше, а на поганій - пізніше.
- Ранню ярину сій, коли зійде вода; пізню - коли зацвіте бузок.
- Весняний лід топиться, або залишається на березі - на погану весну і погане літо.
- Ліщина зацвіла - пора сіяти моркву і петрушку.
- Якою б не була весна, та вона завжди пора красна!
Граківник
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 64
16 березня вшановують преподобних Герасима, Єремію, Євтропія, Клеоніка, Василіска... У різних регіонах України цей день набув різних назв, але здебільшого його іменують - Граківником, Герасимом-Граківником, Єремією.
Збереглися такі народні висловлювання:
- На Герасима побачив грака - кінець зимі, «білій господині», весну стрічай, бо грак зиму роздзьобав.
- Кожен Єремій про себе розумій, коли сіяти, коли жати, а коли складати.
- У цей день відносно тепло, а земля волога - на добрий весняний посів.
- За граками прилітають лелеки.
- На Герасима і Єремію снігом замело - квітень буде холодним.
- У цей день грім гримить, а дерева, звісно, голі - на хлібний неврожай, влітку хліб вимокне.
- Прийшов Герасим - до роботи (час до праці), селянин!
