Лютий стиха відступає, щоб березню дорогу дати, весну красну привітати й естафету передати... За сонячної погоди й морозу у лютому яскраво-яскраво різнобарвними крихітними кришталиками виблискує сніг. Це саме сонце, що вище і вище піднімається над землею, обдаровує його такою красою. А коли на деревах і кущах ще й іній заіскриться - то диво-казку спостерігай! Вийдеш, глянеш, аж очі сліпить... Та лютий, то є лютий...
- У лютому бувають заметілі - влітку хліба намете.
- Сини лютого - мороз і сніг.
- Сніг у лютому живить озимину, накриває її теплою ковдрою.
- У лютому багато снігу на ріллі - буде багато хліба у шпихлі (коморі).
- Глибокий сніг і без морозу - частитимуть дощі влітку.
- Часті мокрі та ще й лапаті сніги, які падають у другій половині лютого, обіцяють затяжну весну.
- Іній був уночі - вдень сніг не випаде.
- На небі срібні зірки - морози триватимуть.
- Зірок на небі мало - до негоди.
- Каша в печі рум'яниться - на сніг.
- Синиці і горобці не поспішають відлітати від людського житла перед міцними морозами. (Вони навіть ховаються у стіжках сіна, соломи, кукурудзи).
- Увечері кінь пускає пару «з вуст» (а спостерігається відлига) - вночі буде мороз.
- Корова у стійлі «сопе» (важко дихає, «зітхає») перед відлигою, потеплінням; міцний мороз неодмінно спаде.
- У лісі гучно барабанить дятел - на мороз.
- Кіт не хоче злазити з печі - будуть похолодання.
- Кури рано сідають на сідало - до морозу; чим вище сідають - тим міцнішим буде мороз.
- Гуска піднімає лапку, або ховає голову під крило - на мороз.
- Гуси «гелгочуть» - на відлигу.
- Заєць шукає собі «постіль» вище звичного - до негоди.
- Галки зібралися зграями, «гомонять» - тепла накричать.
- Граки прилетіли і сідають на дерева - через місяць зійде сніг.
- Граки сідають на землю - буде завірюха.
- Ворона у снігу купається - до негоди; ховає дзьоба під крило - до холоду.
- Діброва почорніла - на відлигу або бурю.
- У лютому без снігу та ще й холодно - влітку буде голодно.
Коментарі