Все в блогах
Сонце вкорочує хід…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 102
25 червня, з-поміж інших достойників Христової Церкви, вшановують і Петра Афонського. Він народився у Константинополі (дата достеменно не відома). У 667 році, як полководець, вів боротьбу з арабами у Сирії. Потрапив у полон. Після звільнення подався до Афону, де прийняв чернечий постриг. Помер 734 року.
У народному побуті українців цього преподобного отця називають Петром Поворотом.
Кажуть:
-З Петра Поворота сонце повертає на зиму, а літо повертає на жару; сонце вкорочує хід, а місяць прибуває.
-На Петра Поворота добра погода – на рівнинах на збіжжя буде урода. А от у горах сонце збіжжя повипалює.
-На Петра Поворота дощить – жито вимочить./
-Якщо на Петра Поворота то сонце сяє, то вітер віє, то дощик сіє – далі літо буде мінливим.
Криниця копана…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 116
22 червня – свято Кирила.
Ще звечора з 21 на 22 червня, у найкоротшу ніч у році, шукали місця для копання криниці. Тому то тут, то там клали вверх дном сковорідку, інколи глиняну макітру. На місці, де посудина назбирала найбільше вологи (роси), й копали криницю. Шукали місця й за допомогою вербової галузки. Де вона (галузка) активно рухається, крутиться в руках, там і копали криницю. Вода в такому місці має бути чистою, холодною, студеною ) звідси ще одна народна назва криниці – студня), води має бути багато.
Для копання криниці брали майстрів, людей, знаних у своїй справі. Вони й радили господарю: де краще копати.
Інші майстри будували зруб над криницею.|
І аж по завершенні всіх робіт запрошували священика, щоб той окропив криницю і воду у ній, життєдайне джерело, яке струмить з надр землі. Запрошували сусідів скуштувати води, мовляв, яка вона на смак. Поїли корів, коней…
Зазвичай, біля криниці садили кущі калини, верболіз, ставили лавчину. У літню спеку – гарне місце для відпочинку.
Вода – це святість, Дар Божий, бо «без води ані туди, ані сюди». Через те не годилося, вважалося гріхом замикати криницю на колодку, не дозволяти стороннім набрати з неї води, не напоїти спраглого. Через те криниця мала бути «на видному місці». Не меншим гріхом вважалося плюнути у криницю. Народна приказка (мудрість) говорить: «Не плюй у криницю, бо ще доведеться з неї води напиться». Дітей лякали: «Якщо плюнути у криницю, то язик всохне, станеш німим».
У місцевостях, де мало води, особливою шаною користувалися громадські криниці. Часто їх копали біля церкви, на перехресті доріг…
Зоря руку подає…
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 77
20 червня – день вшанування пам’яті священомученика Теодота (Феодота) Анкирійського і сімох побожних дівиць. За Христову віру їх стратили на початку IV століття.
Про цей день у народі кажуть:|
-На Феодота зоря руку подає…
-На Феодота погода тепла і день ясний – зерна буде багато.
-Феодот тепло дає і в жито золото подає.
-На Феодота тумани – печериці під ногами.
-Багато гнилих печериць – жнива будуть мокрими.
-Ячмінь викинув колос – соловейко втратив голос.
-Увесь вечір стрижні низько літають – чекай дощу.
-Листя папороті закручується донизу – перед доброю погодою; розкручується – на негоду.
До дня Феодота селяни мали завершити перший сінокіс. Вважали: якщо перший сінокіс виявився багатим, щедрим, то й отави припасеш.
Літо стало на ноги
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
-Тільки у другій половині червня літо стає на ноги.
-Літо швидко плине, а зима тривала…
-Спекотний червень передає естафету спекотному липню.
-У червні косити, а в липні жати.
-Червень і липень – коса і серп.
-Падає дощ і світить сонце – дощ скоро припиниться.
-Дощ падає за хмарної погоди, а кури не ховаються – опади надовго.
-Малина родить рясно – літо буде теплим.
-Якщо в червні сохне трава – далі літо буде дощовим і холодним.
-Якщо тополя пізно розвивалася – червень буде прохолодним.
-Горобці сидять настовбурчившись – перед дощем.
-Голуби розвуркувалися після дощу – встановиться гарна погода.
-На сінокіс буде гарна погода, якщо не буде з неба вода…
-Веселка п’є воду з ріки – погодиться.
-Дощ, який почався великими краплями, перестане швидше, ніж дрібний.
-Дощ після обіду завжди затяжний.
-Безперервно грім гримить – буде град.
-Падає град навпопад (навмання) – ранні сходи губить…
-Жаба у траву заповзає – до дощу.
-Листя дерев показують свій зворотній бік – дощ близько.
-Кури сідають високо на різні предмети в саду, хліві або під навісом – чекай незабаром дощу.
-Метелик нічний залетів до кімнати – до холодного вітру чи дощу.
-Матіола вранці духмяно пахне – погода надвечір зміниться, а то й задощить.
-У червні молодий місяць має тупі ріжки – будуть дощі; загострені – буде посуха.
-Мокрець закриває квітки рано – вдень буде дощ.
-Мурашки ховаються в гнізда – до грози.
Ось така історія
- Автор: Василь Тарчинець
- Перегляди: 389
Моя книжка…
Повернувшись додому із міської аптеки “Незапоминайка”, побачив, що у наплічнику немає папки, у якій були рецепти і проєкт книжечки дитячих оповідань “Джок чекає над Віслою”.
Почула про таке моя дружина і заспокоїла:
–Ти, напевно, залишив усе у вікні аптекаря. Завтра підемо і знайдемо пропажу.
Вранці, як і домовилися, завітали до аптеки. Привітна працівниця на наше запитання підтвердила, що хтось із відвідувачів залишив білу папку і вони віддали її завідувачу.
– Можете завтра у першій половині дня навідатися і все вирішити, – чемно відповіла жінка.
Так ми і зробили – прийшли у визначений час і зустрілися із керівником аптеки. Розгорнувши папку, він дістав із неї мою книжечку дитячих оповідань, на другій сторінці обкладинки якої було фото і коротко про автора.
– Бачу, що насправді це ви, – відповів чоловік і продовжив: –Пане Василю, дуже вас прошу, хочу купити цю книжечку, яку побачила моя донечка Кінга і, глянувши на обкладинку, сказала: “Тату, це моя книжечка, вона про ласкавого песика Джока. Прошу тебе, віддай мені її”. Я було заперечив доні, що про це слід запитати у автора і, якщо він захоче, купимо її у нього.
Але дівчинка не заспокоювалася та зі сльозами на очах благала:
–Татку, я віддам тобі усі свої іграшки і цукерки, прошу дуже –залиши мені цю книжечку із Джоком, бо вона моя…
Почувши таке, я сам ледь стримував сльози. Пообіцяв, що як тільки надрукують книжечку, обов’язково подарую п’ятирічній дівчинці Кінгі.


