Все в блогах
Барви
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 287
Натомлене місто мов сірістю дише.
Не вірить… Ніхто вже не вірить в дива!
Буденність в колисці весь люд заколише.
Чомусь всі забули, природа – жива!
І сірий асфальт вже розпечено стогне,
Тут сірі будинки, така ж і земля.
З байдужості навіть повітря холоне,
Бо мрію плекає хіба що маля.
Я вірю, до нас завітає чаклунка,
Нам очі розплющить на світу красу.
Як осінь, дістане листочки з пакунка
І барвами вкриє планету усю!
Подих ранку
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 231
Над тихим Бугом проясніло небо,
Озвалось птаство на лади усі.
Не потривожу мить. Нема потреби
Спиняти казку, що неначе в сні
Усе дрімає в прагненні спокою…
Лиш вітер листям тихо шелестить.
Літай же, казко! Підіймусь з тобою!
Ніхто тепер не спинить дива мить!
Під подих ранку протираю очі
І сонця промінь лестить звіддаля,
А Буг вже випив усі чари ночі,
І веселково з ранком розмовля!
Осінь
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 249
Осінній вітер в пошуках дороги
В мої вчорашні, іще літні сни,
До мого серця оббивав пороги
І листям замітав тепла сліди.
Розвіє осінь марево фантазій,
Розіб'є об реальності скалу
І понесе їх в океан ілюзій,
В гармонії з якими не живу.
Сірістю пропитане буття
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 235
Яскраві кольори стають блідими,
Стіна самотності спотворює життя…
Не врятувати й промінцями золотими
На сірім рушникові вишиття…
Коли Душа знов соняхом розквітне
І все навколо вистраждане вже.
Таки вдихне на повні груди світла
І сірість та незгоди прожене.
