Все в блогах
Пройти через ворота
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 114
Наші предки образно тлумачили, що між порами року стоїть мур. Але в кожному мурі є ворота або лаз. От і зима проходить через ті ворота після осені. Такими ворітьми для зими можемо назвати грудень.
-Грудень – ще не студень, у лютому буває холодніше.
-Грудень зиму проводить через ворота.
-Грудень – ворота зими.
-Не хотів влітку спеки, а взимку не хоче морозу.
-Грудень – не май, тому ще до грудня про валянки подбай.
-Грудень і грудить, і землю не будить.
-Прийшов грудень – приніс сон зимовий.
-Взимку всім хочеться спати, щоби снігу не топтати.
-І у свято, і у будень буває сумним грудень.
-Снігур свистить – зиму зове гостить.
-Літо біжить, а зима плентається.
-Спитає грудень, що ти влітку припас.
-Перша сипучка – ще не санний шлях.
-Грудень – стужайло.
-Грудень у білий кожух всю землю одягнув.
-Сім років зима по літу, і сім років літо по зимі.
-Не для літа хату будують.
-Осінь – велика, а зима – довга.
-Зима довга і холодна, а ще буває голодна.
-Грудень і замостить, і заморозить, а саням ходу не дасть.
-У грудні днина куца.
-У грудні без кожуха, що влітку без корови.
-Як сніг піде і як він ляже, так літо хліборобу про врожай скаже.
-Довгі сухі ялинкові гілочки на метіль згинаються, а на ясну погоду вирівнюються.
-Сіється пороша крізь сито – влітку вродить неабияке жито.
-І не дуже мороз дошкуляє, а стояти не дозволяє.
-Грудень снігом тішить очі, а мороз пече вуха.
-У грудня день недовгий, та мороз дошкульний.
-У грудня два друга – заметіль та хуга.
Він першим сповістив про Київ...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 73
30 листопада – день Святого Андрія Первозванного, одного з дванадцяти апостолів Ісуса Христа.
Він народився в Галілеї, у місті Віфсаїді, на початк І століття, у родині рибалки. З юного віку хлопчик вирішив присвятити своє життя служінню Богу. Одного разу Андрій почув про те, що Іоанн Предтеча проповідує про прихід Месії. Тому залишив свої краї і негайно вирушив до Іоанна, а невдовзі став його учнем. Також привів до Предтечі свого брата Симеона, який згодом став апостолом Петром.
Згідно з переказів, Андрія покликали першим з усіх апостолів та учнів Ісуса Христа, тому його і назвали Первозванним.
На десятий день після світлого Воскресіння Ісуса Христа на всіх апостолів зійшов Святий Дух і вони набули здатності зцілювати людей від важких недуг, проповідувати різними мовами світу. Андрію Первозванному випав жереб проводити місійну діяльність в язичницьких країнах. За це він загинув на хресті.
За давніми українськими літописними джерелами, Андрій Первозванний, мандруючи Північними Причорноморськими теренами, піднався вверх по Дніпру і на одному з пагорбів його берегів пророкував, що тут постане місто золотоверхих храмів. Ідеться про Київ. Хоч це, очевидно, легенда, але для нас, українців, вона прекрасна, щемлива.
З плином часу Київ таки постав. Тому Святий Андрій для нас Первозванний з двох причин – і як апостол, і як Добрий Пророк.
Цього дня віряни йдуть до церкви, щоб поставити свічку святому і помолитися.Андрія Первозванного вважають покровителем моряків і рибалок (так само, як і апостола Петра), тому моляться про їхній захист.Також просять святого про захист родині, близьких, посилення віри та єдність людей, про щасливий шлюб і милосердя до всіх.
У ніч на Андрія молодь збиралася на свої традиційні вечорниці з ворожіннями і забавами.
Народна прикмета:
-Якщо цього дня багато снігу і мороз – вродить хліб.
Палладій морозом пече...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 57
27 листопада – день вшанування Святого Палладія, ченця-пустельника, який вів суворе аскетичне життя неподалік Антіохії (Сирія). За безперервну молитву й піст Бог наділив його даром чудотворення. Помер достойник у V столітті.
Народні прикмети:
-Якщо цей день ясний, тоді буде хороший врожай проса, а якщо похмурий, то на недорід.
-Палладій сонцем світить і морозом припікає (мороз і сонце – день чудесний), але багато снігу лежить – вродить жито.
-Молочний Шлях похмурий – буде тривала негода; Молочний Шлях світлий, багато зірок на небі – до стійкої доброї зимової погоди (з помірними снігами і морозами).
-Скільки зір на небі – стільки кошиків лісових ягід влітку назбираєш.
-Палладій садових дерев морозом «не спалить», не обморозить – сподівайся на добрий врожай плодів.
Інколи на Палладія мороз пече, сонце світить і зі стріх тече. Тоді весною погода буде перемінною. А це визначає термін посіву зерна (весняної сівби). Вранці тепло – ранні посів; тепло в обідню пору – на середній посів; ввечері потепліло – буде пізній посів.
Голодомор як прояв геноциду
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 103
Щороку у четверту суботу листопада – День пам`яті жертв Голодоморів.
Голодомор 1932-1933 років – найбільша історична катастрофа України ХХ століття. Її спричинили, насамперед, політичні чинники. І це не було явищем природного чи соціального походження, а наслідки цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, геноцидом проти українського народу. Так московити та їхні поплічники хотіли приборкати, а то й знищити волелюбних українців.
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом, коли вилучали не тільки зерно, а й овочі, фрукти, будь-які продукти харчування, стало свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки прошарок заможних і незалежних від деспотичної держави (влади) селян-підприємців, а й цілі покоління землеробського населення, коріння якого ще сягає часів Трипілля. Було підірвано соціальні основи української нації, її багатовікові традиції, духовну культуру та самобутність.
Відомий американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс писав: «Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія. Зважаючи на фактичне (фізичне) знищення міських та сільських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали – первісний народ».
Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а в окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноморської зони, Казахстану та Московської області разом узятих.
Історики й демографи ще й досі сперечаються щодо кількості жертв Голодомору, називаючи різні дані – від 3 до 10 мільйонів. Звучала цифра й 12 мільйонів.
Враховуючи матеріали перепису населення 1937 року, втрати внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, шлунково-кишкових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу становили на теренах України близько 7 мільйонів осіб. Проте, на думку деяких авторитетних науковців, ця цифра явно применшена, статистика «підкорегована», оприлюднення реальних даних опинилося під забороною.
Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.
Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населенням у понад 40 мільйонів осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне. Навіть, якщо би і стався через посуху чи інші погодні умови неврожай (але такого не було!), тоді чому радянська влада категорично відмовлялася від продуктової допомоги, зокрема, зерном, борошном з боку інших держав?.. Та тільки тому, щоб знищити український народ. Свою допомогу з Галичини пропонувала братам-українцям УГКЦ на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким. І знову категорична відмова радянської влади, запевнення, що «у нас все гаразд!..».
Лише створена завдяки зусиллям української діаспори комісія Конгресу США на чолі з Джейсом Мейсом назвала Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. (Згодом до такого рішення долучилися інші держави світу). Сама ж комісія спочатку була покликана встановити лише факти (з чим вона блискуче впоралася), а не давати їм правлову оцінку.
З ініціативи Світового когнгресу вільних українців була створена міжнародна комісія з рослідування голоду 1932-1933 років в Україні під керівництвом професора шведського Інституту публічного та міжнародного права Якуба Санберга, яка вже дала правову оцінку цим жахливим подіям.
І тільки 28 листопада 2006 року Верховна Рада України нарешті спромоглася ухвалити Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», який трактує ці події, як геноцид проти українського народу.
...Але ще задовго до прийняття Закону свідомі священики, миряни українських церков відкрито і масово вшановували пам`ять жертв усіх Голодоморів.
Акровірш
- Автор: Оксана Онучак
- Перегляди: 153
АКРОВІРШ
В моєму небі світять твої зорі,
Оспівана, леліяна в піснях,
Ласкава мати, земле неозора,
Який важкий до волі в тебе шлях!
Думки плекають слово "Україна "…
У серці віра, сила - в молитвах.
Шумлять жита під небом ясно-синім,
А срібний місяць осяває шлях!
Моя душа радіє твоїм злетам.
Ридає серце від твоїх знемог.
І в здивуванні завмира планета:
Який безстрашний вічний твій народ!
Співає світ весь голосом Вкраїни!
Його не заглушити вже ніяк!
Любов рясніє гронами калини
нА вишитих на щастя рушниках!
Вертає памʼять до твого порога,
І в серці озивається струна...
Розкішна земле, нездоланна, горда!
Аж дух захоплює! Нескорена!Моя!
Оксана Онучак
03.11.2024
