Все в блогах
Новий рік з Василем
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 81
З оновленням церковного календаря (радше, з поверненням до старого) тепер, 1 січня, Новий рік ми зустрічаємо разом зі святами Обрізання Господнього та Отця Церкви Василія Великого. Це – добра давня церковна і народна традиція, яка відродилася. Отож визначення «Старий Новий рік» відійшло у минуле.
Багато християн зустрічають Новоріччя саме у храмі, де після Святої Літургії (а правиться Служба Божа саме Василія Великого) ще й читають молебень за рік прожитий. А вже вранці господарі чекають на хлопчиків-посівальників, які вітають їх з Василем, Новим роком, зичать здоров`я, миру, достатку, щедро посівають зерном, за що отримують відповідну плату. І годі господарю та його домочадцям проспати таку мить, бо, як вважають у народі, у Новому році не пощастить. Зазвичай, у Новорічну ніч пізно лягають спати, а то й не сплять до світанку.
Якщо на Святий вечір до хати вносять дідуха, то ялинка також потіха для дорослих і дітей, бо і вона символізує різдвяно-новорічні свята.
У народі кажуть:
-Новий рік прибавляє дня на заячий скік.
-Іній на Василя – врожай на овес.
-Яка погода на Новий рік (Василя) – такою буде на Стрітення.
-Багато зір на небі – буде багато грибів і горіхів.
-Снігу багато – хліба достаток.
-Новий рік зі снігом і морозом – буде хліба повні вози.
У цей день не можна сваритися, ображатися, бо тоді у гніві і злобі проведеш увесь рік... Тим паче, за доброю християнською традицією, перед Новоріччям просили один в одного пробачення за скоєне лихо, образливе слово...
Господарює Меланка
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 146
31 грудня – церковне свято преподобної Меланії.
...Це вона опівночі приведе до кожної хати Святого Василя, а разом з ним і Новий рік. Поки що весь день хазяйнує сама: то козу доїть у решето, то білить сажею піч, то посуд миє, а миски, глечики, кухлі так і падають на підлогу...
Образ Меланки доволі поширений в українському різдвяному фольклорі, насамперед у вертепних дйствах, традиціях «водити Козу».
Любить вона дошкульні витівки, насмішкуваті жарти, гостра на язик, за слівцем у кишеню не полізе, хитра, підступна і вигадлива. Дівка на виданні, тільки-от заміж не беруть... Не доведи, Господи, такого лиха!..
Хоч з неї насміхаються, глузують, але таки й поважають: «Меланка – добра господиня! У неї срібла повна скриня!».
У день преподобної Меланії особливо ретельно спостерігали за погодою.
Народні прикмети:
-Як Меланка господарює(яка погода) – таким буде Новий рік.
-Яка погода на Меланки – така і новорічна.
-На Меланії вітер дме з півдня – рік буде теплий і ситий; із заходу – буде достатньо молока у корів, виростуть високі трави; зі сходу – чекай урожаю на фрукти; північний вітер – на холодний і голодний рік.
-Яка Меланка – такі Петро з Павлом.
-На Меланки тепло – будуть похолодання у Петрівку; холодно – чекай спеки у Петрівку.
-У цей день на небі не видно зірок – ягід влітку не чекай; чим більше зір на небі – тим більше буде лісових горіхів і ягід.
-На Мелані багато снігу – добра ознака для озимини. (Меланія – господиня, дбає про озимину).
-На Меланії відлига – у січні зачастять дні з відносним потеплінням.
Не рубали дров...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 73
28 грудня – день вшанування двадцяти тисяч християнських мучеників з Нікодимії, яких стратили 303 року за наказом імператора Діоклетіана.
Колись у цей день не рубали дров. Робити таке вважалося гріхом, бо ти станеш «катом», «палачем» Нікодимійських мучеників. (Звісно, це – забобони, марновірство). Зате готувалися до зустрічі Нового року і свята Василя.
Народні прикмети:
-Дрова у печі тріскочуть, добре горять – до морозу.
-Дрова ледь тліють – на відлигу.
-Вітер гуде у комині – до морозу.
-Навколо сонця утворилася «корона» - будуть похолодання.
Народження Ісуса Христа
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 154
25 грудня – Різдво Христове, одне з головних християнських свят на честь народження Ісуса Христа. (З 1991 року в Україні воно відзначається офіційно, на державному рівні).
У Київську Русь свято прийшло разом із прийняттям християнства. Оскільки у часі збігалося з давньослов’янськими зимовими святками, то згодом злилося з ними в єдиний цикл. Не позбавляючись глибокого церковного значення, Різдво перетворилося на яскраве народне святково-обрядове дійство. Поряд з театралізованими (вертемними) відтвореннями євангельських оповідань про чудесне народження Ісуса Христа сюди ввійшли і старослов’янські колядки (здебільшого хліборобського змісту), ворожіння, ходіння від хати до хати з різдвяними піснями і тими ж колядками, віншуваннями, частуванням гостей, подарунками дітям.
У цей день Церква забороняє людям працювати (хіба що в разі крайньої необхідності та в ексренних ситуаціях), порушувати урочистості якоюсь роботою. Ця заборона відобразилася і в народних віруваннях. В Україні можна часто почути легенду про плями на Місяці. Кажуть, що то старший брат молодшого брата на вила підняв. Не хотів такого трафунку, та сталося... При цьому деталізують, що старший брат на Різдво Христове брав вилами сіно в стодолі, а там, у сіні, відпочивав молодший брат. Ось і взяв він його на вила разом з сіном. Бог за це поставив його, брата-убивцю, на Місяці людям на пострах.
У давнину цього дня наші предки-язичники святкували «похорон» Зимового Сонця, а вітали народження Весняного-Літнього. Адже з 25 грудня світло прибуває, темної ночі меншає.
Народні прикмети:
-Мороз на Різдво – зима далі буде холодною.
-Ясний місяць на стійку погоду, як правило, на морози.
-Багато зірок на небі – на врожай огірків і горіхів.
-Сира погода на Різдво – далі зима буде з відлигами.
Ангелики з неба
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 89
Готуючись до Святого вечора, Різдвяних свят, зустрічі Нового року, хочеться принести дитині радість. Різдвяні і новорічні подарунки – це добре. (Адже не тільки у свято Миколая діти отримують їх). Однак, як зробити так, щоб свята запам’яталися дитині надовго, та ще й були наповнені глибоким духовним змістом (наскільки вона збагнути це і сприйняти з огляду на свій вік), а подарунки стали «магічними», «казковими»?!.
Тому (не раз спостерігав) побожні батьки чато купують у крамницях паперових ангеликів, чіпляють їх над ліжечком дитини, на вікнах, ялинці, керамічні вироби ставлять біля дідуха. Потім запевняють дитину, що всі дари й гостинці, які їй дісталися, принесли Ангелики з Неба. А ще краще, коли розповідають про Ангеликів, хто вони такі, про її персонального Ангела-Охоронця на Небі, дають настанову, що до нього потрібно молитися повсякчас. Та, насамперед, слід молитися до Бога нашого – Ісуса Христа, Богородиці,всіх святих, зокрема, до Миколая Чудотворця (тим паче, що він приходить до дітей уночі, у супроводі тих же Ангеликів). Зрештою, це закладено і в основах української родинної християнської педагогіки, давній народній звичаєвості.
Щодо подарунків (чи то від Микола, чи то різдвяних), то рано чи пізно дитина розкриє таємницю їхнього походження, але назвжди повірить у різдвяну казку, сповнену високої духовності, батьківської любові, добрих традицій. Захоче, щоб вона знову і знову повторювалася. (Не тільки через подарунки, а й через родинне тепло). Розповідями про Ангеликів, Бога, святих збагатиться духовно. І це назавжди залишиться у її серці, навіть тоді, коли вже стане дорослою. Правильну науку, перейняту від батьків, передаватиме своїм дітям.
Паперових ангеликів, звісно, можна придбати у крамниці... Але слід згати, що колись їх виготовляли власноруч, і то ледь не в кожній християнській родині. Витинанки – це ціла система народного рукоділля, доступного кожному. На щастя, тепер в Інтернеті можна знайти чимало детальних інструкцій щодо їх виготовлення. Також важливо залучити до цієї праці самих дітей. Спочатку, як спостерігачів, далі, як помічників, а потім дати спробувати дитині самостійно виготовити витинанку.
Раніше без витинанок, виготовлених власноруч, не обходитися жодні різдвяно-новорічні свята. Витинали не тільки ангеликів, а звірят, пташок, павучків, сніжинки... Наприклад, у Надвечір’я Богоявлення Господнього вікна прикрашали паперовими хрестиками з неймовірними узорами. Приклеювали їх до скла за допомогою яєчного білка. Поряд красувалися згадувані сніжинки безлічі форм, тригвери, схожі на Український Тризуб.
Аналогічно, як прикраси, використовували нехитрі вироби з соломи.
