Все в блогах
Куцень
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 92
За короткі дні і довгі ночі у давнину листопад називали – «куцень». Інші народні назви місяця – листобій, голяк (бо дерева і кущістають голими, позбуваються листя), хмурень, захмарник, зажурник...
- Навесні хоч рікою поллє, а краплі не видно; у листопаді ситцем посіє, а відром черпай.
- Був холодний жовтень, а листопад буде ще холоднішим.
-Листопад стелить землю листом, а грудень – снігом.
-Листопадовий день, що заячий хвіст.
-У листопаді на тепло не сподівайся.
-Теплого листопада не буває.
-У листопаді сонця, як у старої баби краси.
-Хоч і не простора у листопаді кузня, а на всі річки в ній закови лаштуються.
-Хто в листопаді не тремтить, той і в січні не замерзне.
-У листопаді довгий день до вечора, як робити нема чого.
-Листопадові ночі до снігу темні.
-Листопад – не лютий, проте спитає, чи ти добре одягнений і взутий.
-Листя з дерев впало – літо пропало.
-Заєць шубу міняє перед настанням зими.
-Листопадові пороші – на хліб надії хороші.
-Листопад хоче вислужитис і перед осінню, і перед зимою.
-Хоч і не лютий листопад, але грудневі брат.
-У листопаді світанок і присмерки серед дня зустрічаються.
Змієборці
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 71
1 листопада – свято Кузьми і Дем`яна, братів-лікарів з Малої Азії, безсрібників, бо вони ніколи не брали плати за свої послуги зцілення. Допомагали не тільки людям, а й лікували тварин. Були страчені 284 року за доносом заздрісного лікаря-язичника.
Медики і знахарі вважають їх своїми покровителями. Ковалі – своїми, адже, як оповідає легенда, вони першими розкрили таємниці вогню і заліза, опанували ковальським ремеслом, а знання передали людям. Називають їх і змієборцями. Бо ще за однією давньою легендою, брати викували залізного плуга, яким переорали страшного велитенського змія, що пожирав людей, особливо вродливих дівчат. Як наслідок боротьби, на землі залишилися Змієві вали. Ця легенда стосується, зокрема, Древнього Києва.
У народі кажуть:
-На Кузьми і Дем`яна може встановитися дорога санна, а тоді вже буде зима рання.
-Після Кузьми і Дем`яна зима стає підступною.
-Якщо цього дня дме сильний вітер, то зима буде багата на сніг.
-Якщо цього дня погода мрячна, дороги перетворилися на багнове місиво – до початку груднястійких морозів не буде.
-Буває, що Кузьма вдень снігом сипле, а його брат ввечері морозом кує.
Чорнокнижник
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 75
Дату 31 жовтня у народному календарі українців чомусь називають Днем ворона, а самого птаха величають Чорнокнижником. (Зустрічаємо таке у різних етнографічних джерелах).
За давніми віруваннями, ворон – відьомський птах, супроводжує нечисту силу в усіх її мандрах. Його поява віщує лихо. Водночас, це і мудрий птах, який може передбачати людині майбутнє.
Справді, перед початком зими ворони перебираються ближче до людських поселень, насамперед міст, де на смітниках для харчових відходів знаходять поживу. Селяни недолюблюють їх за те, що крадуть курчат, качат... Але ні тільки маленьке потомство домашньої птиці. Вони здатні заглядати у чужі гнізда (здебільшого дрібних пташок) і красти пташенят, зазіхають на зайчат, діточок білочки. Гріхи гріхами. Та все ж ворони – санітари, поїдають тіла мертвих тварин і запобігають розповсюдженню інфекцій. А у самих воронів доволі стійкий імунітет.
У народі кажуть:
-Ворон ворону ока не виклює.
-Ворон – птах лихий.
-Ворон і кістку витягне та буде гризти.
-Навпростець тільки ворон літає.
-І ворон хвалить своїх воронят.
-Ворон кряче – на нещастя, а ворона – на дощ.
-Ворон своїм голосом до обіда гостя віщує.
Частування пастухів
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
29 жовтня вшановують преподобного Аврамія, пресвітера, та його племінницю Марію. Він був родом з Едеси (Месопотамія). Помер близько 360 року. На жаль, про його благочестиву племінницю Марію збереглося мало відомостей.
У народному побуті українців Святий Аврамій вважається покровителем овець та вівчарів. У цей день господарі пригощали пастухів за те, що вони збрегли отари овець влітку. На столі неодмінно мала бути баранина. Така ж традиція практикувалася й у свято Дмитра, коли вівчарі з вівцями поверталися з далеких полонин. Тому Аврамія не випадково називають пастухом. Як додаткову плату, пастухам дарували виченину овчину для пошиття зимового одягу.
Народні прикмети:
-Без холодного Аврамія зима буде погана.
-Кволий Аврамій (дощ і сиро) – на мокру зиму.
-Вітер на Аврамія – весна буде вітряна.
-Хмарно на Аврамія й помірний вітер – зима буде з відлигами.
У Карпатах, починаючи з дня Аврамія (якщо встановилася доволі холодна і сніжна погода), овець заганяли у кошари й годували сіном.
