Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (1 голос)

Мої маленькі лелеки

Я дивлюсь здалека,
Де сидять лелеки.
Гніздечко високо –
Ледь досягне око.

Лелека злітає,
Лелечка сідає.
Тож мусять сидіти –
Скоро будуть діти.

Потім біля хат
Діток вчать літати.
Наберуться сили
І зміцніють крила.

Та мені їх шкода,
Коли непогода:
Діток закривають
Самі замерзають

Як осінь настане,
Гніздо пустим стане
В теплий край далеко
Відлетять лелеки.

Я б могла до хати
На зиму забрати,
Та пташина доля –
Це небо і воля.

 

Ліза йде до школи

с. Немирівка

Бабця Віра нині Лізу
В школу проводжає
А Даринка тягне ручки
Теж іти бажає.

Дві сестрички ціле літо
Грались біля хати.
Тепер Ліза в перший клас
Мусить поспішати.

В наплечничок книжки поклала
Олівці і ручку
Дідусь з бабцьою вітають
Лізоньку-онучку.

 

Розумна дівчинка

Ох і любить пострибати
Вікторія зранку!
І не хоче доторкнутись
До свого сніданку.

Дуже любить малювати,
Пісеньки співає.
А під вечір маму - Аллу
З роботи чекає.

 

Я збираюсь у садочок

Я сьогодні у садочок
Зранку поспішала.
Вітер стукав у віконце,
А я ще дрімала.

Та мені так не повезло,
Бо свою свитину
Ненароком обірвала
Геть на половину.

Потім стала я взуватись…
Не можу збагнути:
Нога ліва – туфель правий.
Як же його взути?

Поки добре розібралась,
Де і як, і в чому,
Потім куртку одягала –
Пізно вийшла з дому.

На зупинці постояла:
Все не ті маршрутки.
Ну й розсіяна я стала –
Оце вже не шутки…

 

Заслужений відпочинок

Вогнем живим палало сонце,
Стелило промені до хати,
Наш кіт Мишко сів на віконце
І став собі спостерігати.

А ранок криком заливався,
Над квітами бджілки гуділи.
Вітрець на віттях просипався,
Про щось сороки гомоніли.

Мишко лежав і все мурликав,
Радів, що сонце землю ніжить.
А з кухні голос діток кликав,
Які вистрибували з ліжок.

Завидував, що можуть спати
Всю ніч спокійно без утоми.
Йому ж прийшлося поганяти
Мишей, що прижилися в домі.

 

День рождения

Серебрится утро
И роса спадает.
День рожденья Севы
Нынче наступает.

Кривят щёки тучки,
Солнышко смеётся,
Бабочка в окошко
Крылышками бьётся.

Всё теперь для Севы:
Песни и подарки.
Даже дождик свесил
Ноги в старой арке.

Он не будет плакать
В этот Севин праздник.
Он похож на Севу –
Такой же проказник.

 

Ёжик и дождь

Мокнет ёжик под дождём…
Через лес спешит в свой дом.
Засиделся у друзей.
Вот дурашка-дуралей!
Намочил животик, лапы.
Нет ни зонтика, ни шляпы.

 

Анютині друзі

Скочив сірий горобець
До Анюти на стілець.
А Анюта булку їла
І йому шматок вділила.
Скік на руки, скік на плечі –
Назліталося малечі.
Не бояться горобці:
Все гарцюють на стільці,
Бо Анюта кожен ранок
Носить їм завжди сніданок.

 

Хитрий цап

Бородатий цап з рогами
Капустину вкрав у мами.
Смакував її з козою,
Запивав з відра водою.
Мама ставить на плиті
Борщ варити дітворі.
Є картопля, є морквина,
Є буряк. Де капустина?
Знає добре, що купила.
Може в сінях положила?
Вже шукає півгодини,
Та немає капустини.
А як війшла мама з хати…
Що тут бідній їй казати?
Цап з козою поставали
І вину свою признали.
Що ж візьмеш з теї провини ? –
Обійдусь без капустини.

 

Хто ж моя мама?

Мама каже, що лелека
Мене в дім приніс здалека.
Став я думати-гадати:
Хто ж насправді моя мати?

Може птахи мене вкрали,
Від батьків моїх забрали?
І десь плаче справжня мати.
Мушу я когось спитати.

Ось Галиночка сказала:
Її мама теж придбала:
Геть замотану у хустці
На городі у капусті.

А малесеньку Христину
Хтось привіз із магазину.
І навіщо все скривати?
Діти мусять правду знати.

 

Кумедні зайчата

Єва з Анею у полі
Насміялися доволі,
Бо кумедні зайченята
Влаштували собі свято.
Повтікали, мабуть, з хати
Три бешкетники вухаті.
Бере Аня із кишені
Свої бублики в дві жмені.
На травичку їх складає,
Зайченяток пригощає.

 

Зачекалась…

Черепаха на обід
Кличе свій великий рід.
Два дні клопоту і справ:
Наварила стільки страв.

На столі стоїть обід.
Щось запізнюється рід.
Черепаха вже дріма,
А гостей чомусь нема.

Клонить сонце до землі,
Стигне їжа на столі.
Лише завтра вся рідня
Приповзе до кінця дня.

 

Ліниві птахи

Ген, ген біля діброви
Насупив вітер брови.
Сердито глянув вгору:
– Завдам я птахам фору!

Клювали мене зранку,
Будили до сніданку.
Тягнули за свитину,
Поранили всю спину.

Зерна ж я їм навіяв,
Коли господар сіяв.
Тепер мене чекають
І їжу не шукають.

Та вітер кучерявий
Заснув біля галяви,
А птахи все кружляли
І пісеньки співали.

 

Півник-тато

Мама курчаток
Надвір пустила
Дивись за ними,–
Єву просила.

Бачиш, ворони
Знову кружляють.
Не зоглядишся,
Як похапають.

Півник почув це,
Захвилювався
І до курчаток
Ближче підкрався.

З песиком Єва
Заговорилась.
А тут ворона
Вже появилась.

Миттю вхопила
Жовте курчатко,
Але з’явився
Тут півень-татко.

Клюнув ворон
Зі всього маху,
Нагнав на неї
Багато страху.

Впала ворона,
Стала просити
Більше не буду :
Курчат ловити.

Прибігла Єва,
Заголосила:
Щоб я без тебе,
Петю, робила?

 

Лукіян

Біля бабці Лукіян
Примостився на диван.
Казку слухає нову,
Як йшов песик на війну.

Як злодіїв покусав,
Як майно все врятував
Бабця глянь, а Лукіян
Обійняв із сном диван.

 

Подружились

Мале, кумедне жабеня
Зустріло сіре мишеня
Ква-ква, пік-пік – вже й друзі
Погуляли вдвох на лузі.
Сонце небо облетіло
І на край хмарини сіло.
Час подружкам іти спати –
Мишеня хоче стрибати.
Сіло жабці вмить на спину
– Дострибай мене в хатину.
А давай до мого роду.
Тут пірнемо ми під воду
Проведеш мене до хати
Будеш в  мене ночувати
– Що ти голову морочиш
Ти мене втопити хочеш
Та жартую я, дурненьке.
Довезу тебе, маленьке.

 

Ранок і зима

Розплющив ранок очі,
А навкруги все біло.
– Мабуть, посеред ночі
Сніжинок налетіло.

Проспав зиму зустріти,
Журився дуже ранок
І мусів запросити
До себе на сніданок

Зима подарувала
Мережива чудові,
На землю покривала
Та візерунки нові.

І ранок посміхнувся
Санчата взяв з собою.
Тепленько одягнувся
Катався вдень з зимою.

 

Літо

Літо хліб на полі косить,
Мишка в нірку зерна носить.
А у небі птах високо
Все кида на землю оком.

Це кружляє там лелека,
Придивляється здалека.
Ніс червоний свій підточить:
Може жабка десь підскочить.

Вітер з полем розмовляє,
Сонце промінь посилає.
Горобці все тишу рвуть –
З колосків зерно клюють.

 

Літній ранок

Півні ранні заливались
Аж корівки просипались.
Одяглось багрянцем небо –
Всім вставати вранці треба.

Сонце промінь посилає,
Сни солодкі розчиняє.
Кладе ранок свою спину
У медову конюшину.

Як туман буде сідати,
Стане личенько вмивати.
Вмочить ноги в срібні рос
І розчеше свої коси.

Ранок сонечку радіє,
Бо на полі хліб дозріє
.Руку вітер подав ранку
І сидять собі на ганку.

 

Йде весна

Полем квола йде зима
Там, де снігу вже нема.
Хуртовина лягла спати
Вітер часто став дрімати.

І зібралися сніжинки
У пухнастії перинк
Піднялись аж до неба
Від земних оцих чудес.

Дід Мороз моргнув очима
Зняв мішок, що за плечима
Кашлянув він раз і два
Закрутилась голова.

І у тихому лісочку
Сів спокійно на пеньочку
Стало важко вже старому,
Час вертатися додому.

Ліс запах уже весною,
Земля вкрилася травою.
Так сидів Дід до світанку,
Слухав пісеньку-веснянку.

З поля зору вранці зник –
Знову нас лишив на рік.

 

Мої пірнаті друзі

Голубка стукає в вікно:
– Я їсти хочу вже давно.
Насип хоч трішечки зерна.
Я прилетіла не одна.
Встаю. Підхожу до вікна:
– О Господи! Та тут їх тьма!.
На підвіконні буркотять,
Поміж собою гомонять.
Вікно відкрию швидко я –
Вони тепер моя сім′я.
Скік! І сіли на долоні.
Лапки зимні і червоні.
Їх мороз не пошкодує,
Та ще вітер сильно дує.
Тому птахам кожен ранок
Зерно сиплю на сніданок.

Коментарі  

rektor-malig
0 #2 rektor-malig 20.04.2020, 10:43
Дякую за в'язанку віршів для дітей. Міркую,що вони з великим задоволенням їх прочитають і почерпнути для себе багато цікавого й корисного. Чекаємо нових творів у вашому блозі.
markrk21
+2 #1 markrk21 20.04.2020, 08:04
Пишіть і пишіть для діток!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі

Новеньке у блогах

Теодул-вітродув

Тарас Лехман
28 березня 2024

 

5 квітня – день вшанування пам'яті священомученика Теодула, церковного читця, якого 303 року...

Болотяний

Тарас Лехман
25 березня 2024

 

Як тільки відшуміли перші весняні грози, оживає господар боліт – Болотяний (Болотяник). З...

Прокинувся Водяник

Тарас Лехман
24 березня 2024

 

2 квітня – свято Микити.

У давнину наші предки вважали, що саме цього дня після тривалого...

Квітень квітне квітами…

Тарас Лехман
23 березня 2024

 

- У квітні багато квітів – на квітне літо.

- Квітень квітне квітами, а травень красується...

Посієш вчасно…

Тарас Лехман
19 березня 2024

 

Що, де, і коли сіяти, садити весною?.. Що краще садити і сіяти кожної окремої весни, а що...