(З фенологічного щоденника)
Зима цього року видалася доволі теплою. Вже у лютому, наповнені водою рівчаки, такі є ледь не у кожному селі, густо вкрилися зеленою ряскою. Зими й ніби не було.
Аж раптом 22 березня (день Сорока святих, коли маємо зустрічати весну) зима враз нагадала про себе. Випав щільний сніг. Вночі та вранці морозець сковує воду, а лід «хапає» ряску і стає зеленим. Здавалося б, загине ряска у крижаних обіймах. Та ні! Вдень сонечко тільки підніметься вище - лід вмить розтане, а водяна рослина наперекір зимі ще густіше вкриє водойму, кепкує:
- Ти, зимонько, злися чи не злися, та весна таки вступить у свої права, переможе!
- Отож влітку буде чим поживитися качкам, - так, принаймні, міркує господар.
І як не зачаруватися маленьким дивом?..
Частіше посміхайтеся її Величності Природі, тоді і Вам стане радісно на душі!
Коментарі