26 жовтня – свято великомученика Димитрія Солунського, якого разом з побратимом Несторієм стратили 306 року за наказом імператора Максиміана. Перед тим вони витримали важкі випробування на гладіаторській арені. А допомагала їм Свята Віра в Ісуса Христа. Фізична святого Димитрія, які християни поховали потайки, пов’язано багато чудес зцілення. Вони залишаються нетлінними, мироточать. Молитва до достойника неабияк допомагає у часи лихоліть.
Українці цей день називають святом Дмитра. Він вважався «весільним епогеєм», бо до Михайла і Пилипа залишалося обмаль часу, коли було дозволено справляти весілля. Тому жартували:
-До Дмитра дівка хитра, а на Михайла піде і за попихайла.
-Якщо Дмитро не посватав, то Михайло і Пилип шлюбу не дадуть.
Господарі вважали, що до Дмитра сани вже потрібно підготувати, а після Дмитра можна у них сідати (прийде зима).
Народні прикмети:
-Якщо на Дмитра настане зима, то до Стрітення не відступить.
-Відлига на Дмитра – зима буде мокрою (з дощами і мокрим снігом), але відносно теплою.
-Дмитро без снігу – зими ще не буде.
-Дмитро на снігу – весна пізня.
